French
DeutschВакульчик Валерій Павлович — Вікіпедія
Валерій Павлович Вакульчик (білорус. Валерый Паўлавіч Вакульчык; нар. 19 червня 1964, Радостово, Дрогичинський район, Брестська область, Білоруська РСР, СРСР) — білоруський державний діяч, один з керівників білоруських спецслужб, генерал-лейтенант (2015). Помічник президента Республіки Білорусь — інспектор по Брестській області з 29 жовтня 2020 року.
| Валерій Павлович Вакульчик | |
|---|---|
| Валерый Паўлавіч Вакульчык | |
 | |
| Державний секретар Ради безпеки Республіки Білорусь | |
| 3 вересня 2020 — 29 жовтня 2020 | |
| Президент | Лукашенко Олександр Григорович |
| Попередник | Равков Андрій Олексійович |
| Наступник | Вольфович Олександр Григорович |
| Голова Комітету державної безпеки Республіки Білорусь | |
| 16 листопада 2012 — 3 вересня 2020 | |
| Президент | Лукашенко Олександр Григорович |
| Попередник | Зайцев Вадим Юрійович |
| Наступник | Тертель Іван Станіславович |
| Голова Слідчого комітету Республіки Білорусь | |
| 24 жовтня 2011 — 16 листопада 2012 | |
| Президент | Лукашенко Олександр Григорович |
| Попередник | Посада заснована |
| Наступник | Шаєв Валентин Петрович |
| Народився | 19 червня 1964 Радостове, Берестейська область, Білоруська РСР, СРСР |
| Відомий як | офіцер |
| Країна | СРСР і Білорусь |
| Alma mater | Харківське гвардійське вище танкове командне училище, Q50368269? і Академія управління при Президентові Республіки Білорусь (2011) |
| Звання | Генерал-лейтенант |
| Нагороди |     |
Біографія[ред. | ред. код]
Народився у селянській родині. У 1985 році закінчив Харківське гвардійське вище танкове командне училище, після чого служив у Збройних силах СРСР. У 1992 році закінчив Вищі курси контррозвідки КДБ СРСР.
З 1991 року служив у прикордонних військах і КДБ Білорусі. У 2008 – 2011 роках — начальник Оперативно-аналітичного центру при Президенті Білорусі[1]. У 2011 році закінчив Академію державного управління при Президенті Республіки Білорусь.
Із 24 жовтня 2011 по 16 листопада 2012 року — голова Слідчого комітету Білорусі. З 16 листопада 2012 по 3 вересня 2020 року — голова Комітет державної безпеки Республіки Білорусь. Брав активну участь у придушенні протестів у Білорусі улітку 2020 року. З 3 вересня по 29 жовтня 2020 року — державний секретар Ради безпеки Республіки Білорусь. Із 29 жовтня 2020 року — помічник Президента Республіки Білорусь – інспектор по Брестській області.
Із 31 серпня 2020 року Валерію Вакульчику заборонили в'їзд до Литви, Латвії та Естонії[2]. 2 жовтня 2020 року Вакульчик був внесений до санкційного списку Європейського Союзу[3]; невдовзі до цих санкцій приєдналася Швейцарія[4].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден Вітчизни III ступеня (Білорусь)
- Медаль «60 років Перемоги у Великій вітчизняній війні 1941-1945 рр.» (Білорусь)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Цепной пёс режима. Валерий Вакульчик, руководитель ОАЦ. Белорусский партизан (рос.). Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
- ↑ Латвія ввела санкції проти Лукашенка і 29 білоруських чиновників. Укрінформ (укр.). Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
- ↑ ЕС вводит санкции против 40 белорусских чиновников. Полный список. Настоящее время (рос.). 2 жовтня 2020.
- ↑ Блакаванне рахункаў і забарона на ўезд: да санкцый ЕС далучылася Швейцарыя. Новы Час (біл.). 14 жовтня 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- Валерій Вакульчик — цепний пес режиму Лукашенка [Архівовано 7 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Біографія [Архівовано 8 січня 2022 у Wayback Machine.]