Чистоводівка — Вікіпедія
село Чистоводівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район | Ізюмський район |
Громада | Куньєвська сільська громада |
Облікова картка | Чистоводівка |
Основні дані | |
Засноване | 1750 |
Колишня назва | Вітрівка |
Населення | 793 |
Площа | 2,018 км² |
Густота населення | 392,96 осіб/км² |
Поштовий індекс | 64324 |
Телефонний код | +380 5743 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°24′38″ пн. ш. 37°19′59″ сх. д. / 49.41056° пн. ш. 37.33306° сх. д.Координати: 49°24′38″ пн. ш. 37°19′59″ сх. д. / 49.41056° пн. ш. 37.33306° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 102 м |
Водойми | Ізюмець |
Місцева влада | |
Адреса ради | 64324, Харківська обл., Ізюмський р-н, с.Чистоводівка |
Сільський голова | Нерсисян Нерсес Робертович |
Карта | |
Мапа | |
|
Чистово́дівка (в давнину — Вітрівка) — село в Україні, в Куньєвській сільській громаді Ізюмського району Харківської області. Населення становить 793 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
Село Чистоводівка розташоване на річці Мокрий Ізюмець, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Жовтневе, нижче за течією на відстані 3,5 км — село Липчанівка, за 2 км на протилежному березі — колишнє село Майське. На річці велика загата (~ 80 га).
Історія[ред. | ред. код]
1750 — дата заснування.
Село Чистоводівка виникло в кінці XVII століття, його заснувала козача старшина. В переказах дійшли до нашого часу вісті, що Чистоводівка називалась спершу Вітрівкою, де стояло лише декілька хатинок — мазанок з невеликими вікнами. Коло хат стояли хліви, вкриті очеретом.
Масове заселення краю почалося з посиленням феодального і національного гніту на Правобережній Україні, село поповнилось вільними поселенцями.
Сучасна назва села походить від слів «чиста вода», за даними геологічних досліджень село Чистоводівка стоїть над потужними підземними ріками з питною водою, які в час заснування села виходили на поверхню двома великими озерами, які сьогодні зникли.
Голодомор[ред. | ред. код]
Село дуже постраждало від Голодомору 1932—1933 років. Збереглися свідчення Катерини Іванівни Шиліної, уродженки села Прилєпи Болховського району Орловської області Росії:
У 1933 році приїхали до нас люди з України, які вербували нас до Чистоводівки, бо там людей багато померло і нікому було працювати в полі. Так ми з сім'єю в січні 1934 року переїхали жити в село Чистоводівка. Везли з собою і зерно, і худобу, і інші продукти. Приїхали і аж моторошно стало. Село було майже пустим. Нас приїхало багато родин. Ми поселилися в пустих хатах. Багато людей ходили пухлими. Ми ділилися з ними харчами. Ось так і жили[1] |
Німецько-радянська війна[ред. | ред. код]
22 червня 1941 року мирне життя чистоводян було перерване нападом нацистської Німеччини. На зборах села селяни висловили свою готовність захищати свою Вітчизну. На всіх фронтах німецько-радянської війни мужньо бились і чистоводяни. На фронт із села пішли 180 осіб, 144 з них загинули.
В 1941 році для боротьби з нацистами в селі була створена підпільна група, але діяла вона півтора року, потім розпалась. В неї входили: Кузьма Романович Гришко, Василь Павленко, Григорій Іванович Ватула та інші.
В 1943 році, визволяючи село від нацистів, загинуло сім солдатів. Вони були поховані на кладовищах, а потім їхні тіла були перезахоронені в братській могилі в центрі села. Ось їх імена:
- рядовий Дятлов Євсій Федорович
- рядовий Старостенко Семен
- старший сержант Манишев Володимир Васильович
- гвардії рядовий Чиркін Григорій
- майор Аваков Тигран Аванесович
- гвардії старший сержант Удовик Михайло
- молодший лейтенант Жданов Василь Романович
В селі встановлено пам'ятник на братській могилі воїнів-визволителів. Значний вклад у Перемогу внесли і трудівники села, які трудились на трудовому фронті. Причому це робилося руками підлітків, жінок, літніх людей, які замінили на робочих місцях тих, хто пішов на війну.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 780 осіб, з яких 349 чоловіків та 431 жінка[2].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 784 особи[3].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 95,84 % |
російська | 3,03 % |
вірменська | 0,63 % |
угорська | 0,25 % |
білоруська | 0,13 % |
Економіка[ред. | ред. код]
- На території села діють такі фірми як ТОВ «Сатурн-1», ПП «Золота Нива-1». СФГ «Росток»;працюють три приватні магазини.
Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]
- В селі працює Чистоводівський НВК з дитячим дошкільним закладом на 25 місць, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, клуб на 100 місць, бібліотека з книжковим фондом 12,6 тисячі екземплярів. В селі функціонує АТС на 122 номери, майже всі вулиці в селі мають тверде покриття. Село майже повністю газифіковане, має два водогони централізованої поставки питної води.
Також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Голодомор 1932—1933 років на Харківщині / О.С. Гнезділо, О.С. Коптєва, Л.А. Панасенко, О.В. Сафонова, А.В. Скупневська. — Х.: Оригінал, 2008. — С. 226
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання[ред. | ред. код]
|
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |