French
DeutschГолубєв Степан Тимофійович — Вікіпедія
| Степан Тимофійович Голубєв | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 25 жовтня (6 листопада) 1848 Ардатовка | |||
| Помер | 22 листопада 1920 (72 роки) Київ | |||
| Поховання | Некрополь Вознесенського Флорівського монастиря | |||
| Країна |  Російська імперія | |||
| Діяльність | історик, історик церкви | |||
| Alma mater | Київська духовна академія | |||
| Галузь | історія християнства | |||
| Заклад | Київська духовна академія, Київський університет | |||
| Вчене звання | професор | |||
| Науковий ступінь | доктор наук, член-кореспондент Імператорської академії наук | |||
| Членство | Петербурзька академія наук | |||
| У шлюбі з | Терновська Олена Пилипівна | |||
| Діти | Володимир Голубєв, Олексій Голубєв | |||
| Нагороди | лауреат Євгенієво-Румянцевської, Макарівської і Уваровської премій;
| |||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Степан Тимофійович Голубєв (рос. Степан Тимофеевич Голубев, Стефан Тимофеевич Голубев, 6 листопада 1848, с. Ардатовка, Російська імперія — 22 листопада 1920) — російський церковний історик, професор Київської духовної академії та Київського університету[1]. Батько монархічного діяча Володимира Голубєва і архієпископа Гермогена (Олексія Голубєва).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в селі Ардатовка Нижньоломовського повіту Пензенської губернії (Туймазинський район Башкортостану РФ). Його батьком був протоієрей Тимофій Голубєв.
У 1858—1894 рр. він навчався в Нижьоломовському духовному училищі.
У 1864—1870 р. — в Пензенській духовній семінарії.
У 1870—1874 рр. освіту здобув у Київській духовній академії[2].
Друкувати свої твори почав з 1872 р., опублікував свою роботу «Опис і тлумачення дворянських гербів південноросійських прізвищ в творах духовних письменників XVII ст.» в працях Київської духовної академії (рос. Описание и истолкование дворянских гербов южнорусских фамилий в произведениях духовных писателей XVII в., Труды КДА), і отримав за неї Євгенієво-Румянцевську премію. 24 травня 1874 р. він був затверджений у ступені кандидата богослов'я з правом отримання магістерського ступеня без нового усного випробування за успіхи в навчанні та за працю «Петро Могила і Ісайя Копинський: Вступ Петра Могили на Київську митрополію та його відношення до Ісаї Копинського» (рос. Пётр Могила и Исайя Копинский: Вступление Петра Могилы на Киевскую митрополию и его отношения к Исайи Копинскому).
27 вересня 1874 р. став приват-доцентом на кафедрі російської церковної історії Київської духовної академії.
15 вересня 1883 р. отримав ступінь магістра богослов'я за працю: «Київський митрополит Петро Могила і його сподвижники» (рос. Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники, К., 1883 р.). Ця робота була високо оцінена, і за неї він отримав половинну Уваровської і Макарівської премії Священного Синоду РПЦ МП.
З 15 лютого 1884 р. перебував штатним доцентом на кафедрі історії та викриття російського розколу.
5 березня 1885 р. його було обрано приват-доцентом Київського університету Святого Володимира на кафедру церковної історії.
У 1887 р. одружився з дочкою професора П. Терновського Олені Пилипівні Терновській.
З 1891 р. був виконуючим обов'язки екстраординарного професора Київського університету і був затверджений на цій посаді 8 жовтня 1899 р..
У 1898 році вийшов його другий том праці «Київський митрополит Петро Могила і його сподвижники», тоді ж удостоєний Уваровської і Макарівської премій.
17 березня 1899 р. удостоєний ступеня доктора церковної історії за клопотанням Ради Казанської духовної академії. Від 1899 р. був ординарним професором Київської духовної академії, з 1900 року — заслуженим ординарним професором, від того ж року також ординарним професором Київського університету. Публікував багато робіт з історії малоросійської і західноросійської церкви, рецензії на праці інших досліджень у різних наукових виданнях.
У 1906 р. брав участь в засіданнях «Передсоборної присутності», де виступав за відновлення патріаршества.
29 грудня 1908 р. був обраний членом-кореспондентом Російської академії наук на відділенні російської мови та словесності. З того ж 1908 р. — дійсний статський радник.
Автор досліджень з історії Київської духовної академії, церковного і культурного життя України XVI—XVIII ст.[1].
Професор Голубєв був затятим противником українства. Як розповів у спогадах Олександр Лотоцький, професор Голубєв надіслав до Синоду заяву про «неблагонадійність» Василя Біднова і на доказ цього — написаний Василем Олексійовичем лист українською мовою. Лист не містив нічого «крамольного», «злочином» була його мова [3].
Після Жовтневого перевороту 1917 р. брав участь в обговоренні проектів з розвитку богословської освіти.
