Гребінківський район — Вікіпедія

Гребінківський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті Полтавська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Полтавська область
Код КОАТУУ: 5320800000
Утворений: 1935
Населення: 22 531 (на 1.02.2016)
Площа: 595 км²
Густота: 37.9 осіб/км²
Тел. код: +380-5359
Поштові індекси: 37400—37471
Населені пункти та ради
Районний центр: Гребінка
Міські ради: 1
Сільські ради: 16
Міста: 1
Села: 41
Районна влада
Голова ради: Зінченко Валерій Миколайович
Голова РДА: Князєв Олександр Володимирович[1]
Вебсторінка: Гребінківська РДА
Гребінківська райрада
Адреса: 37400, Полтавська обл., Гребінківський р-н, м. Гребінка, пров. Олексія Припутня, 1
Мапа
Мапа

Гребінківський район у Вікісховищі

Гребíнківський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця Полтавської області з центром у місті Гребінці. Зараз являється Гребінківською міською громадою Лубенського району

Географія[ред. | ред. код]

Гребінківський район розташований у північно-західній частині Полтавської області. Межує з Яготинським районом Київської області, Драбівським районом Черкаської області, Пирятинським і Оржицьким районами Полтавської області. Поверхня рівнинна.

Пирятинський район Пирятинський район Пирятинський район
Черкаська область
(Драбівський район)
Лубенський район
Черкаська область
(Драбівський район)
Оржицький район Оржицький район

Корисні копалини: торф, пісковики, піски, глини. Ґрунти чорноземні малогумусні. З північного заходу на південний схід район перетинають долини річок Сліпороду, Оржиці та Сухої Оржиці.

Площа 59500 га. Загальна площа водного дзеркала 1086 гектарів. Площа лісів та лісосмуг 2600 гектарів. Переважають береза, вільха, дуб, клен, верба, осика.

Природоохоронні території[ред. | ред. код]

№ п/п Назва об'єкта Категорія Площа (га) Розташування Дата створення
1 Плисів Яр Заказник ботанічний 10 с. Овсюки 27.10.1994
2 Пологи Заказник гідрологічний 100 с. Сліпорід-Іванівка 27.10.1994
3 Дуби черешчаті Пам'ятка природи ботанічна 0,2/2 с. Майорщина 27.10.1994
4 Соснова алея Пам'ятка природи ботанічна 0,5 с. Майорщина 27.10.1994
5 Бесідівщинський парк ім. Г. Перевери Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва 27,4 с. Бесідівщина 20.12.1993
6 Гребінчин каштан Пам'ятка природи ботанічна 0,01 с. Мар'янівка 28.08.2009
7 Бурівщина Заказник ентомологічний 73,2 між селами Тарасівка та Сотницьке 23.06.2010
8 Гостра могила Пам'ятка природи ботанічна 0,06 с. Олександрівка 23.06.2010
9 Почаївецькі могили Пам'ятка природи ботанічна 1,7 с. Почаївка 23.06.2010
10 Горбаневське Заказник ландшафтний 222,8 3 км на північний схід від с. Кулажинці 07.12.2011
11 Лізина гора Заказник ландшафтний 24,1 між сілами Березівка та Горби 07.12.2011
12 Озеро Пам'ятка природи комплексна 5,5 на відстані 1 км на схід від с. Березівка 07.12.2011
13 Мар'янівський ковильник Пам'ятка природи ботанічна 1,3 с. Мар'янівка 07.12.2011
14 Рудківський ковильник Пам'ятка природи ботанічна 1,8 с. Рудка 07.12.2011
15 Тополя Пам'ятка природи ботанічна 0,01 с. Короваї 07.12.2011
16 Садки Пам'ятка природи зоологічна 2,32 3,5 км на захід від с. Мар'янівка 07.12.2011
17 Свіччин Яр Пам'ятка природи зоологічна 5,1 1,5 км на північ від с. Овсюки 07.12.2011

Історія[ред. | ред. код]

Район утворений 25 лютого 1935 року. Відновлений 8 грудня 1966 року.

