Питак Андрій Андрійович — Вікіпедія

Андрій Андрійович Питак
 Солдат
Загальна інформація
Народження 15 жовтня 1981(1981-10-15)
м. Тернопіль, Україна
Смерть 1 березня 2016(2016-03-01) (34 роки)
між селищами Мирна Долина та Тошківка, Попаснянський район, Луганської області, Україна
Поховання Микулинецький цвинтар
Громадянство Україна Україна
Alma Mater Тернопільська гімназія
Військова служба
Роки служби 2015—2016
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Формування
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Почесний громадянин Тернопільської області
Почесний громадянин Тернопільської області
CMNS: Питак Андрій Андрійович у Вікісховищі

Андрій Андрійович Питак (15 жовтня 1981, м. Тернопіль — 1 березня 2016, між селищами Мирна Долина та Тошківка Попаснянського району Луганської області) — український військовик, навідник 1-го взводу 2-ї аеромобільно-десантної роти 1-го аемб 80-ї окремої десантно-штурмової бригади (Львів).

Життєпис[ред. | ред. код]

Андрій Андрійович Питак народився 15 жовтня 1981 року в м. Тернополі. Закінчив Тернопільську українську гімназію ім. I. Франка.[1]

Працював в управлінні соціальної політики Тернопільської міської ради на посаді головного спеціаліста відділу з питань постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.

Призваний за мобілізацією, перебував на військовій службі вже рік, готувався до демобілізації.

1 березня 2016 року військовослужбовці вирушили в район проведення навчальних стрільб, що мали відбутися між селищами Мирна Долина та Тошківка (Попаснянський район Луганська область). Об 11:40, рухаючись ґрунтовою дорогою уздовж лісосмуги в напрямку смт Тошківка, під час спроби розвернутися, легкоброньований автофургон «Hummer» наїхав на протитанкову міну ТМ-64. Внаслідок підриву загинув водій і двоє військових, які сиділи позаду, солдати Артем Воронюк та Олександр Дуленко, ще двоє дістали поранення.

Поховали Андрія Питака 28 березня 2016 року на Микулинецькому цвинтарі Тернополя[2][1].

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • 23 серпня 2018 року указом Президента України № 239/2018, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].
  • почесний громадянин Тернопільської області (26 серпня 2022, посмертно)[4];
  • 19 серпня 2016 року Тернопільська міська рада присвоїла звання «Почесний громадянин міста Тернополя» (посмертно)[5].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • 14 жовтня 2016 року в Тернополі на фасаді будинку на вул. Михайла Вербицького, 4, де проживав Андрій Питак встановили меморіальну дошку.[6][7]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б  Тернопіль попрощався із бійцем АТО Андрієм Питаком на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 28 березня.
  2.  У Тернополі поховали бійця аеромобільно-десантної роти 80-ї бригади Андрій Питака на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 28 березня.
  3. Указ Президента України від 23 серпня 2018 року № 239/2018 «Про відзначення державними нагородами України»
  4. Рішення Тернопільської обласної ради від 26 серпня 2022 року № 518 «Про присвоєння звання «Почесний громадянин Тернопільської області» уродженцю Тернопільської області Питаку Андрію Андрійовичу (посмертно)».
  5. Героям АТО посмертно присвоїли звання «Почесний громадянин Тернополя» [Архівовано 2016-08-20 у Wayback Machine.] // Тернопільська міська рада. — 2016. — 19 серпня.
  6.  Меморіальну дошку бійцю Андрію Питаку, який загинув на українському сході, відкрили у Тернополі на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 19 жовтня.
  7.  У Тернополі увічнили пам'ять загиблого на Сході земляка на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 14 жовтня.

Посилання[ред. | ред. код]