Помер у м. Києві 22 листопада 1920 р. і похований у Києві на верхньому кладовищі Флорівського монастиря на Замковій горі.
Був членом
- Історичного товариства Нестора-літописця,
- Товариства історії і старожитностей російських,
- Київського товариства старожитностей і мистецтв,
- Київського товариства охорони пам'ятників старовини та мистецтва,
- Київської археографічної комісії,
- Київського церковно-історичного та археологічного товариства при Київській духовній академії,
- почесним членом Пензенського історико-статистичного та археологічного комітету
та інших наукових товариств, також був членом Київського клубу російських націоналістів[4].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден святої Анни 2-го ступеня,
- Орден святого Володимира 3-го ступеня,
- Орден святого Станіслава 1-го ступеня.
Праці[ред. | ред. код]
- (рос.)Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники. Т.1. Киев, 1883., том 1 — РГБ [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- (рос.)Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники. Т.2. Киев, 1898., том 2 — РГБ [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (otr_mogila_v_1/golubev_kievskij_mitropolit_potr_mogila_v_1.pdf T. 2, Національна історична бібліотека України)
- (рос.)История Киевской духовной академии. Вып. 1, Киев, 1886 г. [Архівовано 8 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- (рос.)Материалы для истории западно-русской церкви (XVIII стол.), Киев: тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1895 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- (рос.)Отзыв о сочинении г. Вишневского: Киевская академия в первой половине XVIII века (рукопись), Киев: тип. И. И. Горбунова, 1900 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- (рос.)Киевская академия в конце 17 и начале 18 столетий, Киев: тип. И. И. Горбунова, 1901 [Архівовано 8 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- (рос.)Отзыв о сочинении В. О. Эйнгорна: Очерки из истории Малороссии в XVII в. — 1. Сношения малороссийского духовенства с московским правительством в царствование Алексея Михайловича: Санкт-Петербург: тип. Имп. Акад. наук, 1902 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- (рос.)Несколько страниц из новейшей истории Киевской духовной академии: (Ответ проф. Голубева проф. Титову и беседы его с разными лицами по вопросам ученым, учеб. и житейским), Киев: тип. И. И. Горбунова, 1907 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- (рос.)Отзыв о книге свящ. Н. Шпачинского: «Киевский митрополит Арсений Могилянский и состояние Киевской митрополии в его правление (1757—1770 гг.)» (Киев, 1907 г.), Москва: Имп. О-во истории и древностей рос. при Моск. ун-те, 1909 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Голубев С. Т. Историко-топографические изыскания и заметки о древнем Киеве. Статья 1. Существовала-ли в Киеве на старом городе церков св. Никиты, относимая к великокняжеской эпохи? / С. Т. Голубевъ. – Киев : Тип. И. И. Горбунова, 1899. – 26 с. [Архівовано 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Голубев С. Т. Спорные вопросы о древней топографии Киева / С. Т. Голубев. – Киев : Тип. Акц. об-ва ”Петр Барский в Киеве”, 1910. – 32 с. [Архівовано 22 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Голубев С. Т. О древнейшем плане города Киева 1638 года / С. Т. Голубев. — Киев : Тип. Император. ун-та св. Владимира, 1898. – 79 с., 4 л. ил. [Архівовано 20 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Голубев С. Т. Старый корпус Киевской академии (Мазепин) и его ”репарация” при архиепископе Рафаиле Заборовском / проф. С. Т. Голубев. — Киев : Тип. Акц. Общ. ”Петр Барский в Киеве”, 1913. – 50 с., 7 л. ил. [Архівовано 18 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Звід пам'яток історії та культури України: Енцикл. вид.: У 28 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — К.: Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. — Кн. 1. –Ч. 1. — Київ. — А — Л. — 608 с.
- ↑ Голубев, Степан Тимофеевич // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. IX. — С. 113 (Т.Ia С.593). (рос. дореф.)
- ↑ Лотоцький Олександр. Сторінки минулого. — Варшава, 1932. — T. l. — C. 127.
- ↑ Кальченко Т., «Киевский клуб русских националистов [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]», «Большая энциклопедия русского народа». (рос.)
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Дзюба О. М. Голубєв Степан Тимофійович [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 149. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941 р.) : матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л.В. Гарбар ; відп. ред. Л.А. Дубровіна ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т рукопису. – К.: НБУВ, 2017. – С. 103-104. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Дзюба О.М. Голубєв Степан Тимофійович [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- Голубев, Степан Тимофеевич // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. IX. — С. 113 (Т.Ia С.593). (рос. дореф.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Биография и библиография, сайт «Богослов.ru» (рос.)
- Полный православный богословский энциклопедический словарь, изданный в Санкт-Петербурге в 1913 году, издательством Петра Сойкина том 1 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
|
