French
DeutschКаледоніт — Вікіпедія
| Каледоніт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Cdo[2] |
| Хімічна формула | Cu₂Pb₅(SO₄)₃(CO₃)(OH)₆ |
| Nickel-Strunz 10 | 7.BC.50 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | ромбічна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Шотландія[3] |
| Типова місцевість | Leadhillsd[4] |
 Каледоніт у Вікісховищі | |
.jpg)
Каледоні́т — мінерал, основний карбонат-сульфат свинцю і міді острівної будови.
Етимологія та історія[ред. | ред. код]
Названий на честь древньої назви Шотландії — Каледонія, де він вперше був виявлений.
Каледоніт був вперше знайдений у місцевості Ледхіллс на південному заході Шотландії і описаний в 1820 році Генрі Джеймсом Бруком (1771—1857), який спочатку називав мінерал мідним сульфат-карбонатом свинцю (англ. Cupreous sulphato-carbonate of lead). Через рік Карл Цезар фон Леонгард прийняв це позначення у своєму другому виданні своєї роботи Handbuch der Oryktognosie, але переклав його німецькою мовою як мідьвмісний карбонат свинцю (нім. Kupferhaltiges schwefel-kohlensaures Blei).
Коли Август Брайтгаупт опублікував свою «Повну характеристику мінеральної системи» в 1832 році, назва мінералу базувалася більше на його кристалічній структурі і описувала його як призматичний мідно-свинцевий шпат.
Назва каледоніт, яка діє і донині, нарешті була дана мінералу Франсуа Сульпіче Боданом, який назвав його за латино-кельтською назвою Шотландії, виходячи з місцезнаходження.
Загальний опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: Pb5Cu2[(OH)6CO3(SO4)3].
Містить (%): PbO — 69,17; CuO — 9,86; CO2 — 2,73; SO3 — 14,89; Н2О — 3,35.
Сингонія ромбічна.
Ромбо-дипірамідальний вид.
Форма виділення — дрібні кристали, кірочки, щільні агрегати.
Густина 5,76.
Твердість 3.
Колір від густо-зеленого до синього.
Риса зеленувато-біла.
Блиск смолистий.
Злом раковистий.
Крихкий.
Напівпрозорий.
Поширений мінерал зони окиснення мідно-свинцевих родовищ, хоча у промислових масштабах не використовується. Добувається переважно з колекційною метою.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Каледоніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Каледоніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання[ред. | ред. код]
- Caledonite Webmin [Архівовано 13 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Caledonite MinDat Listing [Архівовано 1 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Caledonite Mineral Galleries
