French
DeutschГоран Петрович — Вікіпедія
| Горан Петрович | |
|---|---|
| серб. Горан Петровић | |
 | |
| Народився | 1 липня 1961 Кралево |
| Помер | 26 січня 2024[1] (62 роки) Белград, Сербія[2] |
| Громадянство |  Сербія |
| Національність | серб |
| Діяльність | письменник-прозаїк, редактор |
| Alma mater | Белградський університет |
| Знання мов | сербська |
| Членство | Сербська академія наук і мистецтв |
| Роки активності | з 1983 |
| Жанр | роман, оповідання, драма, кіно-новела |
| Нагороди | Премія журналу НІН Нагорода народної бібліотеки Сербії за найчитанішу книгу |
Го́ран Пе́трович (серб. Горан Петровић; 1 липня 1961, Кралево — 26 січня 2024[3]) — сербський письменник, член Сербської академії наук і мистецтв, лауреат літературних премій, редактор періодичних видань.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився та проживає в місті Кралево в Центральній Сербії. Після закінчення гімназії поступив на філологічний факультет Белградського університету. Довгий час працював бібліотекарем у Жичі, що в общині Кралево, неподалік одної з найбільших святинь Сербії — Жичівського монастиря. Згадується як редактор видання «Службени гласник», на початок 2016 року залишається головним редактором часопису кралевської бібліотеки «Повеља».
З 2012 року член Сербської академії наук і мистецтв (САНМ).
Поряд із Мілорадом Павичем вважається одним із найважливіших сучасних авторів Сербії[4][5]. Володар більш як десяти літературних національних премій, в тому числі найпрестижнішої НІН-ової нагороди за найкращий роман року[6]. Учасник міжнародних літературних зібрань, зокрема, відвідував Форум видавців у Львові.
Премії та нагороди[ред. | ред. код]
Сторінка автора на сайті САНУ містить такий перелік: Књижевна стипендија Фонда Борислава Пекића, Награда «Меша Селимовић», НИН-ова награда, «Виталова» награда, «Рачанска повеља», Октобарска награда Града Краљева, Награда Народне библиотеке Србије за најчитанију књигу, Награда «Борисав Станковић», Награда «Светозар Ћоровић», Награда «Иво Андрић», Награда «Лаза Костић»….
Твори[ред. | ред. код]
В доробку автора є твори різних жанрів, сам він згадував, що писав поезії, та найбільш відомою є його проза. 1983 року було надруковане перше оповідання[7]. З 1989 по 2016 вийшло декілька збірок оповідань, короткої прози, три романи, драма і кіно-новела, загалом понад 40 тиражів. Найвідомішим на сьогодні є роман Ситничарница «Код срећне руке», яка принесла авторові нагороду за найкращий роман 2000 року. За мотивами роману Опсада цркве Светог Спаса в народному театрі Сомбору режисер Кокан Младенович поставив однойменний спектакль.
- збірка Савети за лакши живот (Поради для полегшення життя, 1989)
- роман Атлас описан небом (Атлас, описаний небом, 1993)
- збірка Острво и околне приче (Острів та довколишні оповідання, 1996)
- роман Опсада цркве Светог Спаса (Облога церкви Святого Спаса, 1997)
- роман Ситничарница «Код срећне руке» (Крамничка «З легкої руки» 2000)
- збірка Ближњи (Ближні, 2002)
- збірка Све што знам о времену (2003)
- драма Скела (2004)
- збірка Разлике (Відмінності, 2006)
- кіно-новела Испод таванице која се љуспа (2010).
Переклади іншими мовами[ред. | ред. код]
Твори Горана Петровича видавалися багатьма європейськими мовами: англійською, болгарською, іспанською, італійською, німецькою, польською, російською, французькою[8].
Українською виходили оповідання «Острів» («Антологія сербської постмодерної фантастики» С.Дам'янова, Львів: Піраміда) та ряд оповідань у збірці «Острів та інші видіння» (Харків: Фоліо, 2007. — 320с.). До останньої ввійшли оповідання з найновішої на той час збірки «Разлике» (українською: Знайди й познач розбіжності), що стало першим їх перекладом з сербської. Автор під час презентації наголосив:
Особливо схвильований, що побачив свою книгу українською мовою. Кожен переклад є чи не особливим: один різновид енергії перетворюється в інший. Хоча дещо втрачається. Це як електрична енергія перетворюється у світлову[9].
Джерела[ред. | ред. код]
Сторінка Горана Петровича на сайті САНМ.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б https://www.telegraf.rs/pop-i-kultura/knjige-stripovi/3825553-umro-goran-petrovic
- ↑ https://www.abc.es/cultura/libros/muere-goran-petrovic-realismo-magico-balcanes-20240127173404-nt.html
- ↑ Помер сербський письменник, поет та драматург Горан Петрович, Укрінформ, 28.01.2024
- ↑ Згадка в анонсі [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.] подій Форуму Видавців 2007: …сербський белетрист Горан Петрович, якого вважають «номером два» після Павича…
- ↑ Зі статті [Архівовано 16 лютого 2016 у Wayback Machine.] на сайті Телерадіокомпанії Республіки Сербія: серб. Петровић, кога многи сматрају најчитанијим писцем данашњег времена…
- ↑ Список [Архівовано 16 лютого 2016 у Wayback Machine.] володарів премії 1954—2016 (файл у форматі .pdf)
- ↑ Згадка [Архівовано 31 жовтня 2013 у Wayback Machine.] в інтерв'ю (рос.)
- ↑ Деякі видання автора в крамниці amazon.com
- ↑ Репортаж з презентації видання на ресурсі Захід.net
Посилання[ред. | ред. код]
|
