Всеволод Мстиславич (князь волинський) — Вікіпедія

Все́волод Мстисла́вич (?—1195) — третій син Мстислава Ізяславича, молодший брат Романа Мстиславича. Князь белзький (1170–1195) та володимирський (1187–1188). Помер у квітні 1194 року і був похований у Володимирі в соборі Богоматері. Запис у Києво-Печерському пом'янику дозволяє припускати, що його хрестильним іменем було Дмитро.

Біографія[ред. | ред. код]

Після смерті батька разом з братами втримав західні райони Волинського князівства (Роман став володимирським князем, Всеволод — белзьким, Святослав — берестейським і Володимир — Червенським), хоча і брав участь у військових акціях свого дядька, Ярослава Луцького, на початку 1170-х років у його боротьбі за Київ. Після смерті двох молодших братів Берестя відійшло до володимирського уділу, а Червен — до Белзького князівства.

Після першого вокняжіння Романа в Галичі (1188) Всеволод посів володимирський стіл, як наступний за старшинством брат, але Роману не вдалося там утриматися і він повернувся на Волинь. За цей час Всеволод укріпився у Володимирі. Спроба Романа повернути престол за допомогою поляків не увінчалася успіхом, і лише після втручання тестя Романа, Рюрика Ростиславича, князя овруцького і співправителя великого князя київського Святослава Всеволодовича, Всеволод поступився.

Друга фаза боротьби Романа за Галич (1199) мала місце вже після смерті Всеволода, але завдяки його короткочасному князювання у 1188 році сини Всеволода змогли успішно претендувати не лише на отчизну, Белзьке князівство, а й на волинський престол після загибелі Романа (1205), до того ж маючи перевагу у віці перед його малолітніми синами.

Родина[ред. | ред. код]

• Діти:
  • Олександр (?—після 1234), князь белзький (1195—1208, 1215—1233), володимирський (1208, 1209—1215)
  • Всеволод (?—після 1215), князь червенський (1207—1212), белзький (1211—1215)
  • Олена (бл. 1170—?) ∞ Казимир II, польський князь

Версія за 18:59, 30 липня 2019 (ред.) Andriy.vBot (обговорення | внесок) м (Робот: видалення шаблону: Правителі України) ← Попереднє редагування (Не показані 12 проміжних версій 4 користувачів)

Все́волод Мстисла́вич (?—1195) — третій син Мстислава Ізяславича, молодший брат Романа Мстиславича. Князь белзький (1170-1195) та володимирський (1187—1188). Помер у квітні 1194 року і був похований у Володимирі в соборі Богоматері. Запис у Києво-Печерському пом'янику дозволяє припускати, що його хрестильним іменем було Дмитро.

Життєпис[ред. | ред. код]

Після смерті батька разом з братами втримав західні райони Волинського князівства (Роман став володимирським князем, Всеволод — белзьким, Святослав — берестейським і Володимир — Червенським), хоча і брав участь у військових акціях свого дядька, Ярослава Луцького, на початку 1170-х років у його боротьбі за Київ. Після смерті двох молодших братів Берестя відійшло до володимирського уділу, а Червен — до Белзького князівства.

Друга фаза боротьби Романа за Галич (1199) мала місце вже після смерті Всеволода, але завдяки його короткочасному князювання у 1188 році сини Всеволода змогли успішно претендувати не лише на отчизну, Белзьке князівство, а й на волинський престол після загибелі Романа (1205), до того ж маючи перевагу у віці перед його малолітніми синами.

Родина[ред. | ред. код]

Залишив двох синів:

• Олександр (?—1234) — князь Белзький, Волинський.
• Всеволод

Також вважають, що мав дочку Олену, напівлегендарну засновницю Підгорецького монастиря. За легендою, вона загинула 1180 року при обороні міста Пліснеська від половців. Ймовірне місце її загибелі у дитинці Пліснеського городища донині має назву «Оленин парк». У сучасній церкві Підгорецького монастиря, що лежить біля городища, збереглась мармурова плита 1706 року з латинським написом «Gelsissima Principissa Helena * M * Ducis Wsewoldi filia * anno 1180 * hoc monasterium primo fundavit…» («Вдячна княжна Олена, дочка князя Всеволода, 1180 року цей монастир вперше заснувала»)^[1][2].

