French
DeutschВолянський Олекса Миколайович — Вікіпедія
| Олекса Волянський | |
|---|---|
| Олекса Миколайович Волянський | |
 | |
| Народився | 7 жовтня 1862 Звиняч, Чортківський район, Україна |
| Помер | 2 березня 1947 (84 роки) Соколівка, Косівський район, Станіславська область, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство | .svg){kind=small} Австро-Угорщина →  ЗУНР →  Польща →  УРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | священник |
| Alma mater | Львівська духовна семінарія Святого Духа |
| Членство | Наукове товариство імені Шевченка і Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка |
Олекса Миколайович Волянський (7 жовтня 1862, Звиняч, Австро-Угорщина — 2 березня 1947, Соколівка, Станиславівська область) — український священник, етнограф, культурно-освітній діяч. Дійсний член НТШ (1905).
Життєпис[ред. | ред. код]
Олекса Волянський народився 7 жовтня 1862 року в селі Звинячі, нині Білобожницької громади Чортківського району Тернопільської области в родині о. Миколи Волянського та Павлини з Боровських[1].
Закінчив Львівську духовну семінарію. Служив на парафіях у містечку Товсте (1887—1889, сотрудник, нині смт Чортківського району)[2], м. Серет (1889—1893, адміністратор, нині Румунія)[3], с. Криворівня (1893–1923, нині Верховинського району) та с. Соколівка (від 1923, нині Косівського району).
Голова читальні товариства «Просвіта» у Криворівні. Відомо, що о. Олекса Волянський допомагав Володимирові Шухевичу збирати матеріали для книжки про Гуцульщину. Мав велику бібліотеку та архів, які під час Першої світової війни спалили російські офіцери.
У його домі в Криворівні бували Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський[1], Володимир Гнатюк, Гнат Хоткевич, Василь Стефаник[1], Михайло Коцюбинський, Ольга Кобилянська, Антін Крушельницький[1], Іван Крип'якевич, Олександр Олесь, Марко Черемшина, Євген Тимченко, Іван Труш, Андрей Шептицький[4], Григорій Хомишин[1] та інші.
Листувався з І. Франком, В. Гнатюком, М. Коцюбинським. Залишив спогади про І. Франка, М. Коцюбинського та інших. Листи до В. Гнатюка зберігаються у Львівській національній науковій бібліотеці України імені Василя Стефаника.
Помер 2 березня 1947 року в Соколівці Косівського району, де й похований[1].
Сім'я[ред. | ред. код]
1886 року одружився із Марією Бурачинською, дочкою священника о. Андрія Бурачинського з Криворівні[1]. Мали троє дітей — Володимиру, Романа та Кекилію[5].
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
На фасадах храмів у Криворівні та Соколівці встановлені меморіальні таблиці на честь о. Олекси Волянського[1].
З нагоди 155-ї річниці від народження Олекси Волянського[1]:
- 2012 рік проголошений «Роком Олекси Волянського» в Івано-Франківській області;
- за ініціативи ЕГО «Зелений Світ» на честь о. Волянського було посаджено карпатський тис у Звинячі Чортківського району, а також липи в Криворівні та Соколівці.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к Олександр Степаненко (12 листопада 2017). Олекса Волянський: «Дати народу якісну освіту, а народ сам дасть собі раду!». Золота пектораль.
- ↑ Tluste // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 217. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
- ↑ Seret // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 194. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
- ↑ Галина Терещук (21 серпня 2012). Криворівня — село, що напуває спокоєм (фото, відео). Радіо Свобода.
- ↑ Ганна Пророчук (7 листопада 2023). Олекса Волянський — священик і громадсько-культурний діяч Гуцульщини. Гуцульський край.
Джерела[ред. | ред. код]
- Арсенич, П. Волянський Олекса Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 330. — ISBN 966-528-197-6.
- Панчук І., Федечко, М. Васенський Олекса // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 89. — ISBN 978-966-528-318-8.
Посилання[ред. | ред. код]
- Українські Атени (Криворівня) на YouTube // Євген Козак. — 2016. — 27 січня.
 | Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до Тернопільської області України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
