Заводи — Вікіпедія

село Заводи
Країна	Україна
Область	Харківська область
Район	Ізюмський район
Громада	Оскільська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA63040130100094915
Облікова картка	Заводи
Основні дані
Засноване	1804
Населення	516
Площа	1,46 км²
Густота населення	353,42 осіб/км²
Поштовий індекс	64350
Телефонний код	+380 5743
Географічні дані
Географічні координати	49°09′15″ пн. ш. 37°04′04″ сх. д. / 49.15417° пн. ш. 37.06778° сх. д.Координати: 49°09′15″ пн. ш. 37°04′04″ сх. д. / 49.15417° пн. ш. 37.06778° сх. д.
Водойми	Річка Сіверський Донець
Відстань до; обласного центру	111 км
Відстань до; районного центру	16 км
Місцева влада
Адреса ради	64350, Харківська область, Ізюмський район, с. Заводи, вул. Миру, 18
Карта
	Заводи
	Заводи
Мапа
	Заводи у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Заводи.

Заводи — село в Ізюмському районі Харківської області. До 2020 року до Заводської сільської ради відносилися також села Андріївка, Петропілля, Придонецьке і Співаківка.

Географія[ред. | ред. код]

Село Заводи знаходиться в північно-західній частині Ізюмського району на правому березі річки Сіверський Донець, вище за течією на відстані 10 км розташоване село Петрівське, нижче за течією на відстані 4,5 км розташоване село Семенівка, на протилежному березі розташовано село Співаківка, на півдні межує з селом Барабашівка. За 3 км проходить автомобільна дорога Р79.

Походження назви[ред. | ред. код]

На околицях у XVIII—XIX століттях були солеварені заводи (варниці), це і дало назву селу.

Історія[ред. | ред. код]

На території села знайдено поселення та кургани бронзової доби. 1804 рік — перша згадка хутора Заводського на правому березі річки Сіверський Донець, який дав початок цьому селу.^[1] Спочатку там було два хутори: Заводський і Середній (після Другої світової війни хутір Середній було приєднано до складу села Заводи).

Під час революції 1905-1907 років жителі Співаківки та Заводів під впливом політичної агітації захоплювали поміщицьке майно.^[2]. У 1905 році селяни виступили проти місцевого поміщика, організаторами виступу були Г. П. Глазенко, М. Ф. Лукашов, С. І. Удовиченко. В січні 1906 року селяни рубали ліс, що належав багатіям.

Радянська окупація була встановлена у грудні 1917 року. Навесні 1919 була утворена комуна. В селі перебували денікінці, вони скарали на смерть організаторів комуни.

Як і у більшості сіл Ізюмського району тут померло чимало людей під час голодомору 1932—1933 років.

В роки Другої світової війни на фронти з села пішло 172 чоловіки, не повернулося 116 чоловік. Загиблим воїнам у селі побудована братська могила.^[3]. 28 червня 1950 року артілі ім. Будьонного, «Перше травня» і «10 років ЛКСМУ» об'єдналися в один колгосп «Перше травня». 18 лютого 1953 артілі «Перше травня» та «Шлях до соціалізму» об'єдналися в один колгосп «Зоря комунізму». В 1954 році утворено Заводську сільську раду. В 1956 році село радіофіковане, а в 1965 село повністю електрифіковане. З 1991 по 1993 газифіковане. В 1964 на кам'яному кар'єрі почали видобувати щебінь для будівництва доріг.

Російське вторгнення в Україну 2022

Станом на 7 липня село захоплене російськими окупантами. На даний момент у селі нема нікого з цивільних осіб, адже люди повиїзджали до сусіднього села, через постійні обстріли з боку РФ

11 вересня село було звільнено Збройними силами України

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 504 особи, з яких 223 чоловіки та 281 жінка^[4].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 501 особа^[5].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[6]:

Мова	Відсоток
українська	90,89 %
російська	8,53 %
інші	0,58 %

Сьогодення[ред. | ред. код]

У селі побудовані пошта, амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, магазин, Будинок культури та бібліотека. Землі на території Заводської сільської ради оброблює агрофірма «ЮГ-М». У селі знаходиться контора від фірми «ЮГ-М», тракторна бригада, тік, ферма.^[2]