Штурмовий полк «Луганськ» — Вікіпедія

Штурмовий полк «Луганськ»
Нарукавний знак полку
На службі	травень 2014 — дотепер
Країна	Україна
Належність	МВС
Вид	Національна поліція
Тип	механізований полк
Роль	штурмові дії, знешкодження диверсійно-розвідувальних груп та незаконних збройних формувань
Чисельність	полк
У складі	ОШБр НПУ «Лють»
Гарнізон/Штаб	м. Київ, вул. Максименка Федора, буд. 21-Б
Гасло	Україна понад усе
Війни/битви	Російсько-українська війна
Вебсайт	Facebook Instagram
Командування
Поточний командувач	Олександр Твердохліб
Визначні командувачі	Артем Вітко Сергій Губанов

Штурмовий полк «Луганськ» — воєнізований підрозділ Департаменту поліції особливого призначення. Входить до складу об'єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють».

Історія[ред. | ред. код]

Передумови і створення[ред. | ред. код]

У квітні 2014 року Голова МВС Арсен Аваков видав наказ про формування добровольчих спецбатальйонів МВС із патріотично настроєних громадян України^[1][2]. ГУ МВС України у Луганській області розпочало у співпраці з луганським штабом «Руху опору» Юлії Тимошенко формувати три добровольчі батальйони — «Тимур», «Стаханов» і «Луганськ»^[3]. Заступником командира БПСМОП «Луганськ» був призначений Артем Вітко^[3]. Зволікання керівництва Луганського ГУ МВС із озброєнням добровольців сторюваних батальйонів привело до їх розгрому^[4][5][6]. Луганські патріоти були вимушені передислокувалися на Дніпропетровщину, де у травні було завершено формування батальйону, — як «Луганськ-1» у структурі ГУ МВС України у Дніпропетровській області.

Батальйон був створений в травні 2014 року в структурі ГУ МВС України у Дніпропетровській області з добровольців^[7][8]

Особовий склад підрозділу в той час складався на 80 % із луганчан^[3][9]. Відділ зв'язків з громадськістю ГУ МВС України у Луганській області повідомив 10 серпня 2014 року, що чергова група міліціонерів батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Луганск-1» склали присягу на вірність народу України, ще 200 добровольців-новобранців пройшли відбіркову комісію^[10].

Комбатом «Луганська-1» було призначено Андрія Левка^[11][12]. Насправді це був Артем Вітко, який до обрання народним депутатом носив на людях балаклаву і використовував цей позивний, щоб забезпечити безпеку своїх друзів, рідних та близьких на Луганщині^[13][14].

За свідченням Артема Вітка до вересня на озброєнні особового складу спецпідрозділу перебувала лише легка стрілецька зброя: пістолети, автомати і легкі кулемети. У вересні батальйон одержав важке піхотне озброєння: ручні протитанкові гранатомети РПГ-7 та автоматичні гранатомети АГС-17, крупнокаліберні кулемети Дегтярьова-Шпагіна і «Утьос», невелику кількість бронетехніки — БРДМ-2^[3].

Відправка у зону бойових дій[ред. | ред. код]

1 серпня 2014 року батальйон знищив 15 терористів в Сєвєродонецьку на Луганщині.^[15]

27 серпня 2014 року «Луганськ-1» спільно із спецпідрозділами ВВ «Омега» і «Ягуар» провели зачистку кількох населених пунктів Слов'яносербського району Луганської області, — сел Кримське і Сокольники. Біля Сіверського Дінця поміж Кримським і Сокольниками батальйон за підтримки бронетехніки БТР-3 й БТР-4 вступив в бій, в ході якого було знищено 1 міномет противника і до 40 бойовиків.^[16]

4 вересня 2014 року громадські активісти передали бійцям батальйону броньований автомобіль^[17].

8 вересня 2014 року 1 рота батальйону «Луганськ-1» захопила корегувальника вогню сепаратистів поблизу м. Первомайська, чим було припинено обстріл блокпостів^[18].

31 жовтня 2014 року батальйон оголосив до розшуку прибічника терористів Михайла Пореченкова: «Батальйоном Луганськ-1 розшукується Пореченков Михайло Євгенович, 1969 року народження, громадянин Росії, який є прихильником сепаратистів. За злочин, передбачений статтею 110, ст. 258, ст. 263 КК України»^[19].

У вересні 2020 року особовий склад батальйону був піднятий по тривозі для надання допомоги місцевим мешканцям та фахівцям ДСНС у ліквідації осередків пожеж на Луганщині.^[20]

20 травня 2020 року поблизу смт Трьохізбенка Новоайдарського району, командир батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Луганськ-1» полковник Сергій Губанов дістав осколкові поранення та помер по дорозі в лікарню^[21].

