Дуленко Олександр Сергійович — Вікіпедія

Дуленко Олександр Сергійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 14 липня 1982(1982-07-14)
Дніпро
Смерть 1 березня 2016(2016-03-01) (33 роки)
Тошківка, Луганська область, Україна
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олександр Сергійович Дуленко (нар. 14 липня 1982(19820714) — 1 березня 2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 14 липня 1982 року в Дніпрі.

Солдат 1-го взводу 2-ї аеромобільно-десантної роти 1-го аеромобільного батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.

1 березня 2016-го військовослужбовці вирушили в район проведення навчальних стрільб — мали відбутися між селищами Мирна Долина та Тошківка Попаснянського району (Луганська область). Близько 11:40, рухаючись ґрунтовою дорогою уздовж лісосмуги в напрямі Тошківки, під час спроби розвернутися легкоброньований автофургон «Hummer» наїхав на протитанкову міну «ТМ-64». Внаслідок підриву загинув Олександр, Андрій Питак та Артем Воронюк.

Похований в Дніпрі на кладовищі ж\м Шевченко.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • 23 серпня 2018 року указом Президента України № 239/2018, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 23 серпня 2018 року № 239/2018 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]