Березова Рудка — Вікіпедія

село Березова Рудка
	Герб
	Садиба ЗакревськихСадиба Закревських
Країна	Україна
Область	Полтавська область
Район	Лубенський район
Громада	Пирятинська міська громада
Код КАТОТТГ	UA53040090030043309
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	1717
Населення	1 971
Площа	4,051 км²
Густота населення	486.55 осіб/км²
Поштовий індекс	37040
Телефонний код	+380 5358
Географічні дані
Географічні координати	50°18′54″ пн. ш. 32°14′24″ сх. д.H G O
Водойми	р. Перевід
Місцева влада
Адреса ради	37000, Полтавська обл., Лубенський р-н, м. Пирятин, вул. Соборна, 42
Карта
	Березова Рудка
	Березова Рудка
Мапа
	Березова Рудка у Вікісховищі

Бере́зова Ру́дка — село в Україні, у Пирятинській громаді Лубенського району Полтавської області. Населення — 1 971 особа, площа — 4,051 км². Колишній орган місцевого самоврядування — Березоворудська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Село Березова Рудка знаходиться на правому березі річки Перевід, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Крячківка, а на протилежному березі — село Вечірки. Через село протікає пересихаючий струмок з великою загатою. Навколо села багато іригаційних каналів та Березоворудське водосховище.

Історія[ред. | ред. код]

Засноване в 1717 році гетьманом Іваном Скоропадським. У 1752 році село у нащадків гетьмана викупили Закревські і зробили своїм родовим помістям. Через нього пройшло п'ять поколінь Закревських. В Березовій Рудці вони проживали до революції 1917 року. Чоловіки родини відбува́ли державну службу і жили в Петербурзі, а по виходу на відпочинок поверталися до села. До того часу воно було їхньою літньою резиденцією.

Березову Рудку у 1843—1846 роках п'ять разів відвідав Тарас Шевченко.

У 1923—1931 роках село було адміністративним центром однойменного району.

У часи німецької окупації 18 травня 1942 року у Березовій Рудці розстріляно 21 єврея.^[1] З 1 вересня 1942 до 18 вересня 1943 року село входило до складу Пирятинського ґебіту.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2458 осіб, з яких 1327 чоловіків та 1131 жінка.^[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1962 особи.^[3]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[4]

Мова	Відсоток
українська	96,30 %
російська	2,69 %
вірменська	0,71 %
молдовська	0,15 %
польська	0,10 %
білоруська	0,05 %

Економіка[ред. | ред. код]

Молочно-товарна ферма.

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

Березоворудський аграрний технікум.
Школа.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

У зводі пам'яток Пирятинського району записані наступі об'єкти:

Березоворудський — гідрологічний заказник місцевого значення (природа)
Парк — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення (природа)
Археологічний комплекс: Селище І, курганний могильник І, давньоруський час (археол.)
Поселення І, епоха бронзи, рання залізна доба (археол.)
Поселення II, епоха бронзи, рання залізна доба, пізнє середньовіччя (археол.)
Поселення III, неоліт, енеоліт, епоха бронзи, рання залізна доба, ранньослов'янський час, пізнє середньовіччя (археол.)
Поселення IV, неоліт, енеоліт, епоха бронзи, рання залізна доба, пізнє середньовіччя (археол.)
Курганний могильник II (археол.)
Курганний могильник III (археол.)
Курганний могильник IV (археол.)
Курган І (археол.)
Курган II (археол.)
Курган III (археол.)
Курган IV (археол.)
Курган V (археол.)
Курган VI (археол.)
Курган VII (археол.)
Курган VIII (археол.)
Братська могила радянських військовополонених, мирних жителів (1942) (іст.)
Братська могила радянських воїнів (1941,1943), пам'ятний знак полеглим землякам (1957) (іст.)
Земської школи будинок (1915) (іст.)
Могила радянського воїна (1943) (іст.)
Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932—1933 pp. (іст.)
Пам'ятник Ульянову (Леніну) Володимиру Іллічу (1987) (іст.) — демонтовано
Пам'ятник Шевченку Тарасу Григоровичу (2001) (мист.)
Садиба Закревських

Березоворудський парк[ред. | ред. код]

Один із чотирьох на Полтавщині парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Тут зростає понад 40 видів дерев та чагарників, дуб віком 600 років, під яким, за переказами, любив відпочивати Т. Г. Шевченко під час неодноразового перебування у Березовій Рудці. Майже на 25 га посаджено яблуневий сад. Є невеликий став, на ньому — два штучні острівки, засаджені плакучими вербами.

