Західноказахстанська область — Вікіпедія

Західноказахстанська область
(каз. Батыс Қазақстан облысы)
Герб
Адм. центр	Уральськ
Країна	Казахстан
Регіон	Західний Казахстан
Межує з: сусідні адмінодиниці Атирауська область, Актюбінська область, Астраханська область, Саратовська область, Оренбурзька область, Волгоградська область ?
Номерний знак	L і 07
Офіційна мова	казахська
Населення
- повне	675655 осіб (2021[1])
- густота	4,47 осіб/км²
Етнікон	казахи — 71,4 %, росіяни — 22,4 %, українці — 2,4 %, татари — 1,5 %[2][3]
Площа
- повна	151 339 км²
Часовий пояс	UTC+5
Дата заснування	10 березня 1932
Аким	Нурлан Ногаев
Вебсайт	офіційний сайт
Телефонний код	+7 711х xx-xx-xx
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Західноказахстанська область

Західноказахста́нська область (каз. Батыс Қазақстан облысы) — область у складі Казахстану. Утворена 10 березня 1932 року.

Адміністративний центр — місто Уральськ.

Розташована в північно-західній частині республіки, в басейні середньої течії річки Урал.

Географія[ред. | ред. код]

Західноказахстанська область займає північну частину Прикаспійської низовини, що є рівниною, для якої характерні обширні піщані масиви і западини, зайняті іноді солоними озерами і сорамі. На півночі — південні відроги Общего Сирта (гора Ічка, 259 м), а на сході — околиця Підуральського плато.

Клімат різко континентальний, із спекою, сухим літом і холодною малосніжною зимою. Середня температура липня 24-26 °С, січня від −11 °C до −14 °C. Опадів випадає на рік від 300 мм на півночі до 180 мм на півдні. Характерні сильні вітри — бурани взимку і суховії влітку. Вегетаційний період 150 діб на півночі, 170 діб на півдні.

Річки належать до басейну Каспійського моря (найбільша з них — річка Урал). Більшість річок маловодні, влітку пересихають або розпадаються на окремі плеса, на них споруджені греблі і водосховища, найбільші на річці Кушум: Кушумське, Донгелекське. На території області багато озер (в основному заплавні і дельтові), більша частина з них влітку міліє; найбільші прісні озера — Камиш-Самарське, Ітмуринколь, Рибний Сакрил; солоні — Шалкар, Аралсор.

На півночі області — зона степів, яка на південь змінюється напівпустелею. У північній частині області є невеликі площі чорноземних ґрунтів, південніше — червоно-коричневі, каштанові і світло-каштанові з плямами солонців; на півдні переважають солонці. Великі площі південних і південно-східних районів зайняті пісками. По річкових долинах поширені лукові солонцеваті ґрунти. Різнотравно-злаковий рослинний покрив переходить в ковильно-тіпчаковий, а потім в полинно-тіпчаковий і полино-злаковий. У заплавах річок — злакові луки. Ліси (тополя, в'яз, дуб) збереглися переважно в заплаві річки Урал і на Сирті (березові колки). На південному заході області — гаї з сосни, білої акації і вільхи. Повсюдно поширені гризуни (ховрах, тушканчик, піщанка), хижаки (вовк, лисиця, тхір, ласка), рідко — копитні (сайга, джейран); багато плазунів — змії (степовий удав, щитомордник, гадюка; на півдні — степова агама). З птахів характерні стрепет, дрохва, саджа. Річка Урал і озера багаті рибою (лящ, короп, лінь, окунь, судак, сом)

Населення[ред. | ред. код]

Населення Західноказахстанської області — поліетнічне. На 1 січня 2010 року значну частину населення області становили казахи — 71,4 %, росіяни — 22,4 %, українці — 2,4 %, татари — 1,5 %, білоруси — 0,4 %. Інші національності складають близько 1,9 % від загальної чисельності населення краю.^[3]

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Область поділяється на 12 районів та 1 міську адміністрацію:

Найбільші населені пункти[ред. | ред. код]

Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:

Видатні особистості[ред. | ред. код]

• Махамбет Утемісов — казахський поет і один з керівників повстання в 1836—1838 роках;
• Салім Айткулов — Герой Радянського Союзу.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Західноказахстанська область

• Офіційний сайт акимату Західноказахстанської області [Архівовано 21 січня 2013 у Wayback Machine.] (казах.), (рос.)
• Погода у Західноказахстанській області. Казахстан [Архівовано 3 червня 2021 у Wayback Machine.]
• Казахстан. Західноказахстанська область [Архівовано 13 вересня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)

п о р Адміністративний поділ Казахстану Області Абайська · Акмолинська · Актюбінська · Алматинська · Атирауська · Жамбильська · Жетисуська · Західноказахстанська · Карагандинська · Кизил-Ординська · Костанайська · Мангистауська · Павлодарська · Північноказахстанська · Східноказахстанська · Туркестанська · Улитауська Міські адміністрації Алмати · Астана · Шимкент

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво MusicBrainz Географія та географічні карти GeoNames · INaturalist · OpenStreetMap · Who's on First Словники та енциклопедії BabelNet Нормативний контроль Freebase: /m/09r83z

Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.