Повномасштабне вторгнення Росії 2022 року[ред. | ред. код]

Повномасштабне вторгнення рф в Україну батальйон «Луганськ-1» зустрів у м. Щастя. О п’ятій ранку 24 лютого 2022 року поліцейські побачили по камерах спостереження формування російських колон техніки. Через декілька хвилин ця техніка була у місті. Зволікати часу не залишилося. Аби зберегти людей, згідно з планом, правоохоронці були виведені на рубежі в іншій частині міста. З найбільш досвідченими поліцейськими, прикордонниками і бійцями ЗСУ, «Луганськ-1» дав бій окупантам.

Першу атаку було відбито, взято військовополонених. Потім правоохоронців зі зброєю та технікою «перекинули» до Сєвєродонецька. За домовленістю з керівниками 79 ОДШБр, поліцейські мали вирушити знову до Щастя, аби допомогти військовим. Проте їх не пропустили, адже місто вже перебувало в оточенні.

На допомогу до Сєвєродонецька прибули поліцейські підрозділи з Чернігова, Херсону, Полтави та Львова. І цей зведений підрозділ під командуванням Олександра Твердохліба взяв на себе поліцейські та військові функції. Спільно з військовими вони відтісняли переважаючі сили противника за межі міста, стояли на передових позиціях у Попасній, Рубіжному та Кремінній.

Як один з найшокуючих проявів російських окупантів Твердохліб згадує такий випадок. Олександр із групою поліцейських перебував із евакуаційною місією у Попасній, яка на той момент переживала черговий масований артобстріл. Група місцевих жителів перечікувала вогняний шторм у бомбосховищі. В цей час російський снаряд впав точнісінько в укриття, спричинивши один з найкривавіших злочинів окупантів за увесь час вторгнення.

До останнього правоохоронці тримали оборону Сєвєродонецька та Лисичанська. Евакуювали місцеве населення. Потім підрозділ було переведено до Бахмута.

Оскільки «Луганськ-1» зберіг боєздатність, його було направлено на доукомплектування та навчання веденню боїв у місті. Батальйон готували до Харківського контрнаступу. Відпрацьовувалось все до деталей, кожен підрозділ мав свій певний сектор відповідальності. За «Луганськ-1» з ротою «Суми» було закріплено звільнення та утримання Вербівки. Прикривали фланг військовослужбовців та не дали підірвати міст через річку.

За два дні було звільнено Балаклею. Ворог не очікував такого натиску і тікав якнайшвидше від Ізюма до Куп’янська. Також «Луганськ-1» брав безпосередню участь у звільненні Новоселівки та Стельмахівки, що на Луганщині.^[22]

У березні 2023 року ЗМІ повідомили, що батальйон увійшов до складу штурмової бригади поліції «Лють».^[23] З жовтня 2023 року батальйон був розширений до полку та отримав назву штурмовий полк «Луганськ».^[24]

28 грудня 2023 року Верховний головнокомандувач Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу бригади Нацполіції «Лють».^[25] У своєму зверненні Президент відмітив воїнів бригади, а саме:

• Старшого лейтенанта поліції Івана Кротова, командира взводу штурмового полку «Луганськ». Група під командуванням Івана вступила у вогневий контакт з окупантами, знищила їх та зайняла позиції.
• Капітана поліції Михайла Главатського, заступника командира роти штурмового полку «Луганськ». Керуючи штурмовою групою, Михайло виявив сили противника у визначеному квадраті. Після чого, негайно вступивши у стрілецький бій з ворожими військами, завдав значних втрат противнику.

Командування[ред. | ред. код]

• (08.05.2014—06.10.2014) капітан Артем Леонидовіч Вітко, позивний «Андрій Левко»
• (07.10.2014—06.11.2015) Костянтин Скліфус
• (07.11.2015—20.05.2020) Сергій Леонідович Губанов, позивний «Сивий»
• 2020 Олександр Твердохліб^[26]

Втрати[ред. | ред. код]

• Кос Євгеній Ярославович, молодший сержант міліції, помер 21 березня 2016 року^[27].
• Бондар Дмитро, сержант поліції, загинув 5 грудня 2020 року в ДТП^[28].
• Сергій Губанов полковник поліції, комбат загинув 20.05.2020, підірвавшись на міні.^[29]
• Гордієвич Ірина Василівна, старший лейтенант. Була поранена в перший день повномасштабного вторгнення і не мала можливості евакуюватися з окупованого м. Щастя. За однією версією, її вбило розривом снаряду. За іншою — закидали гранатами в оточеному приміщенні поліцейського відділку міста^[30]. Пізніше на російських сайтах з'явилася інформація, що вороги її розстріляли^[31]
• Дейнега Ігор Ігорович «Арієць», лейтенант поліції. Під час прямого контакту з ворогом, 16.09.2023, отримав поранення в ногу, але після надання собі першої медичної допомоги, він продовжив бій. Загинув 17.09.2023 року, унаслідок артилерійсько-мінометного обстрілу біля нп. Курдюмівка, Бахмутського району, Донецької області.

Галерея[ред. | ред. код]

Згадки у ЗМІ[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
	Батальйон поліції імені Сергія Губанова отримав прапор // Суспільне Донбас, 03.02.2021 р.

