French
DeutschЗолотоворітська вулиця — Вікіпедія
| Золотоворітська вулиця Київ | |
|---|---|
 Золотоворітська вулиця | |
| Місцевість | Старий Київ |
| Район | Шевченківський |
| Назва на честь | Золоті ворота |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 240 м |
| Координати початку | 50°27′04″ пн. ш. 30°30′51″ сх. д. / 50.451306° пн. ш. 30.514389° сх. д.Координати: 50°27′04″ пн. ш. 30°30′51″ сх. д. / 50.451306° пн. ш. 30.514389° сх. д. |
| Координати кінця | 50°26′56″ пн. ш. 30°30′48″ сх. д. / 50.449139° пн. ш. 30.513472° сх. д. |
| поштові індекси | 01030, 01601 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |  «Золоті ворота» |
| Рух | односторонній |
| Покриття | асфальт |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 10593 |
| У проєкті OpenStreetMap | r414587 |
| Мапа | |
 | |
 Золотоворітська вулиця у Вікісховищі | |
Золотоворі́тська ву́лиця — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає від Рейтарської вулиці до вулиці Ярославів Вал.
Історія[ред. | ред. код]
Одна з давніх київських вулиць, відома з ХІ століття, від часу побудови Золотих воріт — головної в'їзної брами стародавнього Києва — як дорога від них до Софійського монастиря. У кінці XVIII століття до 30-х років XIX століття разом з частиною сучасної Володимирської вулиці (від Софійської площі до Рейтарської вулиці) та Рейтарської вулиці входила до складу Золотої вулиці.
Будинки[ред. | ред. код]
На вулиці частково збереглася забудова кінця XIX — початку XX ст. За статистичними даними за 1884 р., вулиця була забудована двоповерхівками, де перший поверх був кам'яний, другий — дерев'яний. Лише будинок № 2-а, який належав Якову Тарновському[1], був повністю кам'яним[2].
- № 2 — Житловий будинок. Побудований за проектом архітекторів Йосипа Каракіса та Анатолія Добровольського. Будівля збереглася зі значними спотвореннями, такими як: добудований п'ятий поверх, засклені ніші, зміна колірної гами і т. д.
- № 3 — Житловий будинок. 1919 року в ньому діяла Театральна академія.
- № 6 — Фасадний особняк, який у 1894 р. перебудували на замовлення викладача Києво-Софійського чоловічого духовного училища Євгенія Іваницького за проектом А. Краусса. На фасаді будинку вміщені ініціали власника «ЕИ» та дата «1894». Триповерховий флігель власник обладнав під умебльовані кімнати, їх налічувалось 49[2].
- № 11 — Колишній прибутковий будинок. Належав Вацлаву Вондраку. Перших два поверхи займала друкарня «Печатня С. П. Яковлева». У цьому ж буднику працювало медичне відділення Вищих жіночих курсів, очолюване професором Сергієм Томашевським[2].
-
Будинок № 3 -
Будинок №4 -
Будинок № 6 -
Будинок №8/4 -
Будинок № 11
Особистості[ред. | ред. код]
У будинку на Золотоворітській, 2-а, останні роки життя провела рідна сестра Якова Тарновського — Надія Тарновська[3], відома як кума Тараса Шевченка. Будинок № 11 у 1910-х роках належав київському адвокату, чеському громадському діячеві Вацлаву Вондраку[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Тарновський Яків Васильович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 46.
- ↑ а б в г Друг, Ольга Миколаївна.Вулицями старого Києва / О. М. Друг; дизайн і худож. оформ. С. Іванов, І. Шутурма. — Львів: Світ, 2013. — 496, [XVI] с. : іл.
- ↑ Тарновська Надія Василівна // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 41-42.
Джерела[ред. | ред. код]
- Золотоворітська вул. // Веб-енциклопедія Києва.
- Золотоворітська вулиця // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 67.
- Золотоворітська вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 83. — ISBN 5-88500-070-0.
- Золотоворітська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 88. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Вулиця Золотоворітська // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1. [Архівовано з першоджерела 2 липня 2015.]
- Золотоворотская улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 198. (рос.)
- Золотоворітська вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
 | Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||||||||||||
|
