Геологія Лаосу — Вікіпедія

Геологічна будова Лаосу.

Тер. Л. розташована в межах Індосінійського серединного масиву і обрамовуючих його палеозойських (ранньомезозойських) Лаосько-В'єтнамського та Центральноіндокитайського складчастих поясів.

На півн.-зах. країни розвинені верхньопалеозойські карбонатно-теригенні товщі (з пачками ефузивів середнього і основного складу), зім'яті в лінійні складки, які містять дрібні габро-ґранодіорит-гранітні інтрузії, з якими пов'язані вияви міді, золота, свинцю, стибію, кам. вугілля і солі, дорогоцінних каменів. Вище незгідно залягають моласи верх. тріасу і юри.

У будові півн.-східних районів беруть участь в осн. інтенсивно дислоковані карбонатно-теригенно-кременисті відклади ниж. і сер. палеозою з великими згідними тілами гранітів кам.-вугільного віку. Вище неузгоджено залягають карбонатні і вулканогенно-осадові утворення верх. палеозою і тріасу, прорвані мезозойськими і кайнозойськими інтрузіями, з якими пов'язані рудопрояви заліза, олова, міді, свинцю, алювіальні розсипи золота.

У смузі розвитку теригенно-кременистих і вулканогенних товщ пермо-тріасу відмічаються вияви марганцю і піриту. На півдні і півд.-сході країни на поверхні розкриті кристалічні утворення докембрію Індосинійського масиву (вияви золота, міді, свинцю) і помірно дислоковані відклади сер. і верх. палеозою з кислими вулканітами. Більша частина масиву перекрита субгоризонтальним чохлом переважно континентальних мезозойських порід що утворюють півн.-півн.-східний борт синеклізи Корат, з тріасовими ефузивами якої пов'язані родов. міді, свинцю, олова, а з відкладами крейди — сильвініту. На великих ділянках розвинені покривала кайнозойських базальтів, кори вивітрювання яких бокситоносні.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]