French
DeutschДомінік Вільчек — Вікіпедія
| Домінік Вільчек | |
|---|---|
| пол. Dominik Wilczek | |
 | |
| Бурмистр Львова | |
| 1686, вперше — 1704, востаннє | |
| Райця Львова | |
| 1683 — 1708 | |
| Помер | 1708 |
| Відомий як | автор(ка) |
| Країна |  Львів Річ Посполита |
| Рід Вільчеки | |
| Батько | Домінік Вільчек |
| У шлюбі з | Тереза |
| Діти | Домінік, Станіслав, Міхал-Марцін |
 Роботи у Вікіджерелах | |
Домінік Вільчек (пол. Dominik Wilczek) — львівський міський райця (1683-1708), вперше обраний в 1683 р., та королівський секретар Яна III Собеського. Бурмистр Львова (1686, 1688, 1692, 1694, 1701, 1704). Завершив родинний рукопис «Нариси роду Вільчек».
Життєпис[ред. | ред. код]
Його дідом був лавник і бурмістр радецький Станіслав Вільчек, батьком — райця Домінік Вільчек. У 1691, 1696, 1703 роках обирається війтом. Був бургомістром Львова в 1704 році, коли до того неприступне місто взяв шведський король Карл ХІІ. Ось як описує ці події Фредерик Папе:
Шведи на Ринку повитягали вино з пивниць радних і, попиваючи, гукали до себе: «вельможний пане, вітаю тебе у руському Львові!» Заледве заносилося на світанок дня 6 вересня 1704. У радній залі Ратуші зайняв місце генерал Стенбок, при ньому канцлер Піппер і инші достойники. Бургомістр міста Домінік Вільчек і радні стояли смутні під стіною, чекаючи своєї долі. «Навіщо підняли супроти нас зброю?» – грізно закричав генерал. «Бо такий наказ отримали» – відповіли радні. Були при тому також каноніки катедральні, і один із них, ксьондз Томаш Юзефовіч*), промовив до канцлера такими словами: «Є ми тут в надії, що отримаємо ласку від тебе, Ясновельможний Пане, не відаючи, що буде з нами. Тим часом озброєний жовняр обдирає доми наші і костели, забираючи як приватну, так і суспільну власність. Що потім матимемо, якщо переможний і розлючений жолдак все забере? Адже ціле місто, заповнене військом, осквернене кров’ю своїх мешканців, повне трупів, в покорі благає милосердя». І збагнув тоді канцлер, що не буде з чого витиснути контрибуцію, отож «порадившись з якимось військовим, видав наказ припинення подальшого грабунку[1].
Сім'я[ред. | ред. код]
Дружина: Тереза. Відомі діти:
- Домінік[2]
- Станіслав
- Міхал-Марцін, охрещений 8 жовтня 1690 року у Львівській латинській катедрі.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Фридерик Папе. Шведи у Львові. Часопис «Ї».— № 36 (2004)
- ↑ S. 304. Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 28 травня 2015.
- ↑ Єзерська І. Чоловічі та жіночі імена за метриками хрещень катедрального костелу Львова (XVII ст.) // Український історичний журнал. — К., 2010. — № 2 (491) (березень—квітень). — С. 207. — ISSN 0130-5247.
Джерела[ред. | ред. код]
- Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku. — Lwów : Gubrynowicz i Schmidt, 1890. — 305 s. — S. 110—115, 304. (пол.)
- (пол.) Myron Kapral, Urzędnicy miasta Lwowa w XIII—XVIII wieku, Toruń 2008, Wydawnictwo Adam Marszałek, ss. 420 ; (Spisy Urzędników Miejskich z Obszaru Dawnej Rzeczypospolitej, Śląska i Pomorza Zachodniego, T. 7, Ziemie Ruskie ; z. 1: Lwów)
