Вербаїв — Вікіпедія

село Вербаїв
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Луцький
Громада Боратинська сільська громада
Основні дані
Засноване 1545
Населення 258
Площа 0,32 км²
Густота населення 806,25 осіб/км²
Поштовий індекс 45619
Телефонний код +380 332
Географічні дані
Географічні координати 50°39′20″ пн. ш. 25°21′28″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
189 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Центральна, 15, с. Боратин, Луцький р-н, Волинська обл., 45605

староста — вул. Миру, 9, с. Промінь, Луцький р-н, Волинська обл., 45660

Карта
Вербаїв. Карта розташування: Україна
Вербаїв
Вербаїв
Вербаїв. Карта розташування: Волинська область
Вербаїв
Вербаїв
Мапа
Мапа

Вербаї́в — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 258 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

В люстраціях Луцького замку 1545 та 1552 років згадується городня (частина оборонної стіни замку) Вербаївська та Кисилинська. Тоді село належало Петру Кардейовичу. Наступними власниками Вербаєва були Іван-Кирдей Мильський, Криштоф Броніш а пізніше воно належало Луцькому Домініканському монастирю. В давнину між Вербаєвом та селом Чекно існувала переправа через річку Стир, що була складовою приміської інфраструктури Лучеська Великого. Сільські хати розташовувались понад дорогою на Стирових кручах.

До 5 липня 2017 року село підпорядковувалось до Промінської сільської ради Луцького району Волинської області[1].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 233 особи, з яких 108 чоловіків та 125 жінок.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 258 осіб.[3]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 99,22 %
російська 0,78 %

Пам'ятки археології[ред. | ред. код]

На території села відомі наступні пам'ятки археології:

  • Поблизу села, на лівому березі р. Стиру — стоянка мезолітичного часу. Відкрито у 1979 р. розвідкою І. Кордунова та В. Кравчука.
  • На східній околиці села — давньоруське селище. Відкрите розвідкою М. Кучинка та Г. Охріменка.
  • За 0,5 км на північний схід від села, на мисі першої надзаплавної тераси лівого берега р. Стир висотою до 15 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею близько 1 га

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Боратинська сільська рада Волинська область, Луцький район. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 23 квітня 2020.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

Література[ред. | ред. код]

  • Кучинко М. М., Златогорський О.Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 245—248.

Посилання[ред. | ред. код]