Гольшанські — Вікіпедія

Гольшанські
	Герб роду
Рід	Ольшанські
Титул	Князі
	House of Holszański у Вікісховищі

Гольша́нські (пол. Holszańscy, біл. Гальшанскіе, лит. Alšėniškiai) — литовсько-руський князівський рід XIII—XVI ст^[1]. У другій половині XV століття рід Гольшанських розділився на дві гілки, представники однієї з яких володіли містом Дубровицею, за що стали називатися Гольшанськими-Дубровицькими, Гольшанськими на Дубровиці, або Дубровицькими^{[ком. 1]}^[2]^[3].

Походження[ред. | ред. код]

Походив від Гольші, першого князя гольшанського, який заснував родове гніздо Гольшани над річкою Вілією^[4]. Мав володіння у Великому князівстві Литовському: Дубровицьке і Степанське князівства на Волині, Гольшани, Глузьк, Романов у Білорусі тощо^[1]. Один із 9 родів — головних княжат Волині, представники якого посідали високі державні пости у Великому князівстві^[1]. Використовували герб Гіпоцентавр. Зіграв помітну роль як у литовській так і в українській історії^[4]. Вигас після смерті князя Семена Юрійовича 1556 року^[1]. Родові перейшли до його шістьох сестер, а потім з їхнім посагом розійшлися серед князівських родів Сапіг, Заславських, Полубенських, Курбських, Кірдеїв, Соломерецьких, Вишневецьких^[1].

Герб[ред. | ред. код]

Печатка Семена
1556
Герб Павла
1533
Герб Павла
1555

Засновник роду[ред. | ред. код]

Легендарним засновником роду є Гольша (Гольшас) Романович (пом. до 1269), син Великого князя Литовського — Романа.

Є версія^{[джерело?]}, що своє походження Гольшанські ведуть від молодшого брата Гедиміна — Ольгіманта.

За хронікою Биховця представників роду — Гольша був братом Великого князя Литовського Тройдена й входив до найближчого оточення великого князя Литовського Вітеня.

Володіння[ред. | ред. код]

1280 року було засновано поселення в Ошмянському повіті (нині с. Гольшани Гродненської області, Білорусь), що й стало родовим гніздом Гольшанських.

Рід мав володіння в Україні (на Поліссі — Дубровицьке та Степанське князівства), у Білорусі (Гольшани, Глузьк, Романов в Ошмянському повіті), Литві.

Генеалогічне дерево[ред. | ред. код]

Граф[ред. | ред. код]

Гольша Романович — легендарний засновник роду
- Міндовг Гольшанський — легендарний князь Гольшанський (початок XIV ст.)
  - Ольгимонт-Михайло — князь Гольшанський (до 1324 — після 1331 рр.)
    - Іван Ольгимонтович — князь Гольшанський (до 1379—1382, 1384—1396 рр.), князь Київський (1396 — після 1401 рр.).
      - Олександр «Нелюб» Гольшанський (1364—1406)
      - Андрій Іванович (1374—1420) — князь в'язинський, князь київський (? — після 1410 рр.)
        Василіса Гольшанська, дружина Івана Володимировича Більського
        
        Софія Гольшанська (1405—1461) — королева Польська, дружина Владислава II Ягайла
        
        Марія Андріївна Гольшанська «Манька», дружина господаря молдавського Іллі I
      - Михайло Іванович — князь київський (1422—1432 рр.)
      - Семен Іванович «Лютий» (невід. — 1433)
        Михайло Семенович Болобан — князь київський (1433—1435 рр.)
        
        Юрій Семенович Гольшанський (1410—1456) — 1452 року отримав Горбаків. Був одним з керівників литовського посольства на сеймі 1446 року щодо відмови Казимира Ягеллончика на право брата наслідувати польську корону.^[5].
        Іван Юрійович Гольшанський (?—1481) — князь гольшанський (після 1457—1481 рр.), кн. дубровицький (1457—1481 рр.). Страчений у Києві за участь у змові проти Казимира Ягеллончика.
        Юрій Іванович Гольшанський (пом. 1536) — князь дубровицький (1505—1536), степанський (1505—1511) і гольшанський (1511—1536)
        Іван (Януш) Юрійович Гольшанський-Дубровицький — воєвода Київський (1542—1544)
        
        Володимир Юрійович (?—1545), справця Київського воєводства (1543)
        
        Юліанія Гольшанська (пом. бл. 1540) — Свята, спочиває в Ближніх Печерах Києво-Печерського монастиря
        
        Анастасія Юріївна Гольшанська Дубровицька (пом. до 1561) — дружина князя Кузьми Івановича Заславського
        
        Богдана Гольшанська-Дубровицька (?—до 1558) — дружина князя Федька Вишневецького
        
        Семен Юрійович Гольшанський-Дубровицький (1515—1556) — князь дубровицький і гольшанський (1549—1556), великий стольник литовський (1555)
        
        Марія Юріївна Гольшанська (?—1586) — дружина 1) Андрія Якубовича Монтовта; 2) Михайла Тихновича Козинського та 3) Андрія Курбського, князя з династії Рюриковичів, з яким розлучились, стосунки залишились ворожими. Близько 1581 року подала на нього позов до суду митрополита через незаконне, на її думку, розлучення. У відповідь він записав в актові книги гродського суду Володимира на неї брехливий донос про її зради, привів 2 свідків. Справа закінчилась укладення мирової між колишнім подружжям.^[6]
        
        Олена, дружина Павла Івановича Сапіги (1490—1579)
        
        Софія, дружина князя Олександра Івановича Полубінського .
        
