French
DeutschГубанов Сергій Леонідович — Вікіпедія
| Губанов Сергій Леонідович | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Народився | 21 червня 1975 Кадіївка, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР | ||
| Помер | 20 травня 2020 (44 роки) Трьохізбенка, Новоайдарський район, Луганська область, Україна | ||
| Країна |  Україна | ||
| Місце проживання | Сєвєродонецьк | ||
| Діяльність | поліціянт | ||
| Alma mater | Донецький юридичний інститут МВС України (1999) і Національна академія внутрішніх справ (2004) | ||
| Учасник | Війна на сході України і Російсько-українська війна (з 2014) | ||
| Військове звання | полковник | ||
| Нагороди |
| ||
Сергій Леонідович Губанов (21 червня 1975 року, м. Стаханов Луганської області, нині Кадіївка — 20 травня 2020 року, поблизу села Трьохізбенка Новоайдарського району) — командир батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Луганськ-1» ГУНП в Луганській області, полковник поліції. Герой України (посмертно).
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчив Донецький інститут внутрішніх справ (1999) та Національну академію внутрішніх справ (2004).[1]
Мешкав у Сєверодонецьку. Проходив строкову службу в 95 ОАеМБр.[1]
З 1995 пройшов шлях від оперативника карного розшуку Стахановського міського відділу міліції до начальника Луганського міського управління, на початок 2014 року — начальник Ленінського райвідділу міліції м. Луганська.[1]
Був захоплений у полон бойовиками разом з іншими офіцерами міліції. Після визволення брав участь у звільненні Сєвєродонецька, Лисичанська та Рубіжного від незаконних збройних формувань.[2]
Його батьки в Луганську відмовились від сина за проукраїнську позицію.[3]
На посаді комбата — з 6 листопада 2015.[1]
БПСПОП «Луганськ-1» патрулював територію, прилеглу до лінії розмежування, вів антидиверсійну діяльність.[2]
Губанов отримав смертельні поранення під час виконання службових обов'язків 20 травня, приблизно о 21.30 в районі села Трьохізбенка Новоайдарського району. Ще троє бійців отримали тяжкі поранення.[4]
Залишилися батьки, дружина.[1]
Прокуратура розпочала кримінальне провадження за фактом загибелі Губанова.[1]
Прощання із загиблим полковником Губановим відбулося 22 травня в Сєвєродонецьку.[1][5][6]
Похований на кладовищі м.Сєвєродонецьк
Нагороди[ред. | ред. код]
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 травня 2020, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[7][8]
- Орден Богдана Хмельницького III ст. (3 серпня 2016) — за особисту мужність, виявлену під час виконання службового обов'язку, вагомий внесок у боротьбу зі злочинністю, високий професіоналізм та з нагоди Дня Національної поліції України[9]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж Загинув Губанов: Командир батальйону Луганськ-1 Сергій Губанов загинув у районі Трьохізбенки, ще троє бійців зазнали важких поранень. Цензор.НЕТ. 21 травня 2020. Архів оригіналу за 11 червня 2020.
- ↑ а б Співчуття від голови Луганської обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації Сергія Гайдая. Луганська обласна військово-цивільна адміністрація. 21 травня 2020. Архів оригіналу за 20 червня 2020.
- ↑ "Міна була закладена саме на нього", - Чорновол розповіла про загиблого на Луганщині комбата Губанова. новини Еспресо TV. 21 травня 2020. Архів оригіналу за 28 травня 2020.
- ↑ На Луганщині загинув комбат Сергій Губанов. Офіційний сайт Національної поліції. 21 травня 2020.[недоступне посилання]
- ↑ В Луганській області попрощалися із комбатом, який підірвався на міні (13 ФОТО). 22.05.2020, 14:45. Архів оригіналу за 31 травня 2020. Процитовано 22 травня 2020.
- ↑ Подвиг 17-ти та крайній принцип. Ким був та як загинув комбат «Луганськ-1» Сергій Губанов //Hromsdske. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 3 лютого 2021.
- ↑ Указ Президента України від 21 травня 2020 року № 193/2020 «Про присвоєння С.Губанову звання Герой України»
- ↑ Володимир Зеленський присвоїв звання Героя України полковнику поліції Сергію Губанову [Архівовано 24 травня 2020 у Wayback Machine.] // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 21 травня 2020 р.
- ↑ Указ Президента України від 3 серпня 2016 року № 326/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
Згадки у ЗМІ[ред. | ред. код]
- Луганщина освобожденная. Северодонецк // 29 вер. 2015 р.
- На Луганщині загинув комбат Сергій Губанов // 21 трав. 2020 р
- Яким запам`ятається своїм бойовим побратимам Сергій Губанов
- Герої не вмирають
- У Сєвєродонецьку увіковічнено пам’ять Героя України Сергія Губанова [Архівовано 11 січня 2022 у Wayback Machine.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Леся Шовкун, Дмитро Лиховій, Христина Горобець, Людмила Кліщук. Чотири загиблі герої травня: імена, обличчя й історії [Архівовано 22 травня 2021 у Wayback Machine.] // «Новинарня», 1 червня 2020.
| Попередник: | Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка» № 201 21 травня 2020 | Наступник: |
| Михальчук Сергій Олександрович | Матвіїв Тарас Тарасович |