Вісвалдас Кулбокас — Вікіпедія

Вісвалдас Кулбокас
лит. Visvaldas Kulbokas
6-й Апостольський Нунцій в Україні
з 15 червня 2021
Обрання: 15 червня 2021
Церква: Римо-католицька церква
Попередник: Клаудіо Гуджеротті
Титулярний архієпископ Мартани
з 15 червня 2021
Обрання: 15 червня 2021
Попередник: П'єр Джакомо Де Ніколо
 
Альма-матер: Тельшяйська духовна семінарія, Папський університет Святого Хреста і Папська церковна академія
Науковий ступінь: доктор богослов'я
Діяльність: дипломат, католицький архієпископ, католицький священник, католицький диякон
Народження: 14 травня 1974(1974-05-14) (49 років)
Клайпеда, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Священство: 19 липня 1998
Єп. хіротонія: 14 серпня 2021

Нагороди:

Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня

CMNS: Вісвалдас Кулбокас у Вікісховищі

Вісвалдас Кулбокас (лит. Visvaldas Kulbokas; нар. 14 травня 1974, Клайпеда) — литовський католицький архієпископ, ватиканський дипломат; з 15 червня 2021 року апостольський нунцій в Україні і титулярний архієпископ Мартани.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 14 травня 1974 року в м. Клайпеда. У 1992 році закінчив середню школу в Клайпеді і вступив до Тельшяйської духовної семінарії. З 1994 до 2004 року навчався в Римі в Папському університеті Святого Хреста, де здобув науковий ступінь доктора богослов'я (2001) та ліценціат з канонічного права (2004).[1]

19 липня 1998 року отримав священничі свячення, інкардинований до Тельшяйської дієцезії.[2]

У 2001—2004 роках навчався в Папській церковній академії.[1] 1 липня 2004 року розпочав дипломатичну службу у Ватикані як секретар представництва Святого Престолу в Лівані (2004—2007). У 2007—2009 роках був працівником нунціатури в Нідерландах, і в Росії (2009—2012). Упродовж 2012—2020 років працював у Відділі відносин з державами Державного Секретаріату Святого Престолу. У 2020—2021 роках — радник нунціатури в Кенії.[1]

15 червня 2021 року Папа Франциск номінував о. Вісвалдаса Кулбокаса апостольським нунцієм в Україні і титулярним архієпископом Мартани.[2][3]

Єпископську хіротонію отримав 14 серпня 2021 року в катедральному соборі святих Станіслава і Владислава у Вільнюсі.[4] Головним святителем був кардинал П'єтро Паролін, державний секретар Святого Престолу, а співсвятителями архієпископ Вільнюський Ґінтарас Ґрушас і єпископ Тельшяйської дієцезії Алґірдас Юревічюс.[5]

1 жовтня 2021 року — вручив вірчі грамоти Президенту України Володимиру Зеленському[6]

Окрім литовської мови, володіє італійською, французькою, іспанською, англійською та російською мовами.[2]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За заслуги» II ст. (Україна, 2 червня 2022) — за вагомі особисті заслуги у зміцненні міждержавного співробітництва, підтримку незалежності та територіальної цілісності України, плідну дипломатичну діяльність[7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Prelatas Visvaldas Kulbokas nominuotas apaštaliniu nuncijumi Ukrainoje. Bernardinai.lt (лит.). 15 червня 2021. Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 15 червня 2021.
  2. а б в Rinunce e nomine. press.vatican.va. Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 15 червня 2021.
  3. Папа призначив Апостольського Нунція в Україні - Vatican News. www.vaticannews.va (укр.). 15 червня 2021. Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 15 червня 2021.
  4. Prelatas Visvaldas Kulbokas Vilniuje įšventintas į vyskupus. tv3.lt. Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 14 серпня 2021.
  5. Archbishop Visvaldas Kulbokas [Catholic-Hierarchy]. www.catholic-hierarchy.org. Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 14 серпня 2021.
  6. Глава держави прийняв вірчі грамоти в Апостольського нунція, послів Ізраїлю та Латвії. Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 11 грудня 2021.
  7. Указ Президента України від 2 червня 2022 року № 383/2022 «Про нагородження орденом «За заслуги»»

Посилання[ред. | ред. код]