Портал:Фантастика — Вікіпедія
Ласкаво просимо до порталу «Фантастика» |
Фантастика Фантастика (від дав.-гр. φανταστική — мистецтво уяви, фантазія; англ. fantastic) — жанр художніх творів, в якому за допомогою додавання вигаданих, уявних елементів створюється світ, відмінний від сьогоденного, реального. Основною ознакою фантастики є наявність у творі фантастичного допущення — фактора, який не зустрічається або неможливий в реальному світі. ::::::::::::::::читати далі |
Необхідні статті: Аторокс[fi] • Баррі Молзберґ[de] • Бетті Баллантайн • Брама Анубіса[en] • Волден два • Втеча Лоґана[en] • Горянин (телесеріал) • Дівчина, що стрибала крізь час[en] • Жеронімо Монтейро • Жорж-Жан Арно[fr] • Канопус в Аргусі: архіви• Кроуфорд Кіліен[en] • Милорад Янкович • Надзавдання • Олаф Шпіттел[de] • Остання людина[en] • Потвори • Слободан Шкерович • Там, де до пізньої пори птахи так солодко співали • Тривале завтра • Хесус де Арагон • Чарльз Ґрант[en] • Слободан Шкерович • Янець Менцигер • Японія тоне (фільм, 2006)
Української тематики: Аурентина (цикл творів) • Блакитна планета • Годованці Сонця • Де ти, плането Райдужна? • Діти безмежжя • Загнуздані хмари • Земля світлячків • І стіни пахнуть сонцем • К7 • На каравелі "Улюбленець Нептуна" • Над планетою – «Левіафан» • Нотатки з майбутнього • Писар Східних воріт притулку • Планета для робінзонів • Подорож буде небезпечною • Посада у всесвіті • Пролог • Спадкоємець Безсмертного • Три сезони мейстри, або Нормальний дурдом • Троє на Місяці • Феномен Фенікса • Хто ти? • Чарівний бумеранг: Космологічна феєрія • Чаша Амріти • Чистилище (Репортаж з того світу) • Тематичне поповнення: Книги • Критики, редактори та видавці фантастики • Письменники-фантасти • Телесеріали • Письменниці-фантасти • Фільми • Фантастика за країною • Фантастика за роками • Червоні посилання за темою
Вибрана стаття Ча́рльз Ма́йкл «Чак» Пола́нік (англ. Charles Michael «Chuck» Palahniuk, укр. Палагнюк; нар. 21 лютого 1962, Паско, Вашингтон) — американський сатирик та письменник-фантаст і вільний журналіст українського походження, що живе в Портленді, Орегон. Більшості він відомий за відзначеним багатьма преміями романом «Бійцівський клуб» (англ. Fight Club), який пізніше було екранізовано Девідом Фінчером. Поланік має одну з найбільших спільнот послідовників в Інтернеті, що створена на його офіційному сайті. Творчість Поланіка, схожа за стилем на Брета Істона Елліса, Ірвіна Велша і Дугласа Копленда, зробила його одним з найпопулярніших романістів Генерації Х.::::::::::::::::читати далі |
Вибране зображення |
Обраний життєпис Росоховатський Ігор Маркович (30 серпня 1929, Шпола — 8 червня 2015) — український письменник-фантаст, прозаїк і поет. Народився в місті Шпола Черкаської області. Закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту. Науковий журналіст, працював у редакціях українських газет («Юний ленінець» та ін.), автор багатьох книг і понад сотні науково-популярних статей. У співавторстві з доктором фізико-математичних наук, ученим-кібернетиком, членом-кореспондентом АН СРСР А. О. Стогнієм він написав науково-популярні книги «КД — кібернетичний двійник» (1975) і «Двійник конструктора Васильченко» (1979), в яких є «вкраплення» фантастичних оповідань автора. І. Росоховатский був головним редактором київського журналу «Всесвітня фантастика і детектив». Член Спілки журналістів і Спілки письменників СРСР. Жив у Києві. Друкуватися почав у 1946 році. У 1954 році у видавництві «Молодь» вийшла його перша книга — поема «Міст (Слово про Івана Кулібіна)». У фантастиці дебютував у 1958 році оповіданням «Море, що бушує в нас…». Науково-фантастичні твори Росоховатського відзначалися преміями на республіканських, загальносоюзних і міжнародних конкурсах журналу «Техніка молоді», призом журналу «Уральський слідопит».::::::::::::::::читати далі |
Чи Ви знаєте...
