Каледоніт — Вікіпедія

Каледоніт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура Cdo[2]
Хімічна формула Cu₂Pb₅(SO₄)₃(CO₃)(OH)₆
Nickel-Strunz 10 7.BC.50
Ідентифікація
Сингонія ромбічна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь Шотландія[3]
Типова місцевість Leadhillsd[4]
CMNS: Каледоніт у Вікісховищі
Каледоніт

Каледоні́т — мінерал, основний карбонат-сульфат свинцю і міді острівної будови.

Етимологія та історія[ред. | ред. код]

Названий на честь древньої назви Шотландії — Каледонія, де він вперше був виявлений.

Каледоніт був вперше знайдений у місцевості Ледхіллс на південному заході Шотландії і описаний в 1820 році Генрі Джеймсом Бруком (1771—1857), який спочатку називав мінерал мідним сульфат-карбонатом свинцю (англ. Cupreous sulphato-carbonate of lead). Через рік Карл Цезар фон Леонгард прийняв це позначення у своєму другому виданні своєї роботи Handbuch der Oryktognosie, але переклав його німецькою мовою як мідьвмісний карбонат свинцю (нім. Kupferhaltiges schwefel-kohlensaures Blei).

Коли Август Брайтгаупт опублікував свою «Повну характеристику мінеральної системи» в 1832 році, назва мінералу базувалася більше на його кристалічній структурі і описувала його як призматичний мідно-свинцевий шпат.

Назва каледоніт, яка діє і донині, нарешті була дана мінералу Франсуа Сульпіче Боданом, який назвав його за латино-кельтською назвою Шотландії, виходячи з місцезнаходження.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Хімічна формула: Pb5Cu2[(OH)6CO3(SO4)3].

Містить (%): PbO — 69,17; CuO — 9,86; CO2 — 2,73; SO3 — 14,89; Н2О — 3,35.

Сингонія ромбічна.

Ромбо-дипірамідальний вид.

Форма виділення — дрібні кристали, кірочки, щільні агрегати.

Густина 5,76.

Твердість 3.

Колір від густо-зеленого до синього.

Риса зеленувато-біла.

Блиск смолистий.

Злом раковистий.

Крихкий.

Напівпрозорий.

Поширений мінерал зони окиснення мідно-свинцевих родовищ, хоча у промислових масштабах не використовується. Добувається переважно з колекційною метою.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]