Дмитерко Дмитро — Вікіпедія

Дмитро Дмитерко (1875 , Винники — 1930-ті рр., Кам'янець-Подільський) — український педагог, лікар. Батько письменника Любомира Дмитерка.

Біографія[ред. | ред. код]

У Винниках збудував лікувальний санаторій для хворих на легені на власній землі в урочищі «Піддіброва». У Львові в 1904 р. видав книжку німецькою мовою «Лікування туберкульозу сонячним світлом», а у Тернополі в 1908 р. — «Як можна вилічитися зі сухотів».

У Винниках брав участь у культурно-освітньому житті міста.

У 1919 р. разом з Пилипом Миськом переїхав до Кам'янця-Подільського. Тривалий час працював в освіті та, отримавши ще за Австро-Угорщини пенсію, емігрував на території УСРР для вчителювання. Зарекомендував себе затятим більшовиком. Зокрема, його атеїстична пропаганда в одному із сіл призвела до того, що релігійна громада — «куркульня» (як пише в автобіографії Любомир Дмитерко), пообіцяла батька вбити, а хату спалити.

Помер у 1930-х рр.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Байцар Андрій. Видатні винниківчани: Науково — краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Львів-Винники, 2012. — 88 с.
  • Байцар Андрій. Винники туристичні. Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники: Друксервіс, 2016. — 312 с.
  • Байцар Андрій. Історія Винник в особах. Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.
  • Влох Михайло. Винники, Звенигород, Унів та довкільні села: Історико-краєзнавчий збірник. — Чикаго,1970. — 526 с.