|
Телевізійна фантастика «Новий день» (англ. Day Break) — американський фантастичний детективний телесеріал з елементами бойовика та драми 2006 р. Головну роль детектива Бретта Хоппера виконав Тей Діггз, якого звинувачуюють у вбивстві помічника окружного прокурора Альберто Гарзи. Хоппер потрапляє в часову петлю та переживає один і той же день знову й знову. Сюжет розгортається навколо спроби Бретта розгадати таємницю вбивства, і з'ясувати, хто ж стоїть за змовою навколо нього. Детектив з Лос-Анджелеса, Бретт Хопер, «застряг» у повторюваному знову і знову дні, в якому його помилково звинувачують у вбивстві помічника окружного прокурора Альберто Гарзи. Кожен день він більше і більше дізнається про обставини цього злочину. Хоппер повинен виправдати себе, але його близькі також виявляються обплутані павутиною таємної змови, що ставить під загрозу їх життя. День може змінюватися через будь-яку нову дію чи рішення Хоппера: боротися за своє виправдання або тікати від звинувачень у вбивстві. Щонайменше ще для однієї людини, як і для Хоппера, цей день повторюється знову і знову, але його дії рідко зачіпали детектива, поки вони не почали разом розбиратися в загадках цього дня. У той час як кожен епізод може початися з будь-якого моменту дня і містити будь-яку кількість його повторень, Хоппер кожен день прокидається о 6:17 ранку в ліжку у своєї дівчини Рити Шелтон. Хоппер пам'ятає всі події минулих днів і отримані ним рани не зникають з настанням нового дня. Однак рани і смерті інших людей в новий день не переносяться.::::::::::::::::читати далі |
Кінофантастика «Той, що біжить по лезу» (англ. Blade Runner) — класичний та культовий фільм, знятий англійським режисером Рідлі Скоттом у березні-липні 1981 року за мотивами науково-фантастичного роману Філіпа Діка «Чи сняться андроїдам електровівці?» (1968). Хоч фільм існує в сімох версіях, із них базовими вважають дві — оригінальну версію з хепі-ендом (1982), яку погано прийняли кінокритики, і яка провалилася в прокаті; і, так звана режисерська версія з відкритим фіналом (1992)...::::::::::::::::читати далі |
Корисні шаблони
|
Нові статті
|
Добра стаття «Код да Ві́нчі» — містичний детектив американського письменника Дена Брауна, виданий у 2003 році. Головний герой — професор симвології Гарвардського університету Роберт Ленгдон. Разом з парижанкою Софі Неве йому вдається розкрити вбивство та відгадати загадку, яку століттями оберігало братство «Пріорат Сіону». Роберт знаходить таємні матеріали, які вказують на справжнє походження християнства та життя Ісуса Христа. Жертву вбивства у книзі знаходять в Луврі у позі «Вітрувіанської людини» — відомої картини Леонардо да Вінчі. Також багато підказок Роберт та Софі знаходять саме на картинах да Вінчі. Звідси і назва твору — Код да Вінчі. Роман зчинив багато суперечок навколо релігійних тем, розкритих у ньому. Скажімо, провокативна інформація про Чашу Христову та роль Марії Магдалини в історії християнства призвела до того, що багато християн назвали її «атакою проти католицької церкви». Книзі також закидали історичні та наукові неточності. Роман «Код да Вінчі» — світовий бестселер, кількість проданих примірників станом на вересень 2009 становила 81 мільйон. Книга була перекладена 44 мовами світу. За перший тиждень продажу «Код да Вінчі» посів перше місце в списку Нью-Йоркських бестселерів. Це другий роман Брауна після «Янголів та Демонів» (2000), у якому Роберт Ленгдон виступає головним героєм. Письменник вдало поєднав детектив, трилер та елемент таємниці. У 2006 році за мотивами роману було знято однойменний фільм. Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля» переклав книгу українською мовою у 2006 році. ::::::::::::::::читати далі |