        Василиса
        
        Олександр Юрійович Гольшанський (?—1511) — каштелян віленський, староста Гродненський, Берестейський.
        Януш Олександрович Гольшанський (?—бл. 1511) — староста слонімський, кравчий господарський.
        
        Юрій Олександрович Гольшанський (?—бл. 1511) — намісник Білицький, крайчий господарський, воєвода Київський (1509—1511)
        
        Павло Олександрович Гольшанський (1490—1555) — Луцький католицький єпископ (1507—1536), з 1536 — Віленський, староста Пінський.
        
        Анна — дружина Петра Івановича Монтигирдовича Білого, воєводи Троцького
        
        Ядвіга — дружина Івана Богдановича Хрептовича
        
        Олександра — дружина Миколая Паца, воєводи підляського.
        
        Барбара, монахиня
        
        Семен Юрійович Гольшанський (1445—1505) — великий гетьман литовський, князь Степанський та Дубровицький
        Тетяна Семенівна Гольшанська (?—1522) — дружина князя Костянтина Острозького, першого великого гетьмана литовського
        
        Ганна Гольшанська, друга дружина київського воєводи Мартина Гаштовта
        
        Уляна (Юліана) Кобринська (пом. бл. 1494) — дружина Семена Романовича, князя Кобринського^[7].
        
        Семен Семенович Гольшанський Трабський
        N.N. дочка, перша дружина Київського воєводи Мартина Гаштовта
      - Уляна Гольшанська — Велика княгиня Литовська, дружина Вітовта .
- Ольгимонт Гольшанський

Таблиця[ред. | ред. код]

Януш Дубровицький

Федір

Юрій

Володимир

Василіса

Василіса

Богдана

Марія

Семен

Ольгімант^?

Міндовг

Януш

Андрій

Данило

Олександр?

Софія

Гліб?

Олександр

Ганна

Іван

Василь

Ядвіга

Федора

Семен «Лютий»

Юрій

Ганна

Олександра

Олена

Юліана

Барбара

Олександр

Уляна

Юрій

Михайло

Андрій

Семен

Тетяна

Борис?

Уляна

Семен Трабський

NN дочка

Див. також[ред. | ред. код]

Коментарі[ред. | ред. код]

↑ Інколи в актах їх помилково називають Дубровськими^[2].

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б ^в ^г ^д Шевченко, 2004.
↑ ^а ^б Теодорович, 1889, с. 598.
↑ Дубровиця / Волинський усе-світ // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — 2007. — № 49 (вересень). — С. 428-431. Процитовано 14 листопада 2019.
↑ ^а ^б Войтович 2000:4.1.
↑ Горбаків. Архів оригіналу за 27 липня 2014. Процитовано 16 квітня 2013.
↑ Орест Левицький. Сім'я і побут українців у XVI ст. // На переломі. — К. : Україна, 1994. — 352 с. — С. 253—254. — ISBN 5-319-01070-2.
↑ СЕМЕН РОМАНОВИЧ († після 1455). Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 13 червня 2013.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Жиленко, І. В. Синопсис Київський [Архівовано 12 лютого 2012 у Wayback Machine.]. Лаврський альманах / Ред. рада: В. М. Колпакова (відп. ред.) та ін. — Київ: ВІПОЛ, 2002.
Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich, Warszawa, 1904. Cz. 1, T. 7, S. 299—306.

Монографії[ред. | ред. код]

Войтович Л. 4.1. Литовські і жемайтські князі. Князі Гольшанські. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
Теодорович Н. И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. — Почаев : Тип. Почаево-Успенской Лавры, 1889. — Т. 2. — С. 595-613. (рос. дореф.)
Яковенко, Н. М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна). Київ, 1993.
Wolff, J. Kniaziowe litewsko-ruscy od końca cztrenastego wieku. Warszawa, 1895

Довідники[ред. | ред. код]

Гольшанські (Дубровицькі) // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 152. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гольшанські

Гольшанские // Olfamily.

[3] Інколи в актах їх помилково називають Дубровськими^[2].

[FOOTNOTEШевченко2004-1] а ^б ^в ^г ^д Шевченко, 2004.

[FOOTNOTEТеодорович1889598-2] а ^б Теодорович, 1889, с. 598.

[ї-4] Дубровиця / Волинський усе-світ // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — 2007. — № 49 (вересень). — С. 428-431. Процитовано 14 листопада 2019.

[Войтович-5] а ^б Войтович 2000:4.1.

[6] Горбаків. Архів оригіналу за 27 липня 2014. Процитовано 16 квітня 2013.

[7] Орест Левицький. Сім'я і побут українців у XVI ст. // На переломі. — К. : Україна, 1994. — 352 с. — С. 253—254. — ISBN 5-319-01070-2.

[8] СЕМЕН РОМАНОВИЧ († після 1455). Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 13 червня 2013.

[1]

[ком. 1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]