Едуард Генрі Стенлі, 15-й граф Дербі — Вікіпедія

Едуард Генрі Стенлі, 15-й граф Дербі
англ. Edward Stanley, 15th Earl of Derby
Народився 21 липня 1826(1826-07-21)[1][2][…]
Помер 21 квітня 1893(1893-04-21)[1][2][…] (66 років)
Knowsleyd, Ноусліd, Мерсісайд, Англія, Сполучене Королівство
·грип
Країна  Сполучене Королівство
Місце проживання Knowsley Halld
Діяльність дипломат
Alma mater Триніті-коледж (Кембридж), Регбі (школа) і Ітонський коледж
Знання мов англійська[2]
Членство Лондонське королівське товариство, Грецьке філологічне товариство Константинополяd, Chetham Societyd, Historic Society of Lancashire and Cheshired, Королівське статистичне товариство, Roxburghe Clubd (1893)[4] і Bibliographical Societyd
Титул Граф Дербі
Посада міністр закордонних справ Великої Британії, Член Таємної ради Великої Британії[d], Член 20-го парламенту Сполученого Королівства[d], Член 19-го парламенту Сполученого Королівства[d][5], Член 18-го парламенту Сполученого Королівства[d][5], Член 17-го парламенту Сполученого Королівства[d][5], Член 16-го парламенту Сполученого Королівства[d][5], Член 15-го парламенту Сполученого Королівства[d][5], член Палати лордів[d], president of the Royal Statistical Societyd[6] і Державний секретар у справах Індії[7]
Партія Консервативна партія і Ліберальна партія
Батько Едуард Джефрі Сміт Дербі[8]
Мати Emma Caroline Smith-Stanley, Countess of Derbyd[3][8]
Брати, сестри Фредерик Артур Стенлі[8] і Lady Emma Stanleyd[8]
У шлюбі з Mary Stanley, Lady Derbyd[8]
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стенлі.

Едуард Генрі Стенлі, 15-й граф Дербі (англ. Edward Stanley, 15th Earl of Derby; 1826—1893) — британський державний діяч. Міністр закордонних справ Великої Британії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Після закінчення курсу в Кембридзькому університеті здійснив подорож в Північну Америку і Вест-Індію. Під час своєї відсутності був обраний (1848) членом палати громад, у якій і залишався до 1869 року, коли зі смертю батька успадкував титул графа Дербі й перейшов в палату лордів. З 1844 по 1869 року був відомий під титулом чемності лорд Стенлі.

У першому кабінеті свого батька 14-го графа Дербі (1852) обіймав посаду товариша міністра закордонних справ. Хоча він належав до партії торі, однак лорд Пальмерстон в 1855 році запропонував йому міністерство колоній, але він відмовився прийняти його. У другому міністерстві батька (1858) він отримав пост міністра у справах Індії, а в третьому (1866) — товариша міністра закордонних справ і в цьому званні брав діяльну участь в переговорах (1867 р.) з метою врегулювання дипломатичного конфлікту між Францією і Пруссією з люксембурзького питання.

Після виходу батька у відставку (в лютому 1868), він зайняв пост міністра закордонних справ. Цей же пост він отримав і в новому консервативному кабінеті Дізраелі (1874 р.). Наступні роки були головною епохою політичної діяльності Дербі, який проявив велику миролюбність і самостійність політичних переконань. Під час російсько-турецької війни 1877-78 рр. Він посилено протидіяв войовничим задумам Биконсфильда, наполягаючи на тому, що уряд не повинен втручатися в боротьбу Росії з Туреччиною, поки не порушені англійські інтереси. Коли в грудні 1878 р англійському флоту наказано було вирушити в Дарданелли, Дербі подав у відставку, але взяв її назад через скасування цього розпорядження.

Після укладення Сан-Стефанського договору Біконсфільд ухвалив рішення негайно закликати резервістів; але Дербі вважав цей захід передчасної і 28 березня 1878 вийшов у відставку. У пояснення свого виходу з кабінету Дербі заявив, що він не міг схвалити заволодіння Кіпром, за згодою або без згоди Порти. Позиція і дії Дербі в східному питанні сприяв тому, що зв'язки його з консервативною партією ослабли; скоро він зовсім порвав їх, приєднавшись до ліберальної партії.

