Жаксилик Ушкемпіров — Вікіпедія

Жаксилик Ушкемпіров
Загальна інформація
Громадянство СРСРКазахстан
Народження 6 травня 1951(1951-05-06)
Тегістік, Байзацький район, Джамбульська область, Казахська РСР, СРСР
Смерть 2 серпня 2020(2020-08-02)[2] (69 років)
Нур-Султан, Казахстан
Зріст 156 см
Вага 48 кг
Спорт
Країна  СРСР і  Казахстан
Вид спорту греко-римська боротьба
Спортивне звання
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений майстер спорту СРСР
Клуб «Кайрат»
Тренери Вадим Псарьов,
Володимир Угренінов[1]
Участь і здобутки
CMNS: Жаксилик Ушкемпіров у Вікісховищі

Жаксилик Аміралиули Ушкемпіров (6 травня 1951, радгосп «Чапаєв» (нині село Тегістік), Свердловський район, Жамбильська область, Казахська РСР, СРСР — 2 серпня 2020) — радянський борець класичного стилю, Олімпійський чемпіон, Герой Праці Казахстану, Заслужений майстер спорту СРСР (1980). Чемпіон світу. Перший етнічний казах — олімпійський чемпіон[3] (за іншими даними першим етнічним казахом-олімпіоніком є Алжан Жармухамедов, чемпіон літніх олімпійських ігор 1972 року з баскетболу. Заслужений тренер Казахської РСР.

Життєпис[ред. | ред. код]

У школі Жаксилик Ушкемпіров займався національною боротьбою казахша-курес. Вступив до Семипалатинського зооветінституту. Боротьбою зайнявся випадково, спочатку вільною. Майбутньому чемпіону Олімпійських ігор був необхідний залік з лижного спорту, без якого не допускали до сесії, а на лижах Ушкемпіров до цього ніколи не стояв. Викладач фізкультури поставив умовою заліку виграш у сутичці з вільної боротьби у іншого студента, що Ушкемпиров ледве вдалося. Після цього приступив до постійних тренувань[4].

У 1971 році, через два роки занять боротьбою, Жаксилик Ушкемпіров виграв чемпіонат Казахської РСР з вільної боротьби і, оскільки, на його думку, несправедливо не був узятий на першість СРСР, перейшов до іншого тренера і почав займатися класичною боротьбою. У цьому ж році знову виграв чемпіонат Казахської РСР, вже з класичної боротьби. У 1972 році на чемпіонаті СРСР став п'ятим, у 1973 році став бронзовим призером першості країни і був включений до збірної СРСР.

Помер від коронавірусної хвороби на 70 році життя[5].

Спортивні виступи[ред. | ред. код]

На Літніх Олімпійських іграх 1980 року в Москві боровся у ваговій категорії до 48 кілограмів.

Незадовго до фінального поєдинку він дізнався, що його суперником буде олімпійський чемпіон румун Александру. Для казахського спортсмена це стало справжнім шоком. Він побілів, як крейда, впав у заціпеніння. Ні тренери, ні лікарі з масажистами не могли привести його до тями. А до початку поєдинку залишалося не більше трьох хвилин. І тут Волков [психолог команди], всупереч усім психологічним установкам, почав бити спортсмена по щоках. Жаксилик Ушкемпіров від гніву весь вмить почервонів і кинувся на Миколу з кулаками. Психолога врятувала тільки різниця у вагових категоріях.[6]

У сутичках:

  • у першому колі за балами з рахунком 6-2 виграв у Костантина Александру (Румунія);
  • у другому колі за балами з рахунком 13-10 виграв у Романа Кирпача (Польща);
  • у третьому колі за балами з рахунком 17-6 виграв у Ференца Шереша (Угорщина);
  • у четвертому колі участі не брав;
  • у п'ятому колі за балами з рахунком 12-7 виграв у Павла Христова (Болгарія) і отримав звання Олімпійського чемпіона[7]

Жаксилик Ушкемпіров так оцінює власну манеру боротьби:

 — Ну яка у мене була техніка?! — Ушкемпіров розводить руками.

— Ніякої! Зіб'ю в партер «бичком», у Валери Резанцева «позичив», і накатую. Хіба це техніка? Моя зброя — темп! Дихав непогано, втомлювалися хлопці…[4]

Виступав Жаксилик Ушкемпіров за ДСТ «Кайрат» (Семипалатинськ) (1972—1975), ДСТ «Кайрат» (Алма-Ата) (1975—1982).

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

У 1974—1984 роках працював інструктором Державного спорткомітету Казахської РСР, у 1984—1993 роках — директором спортивної школи республіканського профспілкового комітету. З 1993 року — директор спортивного клубу «Жаксилик». Жив у Алма-Аті, займався тваринництвом.

Досягнення[ред. | ред. код]

Чемпіон світу (1981), другий призер Кубка світу (1982), другий призер чемпіонату Європи (1980)[8], дворазовий чемпіон СРСР (1975, 1980), срібний призер чемпіонату СРСР (1978, 1979), бронзовий призер чемпіонату СРСР (1973, 1977)[9], чемпіон Спартакіади народів СРСР (1975).

Нагороди[ред. | ред. код]

Кавалер ордена «Знак Пошани» і казахстанських орденів Пошани і Барса першого ступеня[10]. Почесний громадянин Тараза.

15 грудня 2017 року президентом Казахстану Нурсултаном Назарбаєвим Жаксилику Ушкемпірову було присвоєно звання Герой Праці Казахстану[11].

В Алма-Аті щорічно проходить міжнародний юнацький турнір на призи Жаксилика Ушкемпірова. У 2014 році включений до Залу слави FILA[12].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Скончался личный тренер Ушкемпирова Угренинов В. Я. Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 14 травня 2020.
  2. Olympic champion Zhaksylyk Ushkempirov passes away
  3. Интервью Посла Республики Казахстан в КНР Икрама Адырбекова в преддверии Олимпиады- 2008. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 травня 2020.
  4. а б Спортивная и национальная борьба народов СССР. Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 14 травня 2020.
  5. Из-за коронавируса скончался олимпийский чемпион-1980 по греко-римской борьбе. XSPORT. 03.08.2020. Архів оригіналу за 13 лютого 2022.
  6. SB.BY — Психическая контратака
  7. Zhaksylyk Ushkempirov Biography and Olympic Results | Olympics at Sports-Reference.com. Архів оригіналу за 18 квітня 2020. Процитовано 14 травня 2020.
  8. International Federation of Associated Wrestling Styles[недоступне посилання з Июнь 2019]
  9. Долгая дорога к звездам — У нас в гостях / Наш спорт: спортивные новости Казахстана и мира. Архів оригіналу за 9 липня 2009. Процитовано 14 травня 2020.
  10. Вручены государственные награды. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 14 травня 2020.
  11. О награждении государственными наградами Республики Казахстан. Akorda.kz. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 15 грудня 2017.
  12. Жаксылык Ушкемпиров и Вадим Псарев включены в Зал славы FILA. sports.kz. 1 березня 2014. Архів оригіналу за 10 жовтня 2016. Процитовано 7 жовтня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]