• В Северодонецке вручили Боевой флаг батальону полиции особого назначения имени Сергея Губанова (фото) //03-02-2021 [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.](рос.)
• На Луганщині попрощалися з командиром батальйону «Луганськ-1» Сергієм Губановим //20.05.2020

Зовнішні відеофайли
	На Луганщині попрощалися з командиром батальйону «Луганськ-1» Сергієм Губановим// МВС,22.05.2020 р.

Див. також[ред. | ред. код]

• Об'єднана штурмова бригада Нацполіції «Лють»
• Міністерство внутрішніх справ України
• Батальйони територіальної оборони України

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Сторінка в Facebook
• У Києві бійцям батальйону міліції особового призначення «Луганськ-1» передали БРДМ, —Фотослужба агентства «УНІАН» [Архівовано 24 лютого 2015 у Wayback Machine.]

п о р Спеціальні підрозділи Національної поліції України Поліція особливого призначення КОРД • Лють • Івано-Франківськ Патрульна поліція ТОР Поліції охорони Титан

п о р Добровольчі військові формування України Збройні сили України 67 ОМБр (ДУК ПС) 131 ОРБ «УНСО» 7-й центр ССО (ДУК ПС) 3 ДШБ «Фенікс» лінійний 1 ОШБ «Вовки Да Вінчі» «Дика качка» «Дике поле» батальйон «Скала» Батальйони територіальної оборони у підпорядкуванні Міністерства оборони України Переформовані у окремі штурмові 24-й «Айдар» 46 -й «Донбас» Переформовані у у окремі мотопіхотні 2-й «Горинь» 3-й «Воля» 9-й «Вінниця» 10-й «Полісся» 11-й «Київська Русь» 13-й «Чернігів-1» 15-й «Суми» 16-й «Полтава» 17-й «Кіровоград» 21-й «Сармат» 22-й «Харків» 23-й «Хортиця» 25-й «Київська Русь» 34-й «Батьківщина» 37-й «Запоріжжя» 42-й «Рух Опору» 43-й «Патріот» Переформовані у баталльйони морської піхоти 18-й «Одеса» Переформовані у гірсько-штурмові 8-й «Поділля» Переформовані у лінійні батальйони охорони 6-й «Збруч» 7-й Хмельницький 14-й «Черкаси» 19-й Миколаївський 39-й «Дніпро-2» 41-й «Чернігів-2» 45-й Переформовані у лінійні мотопіхотні 4-й «Закарпаття» 124 ОГШбр 20-й «Дніпропетровськ» 93 ОМБр Розформовані 1-й «Волинь» 5-й «Прикарпаття» 12-й «Київ» 40-й «Кривбас» Патрульна служба особливого призначення у підпорядкуванні МВС України «Берда» «Богдан» «Болград» «Вінниця» «Дніпро-1» «Івано-Франківськ» «Київ» «Кривбас» «Крим» «Луганськ-1» «Львів» «Миколаїв» «Миротворець» «Полтава» «Світязь» «Святослав» «Січеслав» «Скіф» «Суми» «Східний корпус» «Тернопіль» «Харків» «Херсон» «Чернігів» «Шторм» Переформовані «Азов» «Гарпун» «Донецьк-1» «Золоті ворота» «Каскад» «Київ-1» «Київ-2» «Київщина» «Кременчук» «Мирний» «Січ» «Темур» «Харків-1» «Харків-2» Розформовані «Артемівськ» «Донецьк-2» «Полтавщина» «Свята Марія» «Слобожанщина» «Торнадо» «Туман» «Шахтарськ» Національна гвардія у підпорядкуванні МВС України Бат. ім. Кульчицького «Донбас» «Крук» «Азов» Незалежні формування Київський козацький полк ім. Т. Шевченка Підрозділ «Сармат» Добровольчий український корпус «Печерськ» «РУЯН» Фрайкор «Сєвєр» Українська добровольча армія 5 ОБ 7 ОБ «Арей» 8 ОБ «Аратта» «Чорний туман» Єврейська рота «Вольф» «Волинь» «Госпітальєри» Переформовані «Карпатська Січ» «Холодний Яр» «ОУН» Організації, що сприяють добровольчим формуванням «Аеророзвідка» Спецпідрозділ «Карлсон» Національні формування Грузинський легіон Вірменський легіон Білоруський добровольчий корпус Полк «Погоня» Полк ім. Кастуся Калиновського «Погоня» Тактична група «Білорусь» Бат. ім. Номана Челебіджіхана Німецький добровольчий корпус Польський добровольчий корпус Легіон «Свобода Росії» Російський добровольчий корпус Батальйон «Туран» Добровольчий батальйон «Крим» Чеченські ОБОП ЧРІ Бат. ім. Шейха Мансура Бат. ім. Джохара Дудаєва Бат. ім. Хамзата Гелаєва ГСОП ЧРІ «Шалена зграя» Бат. ім. імама Шаміля Мусульманський корпус «Кавказ» Карельський батальйон II ІЛ Рота «Башкорт» Батальйон «Сибір» Розформовані Російська Повстанська Армія Курсивом позначені підрозділи, що саморозпустилися.