Родовід[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти. — Біла Церква : Видавець Олександр Пшонківський, 2006. — С. 490. — ISBN 966-8545-52-4.
• Рюриковичі. Мономаховичі. Волинська гілка [Архівовано 18 липня 2015 у Wayback Machine.]

Попередник Роман Великий

Князь володимирський 1187—1188

Наступник Роман Великий

Попередник  —

Князь Белзький 1170—1195

Наступник Олександр Всеволодович

п о р Князі волинські Волиняни Маджак (~ VI–IX ст.) Волинське князівство Всеволод Володимирович (987–1013) • Святослав Ярославич (1013–1054) • Ігор Ярославич (1054–1057) • Ростислав Володимирович (1057–1060) • Олег Гореславич (1074–1077) • Ярополк Ізяславич (1078–1087) Роздріблення Володимирське князівство Давид Ігорович (1087–1099) • Мстислав Святополкович (1099) • Ярослав Святополкович (1100–1118) • Роман Володимирович (1118–1119) • Андрій Добрий (1119–1135) • Ізяслав Мстиславич (1135–1141) • Святослав Всеволодович (1141–1146) • Володимир Андрійович (1146–1149) • Святополк Мстиславич (1149) • Ізяслав Мстиславич (1149–1151) • Святополк Мстиславич (1151–1154) • Володимир Мстиславич (1154–1157) • Мстислав Ізяславич (1157–1170) • Святослав Мстиславич (1170–1173) • Роман Великий (1173–1188) • Всеволод Мстиславич (1188) • Роман Великий (1188–1205) • Василько Романович (1205–1269) • Володимир Василькович (1269–1288) • Мстислав Данилович (1288–?) Луцьке князівство Микола Святоша (1099) • Давид Ігорович (1099–1100) • Мстислав Ізяславич (1155–1157) • Ярослав Ізяславич (1157–1180) • Інгвар Ярославич (1180–1220) • Всеволод Ярославич (1183) • Мстислав Німий (1220–1226) • Іван Мстиславич (1226–1227) • Ярослав Інгварович (1227–1228) • Василько Романович (1229–1238) • Ростислав Михайлович (1240) • Мстислав Данилович (1264–1292) • Лев Юрійович (1308–1323) • Любарт-Дмитро (1323–1324; 1340–1384) • Федір Любартович (1384–1390) Волинське князівство Роман Великий (1188—1205) • Данило Галицький (1205—1206) • Святослав Ігорович (1206—1207) • Данило Галицький (1207—1208) • Олександр Всеволодович (1208—1215) • Данило Галицький (1215—1238) • Василько Романович (1238—1269) • Володимир Василькович (1269—1288) • Мстислав Данилович (1288—1292) • Лев I Данилович (1292—1301) • Юрій I Львович (1301—1308) • Андрій Юрійович та Лев II Юрійович (1308—1323) • Юрій II Болеслав (1325—1340) (Гедиміновичі) Любарт-Дмитро (1340—1366) • Олександр Коріятович (1366—1370) • Любарт-Дмитро (1370—1384) • Федір Любартович (1384—1390) • Федір Любартович (1431) • Свидригайло Ольгердович (1440—1452)

п о р Князі белзькі Всеволод I (1170–1195) • Олександр Всеволодович (1195—1207) • Василько Романович (1208—1211) • Всеволод II (1211—1215) • Олександр Всеволодович (1215—1233) • Данило Галицький (1233—1241) • Всеволод III (1241—1245) • Лев Данилович (1245—1269) • Юрій Львович (1269—1301) • Юрій Наримунтович (1352—1377) • Володислав Опольський (1377—1382) • Юрій Наримунтович (1383—1387) • Земовит IV (1388—1426) • Земовит V (1426—1434) • Казимир II (1426—1442) • Владислав I (1442—1455) • Земовит VI та Владислав II (1455—1462; до 1459 регенти Павел Гіжицький і Анна Олесницька)

Генеалогія та некрополістика Родовід · Sejm-Wielki.pl · WeRelate Нормативний контроль Freebase: /m/03wb133