Горан Петрович — Вікіпедія

Горан Петрович
серб. Горан Петровић
Народився 1 липня 1961(1961-07-01)
Кралево
Помер 26 січня 2024(2024-01-26)[1] (62 роки)
Белград, Сербія[2]
Громадянство Сербія Сербія
Національність серб
Діяльність письменник-прозаїк,
редактор
Alma mater Белградський університет
Знання мов сербська
Членство Сербська академія наук і мистецтв
Роки активності з 1983
Жанр роман, оповідання,
драма, кіно-новела
Нагороди Премія журналу НІН
Нагорода народної бібліотеки Сербії за найчитанішу книгу

Го́ран Пе́трович (серб. Горан Петровић; 1 липня 1961, Кралево — 26 січня 2024[3]) — сербський письменник, член Сербської академії наук і мистецтв, лауреат літературних премій, редактор періодичних видань.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився та проживає в місті Кралево в Центральній Сербії. Після закінчення гімназії поступив на філологічний факультет Белградського університету. Довгий час працював бібліотекарем у Жичі, що в общині Кралево, неподалік одної з найбільших святинь Сербії — Жичівського монастиря. Згадується як редактор видання «Службени гласник», на початок 2016 року залишається головним редактором часопису кралевської бібліотеки «Повеља».

З 2012 року член Сербської академії наук і мистецтв (САНМ).

Поряд із Мілорадом Павичем вважається одним із найважливіших сучасних авторів Сербії[4][5]. Володар більш як десяти літературних національних премій, в тому числі найпрестижнішої НІН-ової нагороди за найкращий роман року[6]. Учасник міжнародних літературних зібрань, зокрема, відвідував Форум видавців у Львові.

Премії та нагороди[ред. | ред. код]

Сторінка автора на сайті САНУ містить такий перелік: Књижевна стипендија Фонда Борислава Пекића, Награда «Меша Селимовић», НИН-ова награда, «Виталова» награда, «Рачанска повеља», Октобарска награда Града Краљева, Награда Народне библиотеке Србије за најчитанију књигу, Награда «Борисав Станковић», Награда «Светозар Ћоровић», Награда «Иво Андрић», Награда «Лаза Костић»….

Твори[ред. | ред. код]

В доробку автора є твори різних жанрів, сам він згадував, що писав поезії, та найбільш відомою є його проза. 1983 року було надруковане перше оповідання[7]. З 1989 по 2016 вийшло декілька збірок оповідань, короткої прози, три романи, драма і кіно-новела, загалом понад 40 тиражів. Найвідомішим на сьогодні є роман Ситничарница «Код срећне руке», яка принесла авторові нагороду за найкращий роман 2000 року. За мотивами роману Опсада цркве Светог Спаса в народному театрі Сомбору режисер Кокан Младенович поставив однойменний спектакль.

  • збірка Савети за лакши живот (Поради для полегшення життя, 1989)
  • роман Атлас описан небом (Атлас, описаний небом, 1993)
  • збірка Острво и околне приче (Острів та довколишні оповідання, 1996)
  • роман Опсада цркве Светог Спаса (Облога церкви Святого Спаса, 1997)
  • роман Ситничарница «Код срећне руке» (Крамничка «З легкої руки» 2000)
  • збірка Ближњи (Ближні, 2002)
  • збірка Све што знам о времену (2003)
  • драма Скела (2004)
  • збірка Разлике (Відмінності, 2006)
  • кіно-новела Испод таванице која се љуспа (2010).

Переклади іншими мовами[ред. | ред. код]

Твори Горана Петровича видавалися багатьма європейськими мовами: англійською, болгарською, іспанською, італійською, німецькою, польською, російською, французькою[8].

Українською виходили оповідання «Острів» («Антологія сербської постмодерної фантастики» С.Дам'янова, Львів: Піраміда) та ряд оповідань у збірці «Острів та інші видіння» (Харків: Фоліо, 2007. — 320с.). До останньої ввійшли оповідання з найновішої на той час збірки «Разлике» (українською: Знайди й познач розбіжності), що стало першим їх перекладом з сербської. Автор під час презентації наголосив:

Особливо схвильований, що побачив свою книгу українською мовою. Кожен переклад є чи не особливим: один різновид енергії перетворюється в інший. Хоча дещо втрачається. Це як електрична енергія перетворюється у світлову[9].

Джерела[ред. | ред. код]

Сторінка Горана Петровича на сайті САНМ.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б https://www.telegraf.rs/pop-i-kultura/knjige-stripovi/3825553-umro-goran-petrovic
  2. https://www.abc.es/cultura/libros/muere-goran-petrovic-realismo-magico-balcanes-20240127173404-nt.html
  3. Помер сербський письменник, поет та драматург Горан Петрович, Укрінформ, 28.01.2024
  4. Згадка в анонсі [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.] подій Форуму Видавців 2007: …сербський белетрист Горан Петрович, якого вважають «номером два» після Павича
  5. Зі статті [Архівовано 16 лютого 2016 у Wayback Machine.] на сайті Телерадіокомпанії Республіки Сербія: серб. Петровић, кога многи сматрају најчитанијим писцем данашњег времена…
  6. Список [Архівовано 16 лютого 2016 у Wayback Machine.] володарів премії 1954—2016 (файл у форматі .pdf)
  7. Згадка [Архівовано 31 жовтня 2013 у Wayback Machine.] в інтерв'ю (рос.)
  8. Деякі видання автора в крамниці amazon.com
  9. Репортаж з презентації видання на ресурсі Захід.net

Посилання[ред. | ред. код]