Історико-краєзнавчий музей[ред. | ред. код]

Народний історико-краєзнавчий музей в селі був створений в 1974 році.

Він включає могильник доби Київської Русі XII століття і палацово-парковий комплекс в стилі провінційного класицизму садиби Закревських кінця XVIII— початку XIX століття. Комплекс складається з палацу Закревських (1838), парку (пам'ятка садово-паркового мистецтва державного значення) площею 45 га та піраміди—мавзолею родини Закревських (1899). Детальніше в статті: Піраміда Закревського.

На базі меморіальних кімнат діє народний музей. Господарський дім нині слугує навчальним закладом (Березоворудський сільськогосподарський технікум).

Значення[ред. | ред. код]

Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень заніс село Березова Рудка до Переліку найважливіших історичних сіл України та їхніх пам'яток.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Березова Рудка подарувала Україні багатьох відомих культурних діячів. Серед яких Луценко Дмитро Омелянович — автор слів до відомих пісень «Києве мій», «Не шуми, калинонько».
У селі Крачківка Березоворудський сільської ради народився український археолог, етнограф та антрополог Вовк Федір Кіндратович. За участь в українському демократичному русі зазнав переслідувань з боку царського уряду. Перебуваючи у еміграції у Франції опублікував працю «Шлюбний ритуал та обряди на Україні». Брав участь у виданні «Кобзаря» у Празі 1876 року.^[5]
У 1843 і 1845-1847 роках Тарас Шевченко часто їздив у Березову Рудку в гості до братів Закревських, особливо заприятелював він з Віктором Закревським.

Тут він також зустрічався з дружиною Платона Закревського — Ганною, в яку був закоханий.

У цьому селі Шевченко в 1843 році намалював портрети Платона Закревського, Ганни Закревської та Віктора Закревського.

На споруді колишнього палацу Закревських встановлена меморіальна дошка про перебування Тараса Шевченка.

В селі народився український поет-пісняр Дмитро Луценко.

Культура[ред. | ред. код]

Щорічно в селі проводиться обласне пісенно-мистецьке свято «Осіннє золото».

У 2016 році започатковано етнографічний фестиваль «Свіччине весілля», мета якого збереження та популяризація народних традицій, мистецької спадщини а також сприяння розвитку зеленого туризму.

Галерея[ред. | ред. код]

Садиба Закревських
Піраміда-мавзолей сім'ї Закревських
Березоворудський парк
Слов’янський курганний могильник часу Київської Русі(109 насипів), плато другої тераси р. Перевод
Братська могила радянських воїнів, пам’ятний знак полеглим воїнам-землякам
Пам’ятник-погруддя Т.Г.Шевченку
Палац (мур.)

Посилання[ред. | ред. код]

Відеоекскурсія Березовою Рудкою та садибами Закревських

Див. також[ред. | ред. код]

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Полтавська область)

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Інститут історії України (18 травня). Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 18 травня 2013.
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
↑ Як Березова Рудка стала осередком культурної діяльності класиків - ipoltavets.com (укр.). 1 липня 2022. Процитовано 21 липня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

Звід пам'яток історії та культури України: Полтавська область. Пирятинський район [Текст] = Register of Monuments of History and Culture of Ukraine: Poltava Region. Pyriatyn district / Полт. краезн. муз.; B.A. Андрієць, C.l. Бочарова, O.O. Вільмовська та ін.; обл. ред. кол.: В. О. Пархоменко (голова), В. А. Андрієць, О. А. Білоусько та ін.; ред. кол. тому: Ю. В. Волошин, А. М. Киридон, В. В. Кривошея та ін.; [упорядн., наук, ред. В. О. Мокляк]. — Полтава: ТОВ «АСМІ», 2013. — с.412., іл. (ISBN 978-966-182-279-4)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Березова Рудка

Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
Портал who-is-who.com.ua^{[недоступне посилання з червня 2019]}
Олександр Горобець Про Дмитра Омеляновича і Тамару Іванівну Луценків: любилися очі блакитні із чорними [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.]
http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/16/berezova-rudka.php [Архівовано 18 листопада 2009 у Wayback Machine.]
http://ua.vlasenko.net/berezova_rudka/index.html [Архівовано 14 лютого 2009 у Wayback Machine.]
http://www.museum-ukraine.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=3725 [Архівовано 6 жовтня 2013 у Wayback Machine.]

[1] Інститут історії України (18 травня). Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 18 травня 2013.

[населення_1989-2] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001-3] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001_мова-4] Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[5] Як Березова Рудка стала осередком культурної діяльності класиків - ipoltavets.com (укр.). 1 липня 2022. Процитовано 21 липня 2022.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]