З 21 листопада 1959 року Гребінці надано статус міста районного підпорядкування.

В 2020 році за рішенням Верховної ради України «Про створення та ліквідацію районів» був ліквідований та передан у склад новоствореного Лубенського району На її місці зʼявилася Гребінківська міська громада

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Адміністративний центр району — місто Гребінка. 42 населені пункти підпорядковані 1-й міській та 16 сільським радам.

Економіка[ред. | ред. код]

Народногосподарський комплекс району складається з підприємств агропромислового комплексу. На території району, в околицях міста Гребенка, діє два родовища глинозему: Корніївське та Лутайське.

Населення[ред. | ред. код]

1990 року мешкало 30 тис. осіб.

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[2]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 11 947 2344 1437 3479 3056 1565 66
Жінки 14 315 2218 1321 3640 3668 3169 299


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 25050 95,38 %
росіяни 921 3,51 %
білоруси 89 0,34 %
вірмени 44 0,17 %
молдовани 41 0,16 %
інші 118 0,45 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 25155 95,78 %
російська 951 3,62 %
вірменська 37 0,14 %
білоруська 35 0,13 %
молдовська 17 0,06 %
інші 68 0,26 %

Населення станом на 01.07. 2008 року — 24,1 тисяч осіб, у тому числі міського — 11,1 тис. осіб, сільського — 13,0 тис. осіб.

Освіта[ред. | ред. код]

У районі функціонує 14 загальноосвітніх шкіл I—III ступенів, 6 загальноосвітніх шкіл I—II ступенів та 2 загальноосвітні школи I ступеня, а також Майорщинська допоміжна школа-інтернат.

Медицина[ред. | ред. код]

Медичну допомогу населенню надають 3 лікарні, 2 поліклініки, 3 медичні амбулаторії та 21 фельдшерсько-акушерський пункт.

Культура[ред. | ред. код]

Культурно-освітню роботу здійснюють 28 клубних закладів (15 будинків культури, 13 сільських клубів), 26 бібліотек, дитяча музична школа, районний історико-краєзнавчий та 11 сільських музеїв. Засоби масової інформації представлені районною газетою «Гребінчин край», телестудією «Гребінка», редакцією районного радіомовлення.

Діють кімнати-музеї Євгена Гребінки в м. Гребінка та с. Мар'янівка.

З 2017 року в місті та районі проводиться Міжнародний фестиваль культури «Гребінчині вечорниці» (засновник та художній керівник Микола Рудаков) на вшанування пам'яті Євгена Гребінки.

Релігія[ред. | ред. код]

З релігійних конфесій у районі офіційно діють ПЦУ, УПЦ(МП), адвентисти 7-го дня, Євангельські Християни (баптисти).

Політика[ред. | ред. код]

Політичні та громадські організації[ред. | ред. код]

У районі зареєстровані й діють осередки 37-ми політичних партій та 10-ти громадських організацій. Найбільш активними серед них є осередки: «Батьківщина», «Наша Україна», КПУ, СПУ, районної організації інвалідів війни та Збройних Сил.

З 2017 року діє громадська організація «Нащадки духовної спадщини Євгена Гребінки».

Результати виборів[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Гребінківського району було створено 30 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 65,32 % (проголосували 12 412 із 19 001 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 56,99 % (7 074 виборців); Юлія Тимошенко — 14,45 % (1 793 виборців), Олег Ляшко — 12,45 % (1 545 виборців), Анатолій Гриценко — 4,31 % (535 виборців), Сергій Тігіпко — 2,80 % (347 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,07 %.[4]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розпорядження Президента України від 25 лютого 2020 року № 145/2020-рп «Про призначення О.Князєва головою Гребінківської районної державної адміністрації Полтавської області»
  2. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Полтавська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 12 грудня 2020.
  3. а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Полтавська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 2 травня 2018.
  4. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 30 березня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]