French
DeutschЗакревська Ганна Іванівна — Вікіпедія
| Закревська Ганна Іванівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 1822 |
| Померла | 1857 |
| Батько | Ivan Ignatievich Zaslavski, Governor of Kharkovd[1] |
| Мати | Maria Ivanovnad[1] |
| Діти | Закревський Гнат Платонович |
Ганна Іванівна Закревська, до шлюбу Заславська (1822 — 1857) — дружина українського поміщика, близька знайома Тараса Шевченка.
Біографія[ред. | ред. код]
Походила зі старовинного козацького роду.
У 17-річному віці одружилася з полковником у відставці, поміщиком, співвласником помістя в селі Березова Рудка на Полтавщині — Платоном Олексійовичем Закревським.
Мала двох дітей — Гната (1839—1906)[2] та Ольгу (1841—1889). Бабуся Марії Бенкендорф-Будберг (1892—1974). Померла у віці 35 років.
Взаємини з Тарасом Шевченком[ред. | ред. код]
Ганна Закревська познайомилася з Тарасом Шевченком 29-30 червня 1843 року на балу Т. Г. Волховської[3] в селі Мойсівка[4]. Шевченко був захоплений красою Закревської[5].
Згодом вона та Шевченко зустрілися в родинному маєтку Закревських Березова Рудка[6].
У селі Березова Рудка жила велика родина Закревських.
Головним господарем маєтку був Закревський Платон Олексійович (1801–1882), полковник у відставці, багатий поміщик, власник цукрового заводу, відомий жорстоким поводженням із кріпаками.
Шевченко намалював портрети Ганни та Платона Закревських[7], присвятив Ганні Закревській поему «Сліпий» («Невольник»), а, перебуваючи на засланні, присвятив їй вірш «Г. З.» («Немає гірше, як в неволі...»)[8], також з ім'ям Закревської пов'язана поезія «Якби зострілися ми знову» (А я зрадів би, моє диво! Моя ти доле чорнобрива!).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- ↑ У зрілому віці — Закревський Гнат Платонович (1839–1906) — прокурор Харківської судової палати і сенатор, автор праці «Об учениях уголовно-антропологической школы» (1893).
- ↑ На цьому ж балу Шевченко познайомився також і з Закревським Віктором Олексійовичем — братом чоловіка Ганни Закревської, з яким пізніше підтримував близькі стосунки та Закревською Софією Олексієвною — сестрою чоловіка Ганни Закревської, російською письменницею.
- ↑ Тепер це — село в Україні в Драбівському районі Черкаської області.
- ↑ У листі до Віктора Закревського від 10 листопада 1843 року Тарас Шевченко називає її «Ганною вродливою».
- ↑ Тепер — Пирятинський район, Полтавська область.
- ↑ Шевченко пізніше намалював і копії цих портретів.
- ↑ «…Ти не здавалася мені
Такою гарно-молодою
І прехорошою такою
Так, як тепер на чужині,
Та ще й в неволі…»
Джерела[ред. | ред. код]
- Така його доля [Архівовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- Національний музей Тараса Шевченка
- Жінки в житті й творчості Тараса Шевченка: Ганна Закревська [Архівовано 26 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Родовід [Архівовано 20 травня 2018 у Wayback Machine.]
- Олександр-Афанасьєв-Чужбинський. Спомини про Т. Г. Шевченка [Архівовано 23 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Портрет Ганни Закревської [Архівовано 25 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Полтавки в гіркій долі Шевченка
- Тарас Шевченко та Ганна Закревська. Океан Ельзи — Коли навколо ні душі [Архівовано 2 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Ізборнік [Архівовано 25 липня 2014 у Wayback Machine.]