Вовчків (Бориспільський район) — Вікіпедія

село Вовчків
	Прапор
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Бориспільський район
Громада	Переяславська міська громада
Основні дані
Населення	787
Площа	3,16 км²
Густота населення	249,05 осіб/км²
Поштовий індекс	08411
Телефонний код	+380 4567
Географічні дані
Географічні координати	50°11′30″ пн. ш. 31°28′48″ сх. д. / 50.19167° пн. ш. 31.48000° сх. д.Координати: 50°11′30″ пн. ш. 31°28′48″ сх. д. / 50.19167° пн. ш. 31.48000° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	94 м
Місцева влада
Адреса ради	08400, Київська обл, Бориспільський р-н, м. Переяслав, вул. Богдана Хмельницького, 27/25
Карта
	Вовчків
	Вовчків
Мапа
	Вовчків у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Вовчків.

Вовчкі́в — село в Україні, у Переяславській міській громаді Бориспільського району Київської області. Населення становить 787 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Легенда про заснування цього села — з часів Київської Русі. Дикі заболочені нетрі заплав річки Трубіж рятували русичів від набігів кочівників і татаро-монгольських полчищ.

За козаччини село належало до першої Переяславської сотні Переяславського полку Війська Запорозького.

29 липня 1689 року полковник Леонтій Полуботок надав полковому хорунжому Олександру Сулимі села Вовчків і Строкову.^[1] Селом володів осаул Іван Данилович Кирпич універсалом від 11 травня 1717 року

У 1755 році гетьман Кирило Розумовський відновив третю Переяславську сотню до якої увійшов і Вовчків.^[3]

З 1779 року церква св. Параскеви П'ятниці^[4]

За описом Київського намісництва 1781 року село Вовчків відносилось до Переяславського повіту даного намісництва. На той час у ньому нараховувалось: 11 хат — виборних козаків, 9 хат — козаків підпомічників, 9 хат — посполитих коронних, у тому числі рангових, 33 хати — посполитих, різночинських і козацьких підсусідків. Всього було 62 хати.^[5]

За книгою Київського намісництва 1787 року, у селі проживало 112 душ. У той час Вовчків був у володінні різного звання «казених людей», козаків і власників — статського радника Івана Вишневського і полковника Луки Лукашевича.

Є на мапі 1787 року^[6]

З ліквідацією Київського намісництва село як і увесь Переяславський повіт перейшло до складу Полтавської губернії.

За радянської влади в 1930 році у селі організовано колгосп ім. Будьонного. Тоді, у селі нараховувалось 352 двори, проживало 1691 чоловік. За спогадами очевидців розкуркулили спершу трьох заможних селян, а потім і тих, хто не записався в колгосп. Загальна кількість убитих голодом 1932—1933 рр. 100 чоловік. До наших днів збереглись лише офіційні дані про смерть у селі в 1932 році 40 жителів. Для порівняння, у с. Виповзки в 1932 році також померло всього 43 жителі, зате у 1933-му — 424.