French
DeutschКам'яниця Гросваєрівська — Вікіпедія
| Кам'яниця Гросваєрівська | |
|---|---|
| м. Львів, Площа Ринок, 37 | |
 | |
| Кам'яниця Гросваєрівська | |
| | |
| Збудовано | XVII століття |
| Реконструйовано | XIX століття |
| | |
| Тип споруди | житловий |
Кам'яниця Гросваєрівська — будинок № 37 площі Ринок у Львові.
Історія[ред. | ред. код]
Кам'яниця належала львівському лікарю, доктору медицини, міському райці з 1640 року й бурмистрові Львова середини XVII століття Мартину Ґросваєру. Він керував обороною міста під час першої облоги Львова козаками і татарами Богдана Хмельницького в жовтні 1648 року.[джерело?]
у XVIII столітті кам'яниця перейшла у власність родини заможних купців вірменського походження — Тер-Захарясевичів, званих також Анґелками, які за попередніх власників торгували на першому поверсі сукном та винами. Тер-Захарясевичі були фундаторами братства Святої Трійці при вірменській катедрі Успіння Пресвятої Богородиці у Львові[1]. Імовірно, наприкінці XVIII—середині XIX століття капітально реконструювали кам'яницю, про що свідчить оновлений вистрій фасаду та надбудований четвертий поверх. У 1890 році за проєктом архітектора-будівничого Яна Шульца прибудована триповерхова тильна офіцина, 1923 року — добудовано четвертий поверх над офіциною. 1985 року проведені ремонтно-реставраційні роботи на рівні партеру та підвальних приміщень, реконструйовано інтер'єр під фірмовий магазин «Весна»[2]. Від 2005 року на першому поверсі функціонує мистецька галерея «Арт-11»[3].
Архітектура[ред. | ред. код]
Кам'яниця включена у лінію периметральної забудови львівського Ринку, розташована з північного боку площі. Видовжена у плані, складається з головного будинку, бічної та тильної офіцин, має внутрішнє подвір'я. Через перебудови та стильові нашарування, проведених упродовж XVIII—XIX століть, будівля втратила свій первісний вигляд[2].
Головний будинок — чотириповерховий, з чотириосьовим чільним фасадом, горизонтальне членування якого підкреслюють міжповерхові профільовані тяги. Плоскі іонічні пілястри, розташовані на рівні другого-четвертого поверхів, акцентують вертикальну ритміку. На рівні партеру розташовані аркові ніші вікон-вітрин та вхідної брами, оздоблені рустованими обрамуваннями. Вікна третього поверху оформлені трикутними сандриками. У завершенні фасаду — розвинений антаблемент із профільованим карнизом. У фризі вмонтовані рельєфні розети та вставки з гірляндами. Карниз оздоблений дентикулами та модульонами[4].
У своїй об'ємно-просторовій структурі будинок зберігає деякі риси, типові для первісної забудови Ринку. На першому поверсі залишилося мурування XVIII століття. Однак, загалом зовнішнє оформлення та планування презентують архітектуру періоду історизму[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Lucja Charewiczowa Czarna kamienica a jej mieszkancy… — S. 39.
- ↑ а б в Ігор Сьомочкін (2013). Проєкт «Інтерактивний Львів»: пл. Ринок, 37 — колишня кам'яниця Ґросваєрівська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 24 жовтня 2021.
- ↑ Постраждалі у конфлікті навколо галереї «АРТ-11» звернуться до ДБР. dailylviv.com. Щоденний Львів. 28 червня 2019. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 24 жовтня 2021.
- ↑ Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР, 1985, с. 59.
Джерела[ред. | ред. код]
- Жилой дом, XVII в. (пл. Рынок, 37) // Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: (Иллюстрированный справочник-каталог) / Н. Жариков, И. Артеменко и др. — Киев : Будівельник, 1985. — Т. 3. — С. 59. (рос.)
- Б. Мельник, Н. Шестакова Кам'яниці Львівського середмістя (список). Наукові записки // Львівський історичний музей. — Львів: Новий світ, 2008. — Вип. XII. — С. 133—158.
- Вуйцик В. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — 2-ге, доповнене. — Львів : Каменяр, 1991. — 175 с. — ISBN 5-7745-0358-5.
- Lucja Charewiczowa Czarna kamienica a jej mieszkancy [Архівовано 24 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. — Lwow: Towarzystwo Miłośników Przeszłości Lwowa, 1935. — 160 s. (пол.)