Газоадсорбційна хроматографія — Вікіпедія

Газоадсорбці́йна хроматогра́фія (англ. gas adsorption chromatography) — метод розділення і аналізу сумішей газо- або пароподібних речовин, оснований на їхній різній адсорбції твердими адсорбентами.

Найважливіші способи газоадсорбційної хроматографії — фронтальний, елюентний, витискний та хроматотермографічний.

Для аналізу речовин використовують газові хроматографи. Для ідентифікації і кількісного визначення компонентів сумішей широко застосовують хромато-масспектрометричний метод, який поєднує в собі два методи — газову хроматографію і мас-спектрометрію.

Чутливість газоадсорбційної хроматографії може досягати 10⁻⁸—10⁻⁹ мг/мл. Відносна середня похибка визначення становить 1—2 %, мінімальна — 0,01—0,02 %.

Див. також[ред. | ред. код]

• Газорідинна хроматографія
• Газова хроматографія

Література[ред. | ред. код]

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.

Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.