Коли у 1880 році утворився кабінет Вільяма Гладстона, Дербі надавав йому підтримку, а в 1882 році вступив до його складу як міністр колоній. Наступний кабінет Гладстона Дербі не ввійшов, розходячись з прем'єром в поглядах на ірландське питання, і ставши членом уніоністські партії, не беручи, проте, особливо діяльної участі в політичному житті останніх років. Заснував разом з Джозефом Чемберленом, герцогом Девонширський і іншими групу «ліберал-юніоністів», незабаром примкнула до консерваторам.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #119325284 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в г Lundy D. R. The Peerage
  4. ↑ https://www.roxburgheclub.org.uk/membership/
  5. ↑ а б в г д Hansard 1803–2005
  6. ↑ https://web.archive.org/web/20120317044817/http://www.rss.org.uk/site/cms/contentviewarticle.asp?article=486
  7. ↑ The India Office List for 1886 — Лондон: 1886.
  8. ↑ а б в г д Kindred Britain
XVIII ст.
XIX ст.
Роберт Дженкінсон (1801—1804) • Дадлі Райдер (1804—1805) • Генрі Фіппс (1805—1806) • Чарльз Джемс Фокс (1806) • Чарльз Грей (1806—1807) • Джордж Каннінг (1807—1809) • Генрі Баферст (1809) • Річард Велслі (1809—1812) • Роберт Стюарт (1812—1822) • Джордж Каннінг (1822—1827) • Джон Ворд (1827—1828) • Джордж Гамільтон-Гордон (1828—1830) • Генрі Джон Темпл (1830—1834) • Артур Веллслі (1834—1835) • Генрі Джон Темпл (1835—1841) • Джордж Гамільтон-Гордон (1841—1846) • Генрі Джон Темпл (1846—1851) • Гренвілл Левесон-Гоуер (1851—1852) • Джеймс Гарріс (1852) • Джон Расселл (1852—1853) • Джордж Кларендон (1853—1858) • Джеймс Гарріс (1858—1859) • Джон Расселл (1859—1865) • Джордж Кларендон (1865—1866) • Едвард Стенлі (1866—1868) • Джордж Кларендон (1868—1870) • Гренвілл Левесон-Гоуер (1870—1874) • Едвард Стенлі (1874—1878) • Роберт Гаскойн-Сесіл (1878—1880) • Гренвілл Левесон-Гоуер (1880—1885) • Роберт Гаскойн-Сесіл (1885—1886) • Арчибальд Прімроуз (1886) • Стаффорд Норткот (1886—1887) • Роберт Гаскойн-Сесіл (1887—1892) • Арчибальд Прімроуз (1892—1894) • Джон Вудгаус (1894—1895) • Роберт Гаскойн-Сесіл (1895—1900)
XX ст.
Генрі Петті-Фітцморіс (1900—1905) • Едвард Ґрей (1905—1916) • Артур Джеймс Балфур (1916—1919) • Джордж Керзон (1919—1924) • Джеймс Рамсей Макдональд (1924) • Остін Чемберлен (1924—1929) • Артур Гендерсон (1929—1931) • Руфус Айзекс (1931) • Джон Саймон (1931—1935) • Семюель Гор (1935) • Ентоні Іден (1935—1938) • Едуард Вуд (1938—1940) • Ентоні Іден (1940—1945) • Ернест Бевін (1945—1951) • Герберт Моррісон (1951) • Ентоні Іден (1951—1955) • Гарольд Макміллан (1955) • Селвін Ллойд (1955—1960) • Александр Дуглас-Г'юм (1960—1963) • Річард Остін Батлер (1963—1964) • Патрік Гордон Вокер (1964—1965) • Майкл Стюарт (1965—1966) • Джордж-Браун (1966—1968) • Майкл Стюарт (1968—1970) • Александр Дуглас-Г'юм (1970—1974) • Джеймс Каллаган (1974—1976) • Ентоні Кросленд (1976—1977) • Девід Оуен (1977—1979) • Пітер Карінгтон (1979—1982) • Френсіс Пім (1982—1983) • Джеффрі Гау (1983—1989) • Джон Мейджор (1989) • Дуглас Герд (1989—1995) • Малкольм Ріфкінд (1995—1997) • Робін Кук (1997—2001)
XXI ст.
Джек Стро (2001—2006) • Маргарет Беккет (2006—2007) • Девід Мілібенд (2007—2010) • Вільям Гейґ (2010—2014) • Філіп Геммонд (2014—2016) • Борис Джонсон (2016—2018) • Джеремі Гант (2018—2019) • Домінік Рааб (2019—2021) • Ліз Трасс (2021—2022) • Джеймс Клеверлі (з 2022)
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Едуард_Генрі_Стенлі,_15-й_граф_Дербі&oldid=40581386