French
DeutschГречаники — Вікіпедія
| село Гречаники | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Київська область |
| Район | Бориспільський район |
| Громада | Стовп'язька сільська рада з 1964 р. Дівичківська сільська рада з 1966 р. Стовп'язька сільська рада[1] з 2017 р. Дівичківська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1689 р. |
| Населення | 42 |
| Площа | 1,25 км² |
| Густота населення | 33,6 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 08436 |
| Телефонний код | +380 4567 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°04′33″ пн. ш. 31°19′32″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 91 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 08456, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Дівички, вул. Сонячна, 1а |
| Карта | |
  Гречаники | |
 Гречаники | |
| Мапа | |
 | |
Греча́ники — село в Україні, у Дівичківській сільській громаді Бориспільського району Київської області. Населення становить 42 особи.
Історія[ред. | ред. код]
Відомо, як селище, з часів Гетьманщини. Входило до складу Трахтемирівської сотні Переяславського полку.[2]
Артем Лебединський, житель переяславський, у 1689 р. купив дідизні ґрунти Марії Трушенчихи в с. Гречаниках Терехтемирівської сотні.[3]
За описом Київського намісництва 1781 року село відносилось до Переяславського повіту цього намісництва, і у селі Стовп'яги, разом із селищем Гречаники, нараховувалось 104 хати виборних козаків, козаків підпомічників, посполитих, різночинських і козацьких підсусідків.[4]
За книгою Київського намісництва 1787 року у Гречаниках проживало 29 душ. Було у володінні власника — надвірного радника Яківа Іскри.[5]
З ліквідацією Київського намісництва, Стовп'яги у складі Переяславського повіту перейшло до Полтавської губернії.
Є на мапі 1828-1840 років[6]
За даними 1859 року село було «власницьким». На той час: дворів — 24, населення — 195 особи (ч. — 98, ж. — 97) та був завод[7]
Після 1945 року видокремилось Веселе[8][9]
При радянській колективізації, з 1930 року в Гречаниках працював колгосп «Вільна праця». У 1953 році всі колгоспи було об'єднано в один — імені Малінкова. Пізніше, у 1959 році він увійшов до складу новоутвореного радгоспу Дніпро, до якого входили села Стовп'яги, Дівички, Підсінне, Ковалин.
Адміністративно Гречаники здебільшого належали до Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району. Нетривалий час у 1964-1966 роках, до Дівичківської сільської ради.[1]
У листопаді 2017 року Гречаники увійшли до Дівичківської сільської об'єднаної територіальної громади утвореної шляхом об'єднання жителів сіл: Дівички, Єрківці, Ковалин, Стовп'яги, Веселе, Гречаники, Кавказ.[10][11]
Пам'ятки[ред. | ред. код]
В околицях села розташований ландшафтний заказник місцевого значення «Стовп'язькі краєвиди»[12].
Постаті[ред. | ред. код]
- Шостак Іван Миколайович — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, лицар ордена Богдана Хмельницького.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918—2010 роки, довідник (автор-упорядник Корінний М. М.) — Біла Церква: Видавець О. В. Пшонківський, 2012. — 304 с.: іл. — С. 98, 130, 191
- ↑ Генеральний опис Лівобережної України 1765-1769. Покажчик населених пунктів. — Київ, 1959. — С. 64.
- ↑ Аброскін П., Кривошея В., Стасенко О. Київщина козацька: люди і долі. – К.: Видавничий дім «Стилос», 2004. – С. 57-60. Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 4 березня 2020.
- ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 101
- ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 246
- ↑ Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 15 вересня 2021. Процитовано 15 вересня 2021.
- ↑ Списки населенныхъ мѣстъ Россійской имперіи / Н. Штинецъ. — Санкт-Петербургъ : Центральный статистический комитетъ Министерства внутренихъ дѣлъ, 1862. — Т. Т. XXXIII Полтавская губернія. — С. 156.(рос. дореф.)
- ↑ M-36 карты СССР. Киев, Черкассы, Чернигов, Днепропетровск. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 15 вересня 2021. Процитовано 15 вересня 2021.
- ↑ Карта РККА M-36 (А) • 1 км. Киевская, Черниговская, Гомельская области. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 15 вересня 2021. Процитовано 15 вересня 2021.
- ↑ Портал об'єднаних громад України. Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 4 березня 2020.
- ↑ Паспорт громади на сайті Дівичківської громади. Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 4 березня 2020.
- ↑ Василюк О., Костюшин В., Норенко К., Плига А., Прекрасна Є., Коломицев Г., Фатікова М. Природно-заповідний фонд Київської області. — К.: НЕЦУ, 2012. — 338 с., з дод.
Література[ред. | ред. код]
- (рос. дореф.) Списки населенныхъ мѣстъ Россійской имперіи / Н. Штинецъ. — Санкт-Петербургъ : Центральный статистический комитетъ Министерства внутренихъ дѣлъ, 1862. — Т. Т. XXXIII Полтавская губернія.
| |||||
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |