Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний — Вікіпедія

Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний
ɣ
Номер МФА 141
Кодування
HTML (десяткове) ɣ
Юнікод (hex) U+0263
X-SAMPA G
Кіршенбаум Q
Брайль[en] ⠨ (braille pattern dots-46)⠛ (braille pattern dots-1245)

Дзвінкий м'яко-піднебінний (задньопіднебінний, велярний) фрикативний — тип приголосного звука, що існує в різних людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — ɣ, а відповідний символ X-SAMPA — G. Звук позначається знаком грецької літери гамма (γ). В українській мові цей звук передається на письмі літерою г.

Властивості[ред. | ред. код]

  • Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
  • Місце творення — м'якопіднебінне (артикулюється задньою спинкою язика на м'якому піднебінні)
  • Ротовий (повітря виходить крізь рот)
  • Центральний (повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках)
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий (під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота)

Приклади[ред. | ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
Арабська[1] غريب / ġarīb [ɣæˈriːb] 'чужинець' див. арабська фонетика
Білоруська галава [ɣalava] 'голова' див. білоруська фонетика
Грецька (сучасна) γάλα / gála [ˈɣɐlɐ] 'milk' див. грецька фонетика
Грузинська[2] ღარიბი / ġaribi [ɣɑribi] 'бідний'
Ісландська saga [ˈsaːɣa] 'сага' див. ісландська фонетика
Іспанська amigo [a̠ˈmiɣo̟] 'друг' алофон /ɡ/, див. іспанська фонетика
Ірландська a dhorn [ə ɣoːɾˠn̪ˠ] 'його кулак' див. ірландська фонетика
Литовська humoras [ˈɣʊmɔrɐs̪] 'гумор' переважно замість [ɦ]. див литовська фонетика
Нідерландська (фламандська)[3][4] gaan [ɣaːn] 'іти' див. нідерландська фонетика
Німецька (австрійська)[5] damalige [ˈdaːmaːlɪɣə] 'колишній' алофон /ɡ/ між голосними, у швидкій, нечіткій мові.[5]; див. німецька фонетика
Норвезька (східна)[6] å ha [ɔ ˈɣɑː] 'to have' алофон /h/ між голосними[6]; див. норвезька фонетика
Перська باغ/Bâġ [bɒːɣ] 'сад'
Польська niechże [ˈɲɛɣʐɛ] 'нехай' алофон /x/ перед дзвінкими приголосними. Див. польська фонетика
Португальська[7][8] agora [ɐˈɣɔɾɐ] 'зараз' алофон /ɡ/ між голосними. див. португальська фонетика
Російська (південна) дорога [dɐˈro̞ɣə] 'дорога' див. російська фонетика
Словенська gajba [ɣájba] 'гажба'
Таджицька ғафс/ƣafs [ɣafs] 'товстий'
Українська голка [ɣolka] 'голка'
Шведська meg [mɪːɣ] 'мені' алофон /ɡ/ між голосними і в кінці слова[9], див. шведська фонетика.
Якутська аҕа / aǧa [aɣa] 'батько'
Японська[10] はげ / hage [haɣe] 'лисий' алофон /ɡ/ у швидкій, нечіткій мові. Див. японська фонетика

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Watson, (2002), pp. 17 and 19-20.
  2. ↑ Shosted та Chikovani, (2006), p. 255.
  3. ↑ Verhoeven (2005:243)
  4. ↑ Collins & Mees (2003:191)
  5. ↑ а б Krech et al. (2009:108)
  6. ↑ а б Vanvik, (1979), p. 40.
  7. ↑ Cruz-Ferreira, (1995), p. 92.
  8. ↑ Mateus та d'Andrade, (2000), p. 11.
  9. ↑ 685-686 (Nordisk familjebok / 1800-talsutgåvan. 17. V - Väring). 1893. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 12 жовтня 2021.
  10. ↑ Okada, (1999), p. 118.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Barbosa, Plínio A.; Albano, Eleonora C. (2004), Brazilian Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 34 (2): 227—232, doi:10.1017/S0025100304001756
  • Booij, Geert (1999), The phonology of Dutch, Oxford University Press, ISBN 0-19-823869-X
  • Collins, Beverley; Mees, Inger M. (2003) [First published 1981], The Phonetics of English and Dutch (вид. 5th), Leiden: Brill Publishers, ISBN 9004103406
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995), European Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 25 (2): 90—94, doi:10.1017/S0025100300005223
  • Gussenhoven, Carlos; Aarts, Flor (1999), The dialect of Maastricht (PDF), Journal of the International Phonetic Association, University of Nijmegen, Centre for Language Studies, 29 (2): 155—166, doi:10.1017/S0025100300006526, архів оригіналу (PDF) за 11 жовтня 2017, процитовано 12 жовтня 2021
  • Hualde, José Ignacio (1991), Basque phonology, New York: Routledge, ISBN 9780203168004, архів оригіналу за 16 серпня 2021, процитовано 12 жовтня 2021
  • Kachru, Yamuna (2006), Hindi, John Benjamins Publishing, ISBN 90-272-3812-X, архів оригіналу за 10 серпня 2016, процитовано 12 жовтня 2021
  • Krech, Eva Maria; Stock, Eberhard; Hirschfeld, Ursula; Anders, Lutz-Christian (2009), Deutsches Aussprachewörterbuch, Berlin, New York: Walter de Gruyter, ISBN 978-3-11-018202-6
  • Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999), Croatian, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 66—69, ISBN 0-521-65236-7
  • Mateus, Maria Helena; d'Andrade, Ernesto (2000), The Phonology of Portuguese, Oxford University Press, ISBN 0-19-823581-X
  • Nowikow, Wieczysław (2012) [First published 1992], Fonetyka hiszpańska (вид. 3rd), Warsaw: Wydawnictwo Naukowe PWN, ISBN 978-83-01-16856-8
  • Okada, Hideo (1999), Japanese, у International Phonetic Association (ред.), Handbook of the International Phonetic Association: A Guide to the Use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge University Press, с. 117—119, ISBN 978-0-52163751-0
  • Peters, Jörg (2006), The dialect of Hasselt, Journal of the International Phonetic Association, 36 (1): 117—124, doi:10.1017/S0025100306002428
  • Pop, Sever (1938), Micul Atlas Linguistic Român, Muzeul Limbii Române Cluj
  • Quilis, Antonio (1981), Fonética acústica de la lengua española, Gredos, ISBN 9788424901325, архів оригіналу за 15 серпня 2021, процитовано 12 жовтня 2021
  • Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006), Standard Georgian (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 36 (2): 255—264, doi:10.1017/S0025100306002659, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 12 жовтня 2021
  • Sjoberg, Andrée F. (1963), Uzbek Structural Grammar, Uralic and Altaic Series, т. 18, Bloomington: Indiana University
  • Stichting Kirchröadsjer Dieksiejoneer (1997) [1987], Kirchröadsjer Dieksiejoneer (вид. 2nd), Kerkrade: Stichting Kirchröadsjer Dieksiejoneer, ISBN 90-70246-34-1, архів оригіналу за 19 вересня 2015, процитовано 9 вересня 2015
  • Thompson, Laurence (1959), Saigon phonemics, Language, 35 (3): 454—476, doi:10.2307/411232, JSTOR 411232
  • Vanvik, Arne (1979), Norsk fonetikk, Oslo: Universitetet i Oslo, ISBN 82-990584-0-6
  • Verhoeven, Jo (2005), Belgian Standard Dutch, Journal of the International Phonetic Association, 35 (2): 243—247, doi:10.1017/S0025100305002173
  • Watson, Janet C. E. (2002), The Phonology and Morphology of Arabic, New York: Oxford University Press
  • Wheeler, Max W (2005), The Phonology Of Catalan, Oxford: Oxford University Press, ISBN 0-19-925814-7

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний

 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дзвінкий_м%27якопіднебінний_фрикативний&oldid=41356362