French
DeutschКалашников Микола Михайлович — Вікіпедія
| Калашников Микола Михайлович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 7 (20) листопада 1905 Тифліс, Російська імперія | |||
| Смерть | 25 серпня 1978 (72 роки) | |||
| Харків, Українська РСР, СРСР | ||||
| Країна |  Російська імперія СРСР | |||
| Навчання | Харківське державне художнє училище (1927) і Харківський художній інститут (1929) | |||
| Діяльність | сценограф, графік, викладач | |||
| Вчитель | Покорний Михайло Францович, Кокель Олексій Опанасович, Прохоров Семен Маркович, Федоров Митрофан Семенович, Шаронов Михайло Андрійович, Хвостенко-Хвостов Олександр Веніамінович і Бурачек Микола Григорович | |||
| Працівник | ХАТОБ, Березіль, Харківський академічний театр музичної комедії і Харківський художній інститут | |||
| Член | Асоціація художників Червоної України (1931) і Спілка радянських художників України | |||
| | ||||
Микола Михайлович Кала́шников (20 листопада 1905, Тифліс — 25 серпня 1978, Харків) — український радянський художник театру, графік і педагог; член Асоціації художників Червоної України у 1926—1931 роках[1] та Харківської організації Спілки радянських художників України з 1938 року.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 7 [20] листопада 1905 року в місті Тифлісі (нині Тбілісі, Грузія). Протягом 1922—1927 років навчався у Харківському художньому технікумі[1], одночасно у 1924—1925 роках працював художником у Харківському театрі опери та балету та у 1926—1927 — у театрі «Березіль». У 1927—1929 роках продовжив навчання у Харківському художньому інституті. Його педагогами були Михайло Покорний, Олексій Кокель, Семен Прохоров, Митрофан Федоров, Михайло Шаронов, Микола Бурачек. Дипломна робота — ескізи декорацій до п'єси «Королівський цирульник» Анатолія Луначарського (керівник Олександр Хвостенко-Хвостов)[1].
У 1929—1931 роках працював художником у Харківському театрі музичної комедії; у 1930—1933 роках викладав у Харківському художньому інституті; у 1937—1939 продовжив працювати художником Харківського театру музичної комедії. Мешкав у Харкові в будинку на вулиці Свердлова, № 42, квартира № 13. Помер у Харкові 25 серпня 1978 року.
Творчість[ред. | ред. код]
Працював у галузях театрально-декораційного і оформлювального мистецтва, станкової і промислової графіки. Оформив вистави:
- Донбаський пересувний робітничий оперний театр (Луганськ)
- «Наталка Полтавка» Миколи Лисенка (1928);
- «Фауст» Шарля Гуно (1929);
- Харківський театр музичної комедії
- «Холопка» Миколи Стрельникова (1931);
- «Сільва» Імре Кальмана (1940);
- Харківський театр опери та балету
- «Раймонда» Олександра Глазунова (1934);
- «Паяци» Руджеро Леонкавалло (1938);
- «Тоска» і «Богема» Джакомо Пуччіні (1945);
- «Кавказький бранець» Бориса Асаф'єва (1949, постановка не здійснена; ескізи декорацій: папір, акварель, гуаш — у Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України і Харківському художньому музеї);
- «Страх» Олександра Афіногенова (1938);
- Мінський театр музичної комедії
- «Фіалка Монмартру» Імре Кальмана (1941);
- «Шехеразада» на музику Миколи Римського-Корсакова (1943);
- «Богема» Джакомо Пуччіні (1944);
- «Червона краватка» Сергія Михалкова (1947);
- «Дванадцять місяців» Самуїла Маршака (1948);
- Харківський робітничий театр
- «Травнева ніч» Миколи Римського-Корсакова (1950);
- «Давним-давно» Олександра Гладкова (1952);
- Харківський український пересувний театр
- «Платон Кречет» (1954) і «В степах України» (1955) Олександра Корнійчука.
Виконав ескізи костюмів до трагедії «Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра (акварель, гуаш, 1946, частина у Харківському художньому музеї).
- Графіка
- «Весна» (офорт, 1957; варіант — літографія, 1967);
- «Метал пішов» (кольоровий офорт, акватинта, 1958);
- «Під Харковом» (кольорова літографія, 1960);
- «Харківський вокзал» (ліногравюра, 1960).
Брав участь у виставках з 1927 року[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Художники народов СССР, 1995, с. 67.
Література[ред. | ред. код]
- Калашников Микола Михайлович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 184.;
- Калашников Николай Михайлович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Санкт-Петербург : Гуманитарное агентство Академический проект, 1995. — Т. 4, книга 2 (Каев—Кобозев). — С. 67—68. (рос.);
- О. Й. Денисенко. Калашников Микола Михайлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6472-4.
|
