Гологолов східний — Вікіпедія

Гологолов східний
Гологолови: внизу західний гологологов, зверху східний гологолов
Гологолови: внизу західний гологологов, зверху східний гологолов
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Гологоловові (Picathartidae)
Рід: Гологолов (Picathartes)
Вид: Гологолов східний
Picathartes oreas
Reichenow, 1899
Мапа поширення гологоловів: гологолов східний позначений зеленим
Мапа поширення гологоловів:
гологолов східний позначений зеленим
Посилання
Вікісховище: Picathartes oreas
Віківиди: Picathartes oreas
ITIS: 562166
МСОП: 22708119
NCBI: 409289

Гологолов східний[2] (Picathartes oreas) — вид горобцеподібних птахів родини гологоловових (Picathartidae).

Поширення

[ред. | ред. код]

Гологолов східний поширений в Центральній Африці — трапляється в Нігерії, Камеруні, Екваторіальній Гвінеї, Габоні, Республіці Конго і Центрально-Африканській Республіці. Мешкає в низинних тропічних лісах на висоті до 800 м, в кам'янистій і горбистій місцевості на схилах пагорбів і гір.

Птаха завдовжки 33-38 см, хвіст 14 см, вага — 0,2-0,25 кг. На голові, перш за все, звертають на себе увагу ділянки голої шкіри пурпурового забарвлення, призначення яких поки з точністю не встановлено. Можливо, вони служать розпізнавальним знаком у напівтемряві печер і сутінках тропічного лісу. Спина темно-сіра, черево та шия світло-сірі. Навколо дзьоба ділянки блакитного кольору. Крила, дзьоб, хвіст чорні. Ноги сірі.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Наземні птахи, що пересуваються довгими енергійними стрибками в пошуках великих комах, ракоподібних і жаб. Корм розшукують переважно серед зарослого мохом каміння, зазвичай неподалік від лісових струмків.

Розмноження

[ред. | ред. код]

Для виведення пташенят гологоловам необхідні печери. Вони споруджують щільні напівкруглі конструкції з глини і рослинних волокон, прикріплюючи їх на висоті від 2 до 4 м. У гнізді 1-2 яйця. Про пташенят піклуються обоє батьків.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2012). Picathartes oreas: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання

[ред. | ред. код]