Фантастичне образотворче мистецтво Жан Жиро (фр. Jean Giraud; *8 травня 1938, Ножан-сюр-Марн, Франція — †10 березня 2012, Париж) — французький художник, автор коміксів. Також відомий під псевдонімом Мебіус. Жан Жиро народився в містечку Ножан-сюр-Марн, передмісті Парижу. Перший комікс Frank et Jeremie намалював у 18 років. У 1961 році став учнем бельгійського художника Jijé. У 1963 році разом з бельгійським сценаристом Жаном-Мішелем Шарльє створив перший комікс з циклу про лейтенанта Блюберрі, який виходить досі. Псевдонім «Мебіус» Жиро вигадав у 1963 році, коли звернувся до фантастики. Він співробітничав з британським журналом «Нові світи», який редагував Майкл Муркок, ілюстрував книги Муркока, Семюеля Ділейні, Філіпа Діка, Роджера Желязни..::::::::::::::::читати далі |
Події:
James Barnes (1866-1936) Arthur Rackham (1867-1939) Shaemus O'Sheel (1886-1954) Alida S. Malkus (1888-1976) Hans Heyck (1891-1972) Theda Kenyon (1894-1997) Ernest L. McKeag (1896-1974) Henry Cecil (1902-1976) Bergen Evans (1904-1978) Mika Waltari (1908-1979) William Golding (1911-1993) Hal Draper (1914-1990) André Bay (1916-2013) Roger Angell (1920) Michael Noonan (1921-2000) Damon Knight (1922-2002) Charles Copeland (1924-1979) Carlo Fruttero (1926-2012) Robin Scott Wilson (1928) Mary Caraker (1929) Edward Edelson (1932) Jack Cohen (1933) Victor Kolupaev (1936-2001) Jean-Pierre Andrevon (1937) James Haskins (1941-2005) J. Gordon Melton (1942) Paul Huson (1942) Diethard van Heese (1943) Tanith Lee (1947-2015) Thomas H. Cook (1947) Robert LoGrippo (1947) George 'Lan' Laskowski (1948-1999) Dale Estey (1949) Laurie R. King (1952) Garry Leach (1954) Matt Faulkner (1961) Simon Singh (1964) Nick Pope (1965) N. K. Jemisin (1972) Marcus Dunstan (1975) Allison Van Diepen (1977) S. Reesa Herberth (1979) Sergueï Pali (1979) Karina Cooper (1982) Angel Taormina (1989)
Померли:
Konstantin Tsiolkovsky (1857-1935) John O'Hara Cosgrave (1866-1947) Félix Lorioux (1872-1964) Kees van Bruggen (1874-1960) Ethel M. Dell (1881-1939) Will Cuppy (1884-1949) Percival Wilde (1887-1953) I. F. Grant (1887-1983) Michael Fessier (1905-1988) Norma Lorre Goodrich (1917-2006) Darrell C. Richardson (1918-2006) Italo Calvino (1923-1985) Frederick L. Shaw, Jr. (1928-1978) H. G. Ewers (1930-2013) Robert Barnard (1936-2013) Kathy Keeton (1939-1997) Mark W. Worthen (1962-2011)
Фантастичні твори Путівник Галактикою для космотуристів (1979, англ. The Hitchhiker's Guide to the Galaxy) — гумористичний науково-фантастичний роман британського письменника Дугласа Адамса. Перша частина серії «Путівник Галактикою». Ідея книги виникла у Адамса в Австрії, під час подорожі автостопом до Стамбулу. Спочатку історія втілилася у вигляді радіопостановки для BBC Radio, прем'єра якої відбулася 8 березня 1978. Після виходу останньої серії радіопостановки Адамс отримав пропозицію від двох видавництв про публікації «Путівника …» як художньої книги. Адамс запросив на роль співавтора Джона Ллойда, який допомагав йому писати сценарій двох останніх серій для радіопостановки. Вони виїхали працювати над книгою до Греції, де зірвали всі терміни здачі рукопису..::::::::::::::::читати далі |
Категорії
|
Література
|
Вікіпроєкти |
Братні портали |
|