Джон Бейтс — Вікіпедія

Джон Бейтс
Ім'я при народженні John Coalter Bates
Народження 26 серпня 1842(1842-08-26)
Сполучені Штати Америки округ Сент-Чарлз, Міссурі
Смерть 4 лютого 1919(1919-02-04) (76 років)
США округ Сан-Дієго, Каліфорнія
Поховання Арлінгтонський національний цвинтар
Країна США США
Вид збройних сил Армія США Армія США
Рід військ піхота
Освіта Вашингтонський університет в Сент-Луїсі
Роки служби 18611906
Звання  Генерал-лейтенант
Командування Начальник штабу Армії США
Війни / битви
Відносини батько — Едвард Бейтс
Автограф
CMNS: Джон Бейтс у Вікісховищі

Джон Коултер Бейтс (англ. John Coalter Bates; 26 серпня 1842 — 4 лютого 1919) — американський воєначальник, генерал-лейтенант армії США (1906), 3-й начальник штабу армії США (1906). Учасник Індіанських, Громадянської, Іспансько-американської та Філіппінсько-американської війн.

Біографія[ред. | ред. код]

Військова кар'єра

Джон Коултер Бейтс народився 26 серпня 1842 року в окрузі Сент-Чарльз, штат Міссурі, у родині конгресмена та майбутнього генерального прокурора США Едварда Бейтса та Джулії Девенпорт Коултер. Здобув освіту у Вашингтонському університеті в Сент-Луїсі. У травні 1861 року з початком Громадянської війни поступив на службу до армії Союзу, отримав звання першого лейтенанта 11-го піхотного полку. Пізніше він став ад'ютантом генерала Джорджа Дж. Міда, командувача Потомакської армії Союзу, отримавши тимчасове звання підполковника за мужність і гідну службу в битвах та боях, що призвело до захоплення Ричмонда та капітуляції армії Конфедеративних Штатів генерала Роберта Е. Лі у квітні 1865 року.

Пізніше Бейтс багато років служив на фронтирі, бравши участь у воєнних діях проти індіанського населення, у 1892 році отримав звання полковника 2-го піхотного полку. В травні 1898 року отримав звання бригадного генерала окремої бригади, що складалася з 3-го та 20-го піхотних полків під час іспано-американської війни та командував дивізією добровольців на Філіппінах на ранніх етапах філіппінсько-американської війни. Він був військовим губернатором Сьєнфуегоса в 1899 році і того ж року відправився на Філіппіни, де вів переговори з султаном Сулу. З 1900 по 1901 рік він командував 1-ю дивізією 8-го армійського корпусу, вів операції проти повстанців на півдні Лусона, а потім командував місцевим Департаментом.

Бейтс командував тимчасовою дивізією під час маневрів у Форт-Райлі та командував департаментами Міссурі та Озера з 1901 по 1904 рік, а потім Північною дивізією протягом року. Згодом його призначили на посаду начальника штабу армії Сполучених Штатів, на якій він перебував з 15 січня по 13 квітня 1906 року. За цей час він отримав звання генерал-лейтенанта. Він пішов у відставку у квітні 1906 року на його прохання, незадовго до досягнення обов'язкового порогового віку виходу на пенсію в 64 роки. Він був останнім начальником штабу армії, який брав участь у Громадянській війні в США.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела

Посилання[ред. | ред. код]

Командування військовими формуваннями (установами)
США
Попередник:
генерал-лейтенант
Адна Чаффі

3-й
начальник штабу Армії США

15 січня13 квітня 1906
Наступник:
бригадний генерал
Джеймс Франклін Белл