French
DeutschКарелі Лев Георгійович — Вікіпедія
| Лев Георгійович Карелі | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 1913 Тифліс (нині Тбілісі) | |||
| Помер | 1991 Київ | |||
| Громадянство |  СРСР | |||
| Національність | грузин | |||
| Діяльність | інженер-мостобудівник | |||
| Відомий завдяки | побудував 40 мостів, в тому числі Варварівський міст та Інгульський міст | |||
| Alma mater | Тбіліський інститут залізничного транспорту (нині Грузинський технічний університет) | |||
| Учасник | німецько-радянська війна | |||
| Нагороди |
| |||
Лев Георгійович Карелі (1913, Тифліс (нині Тбілісі) — 1991, Київ) — радянський інженер, фахівець у галузі мостобудування.
Біографія[ред. | ред. код]
Трудову діяльність розпочав у 1928 році. З 1936 по 1941 навчався в Тбіліському інституті залізничного транспорту ім. Леніна (нині Грузинський технічний університет). Під час німецько-радянської війни добровольцем пішов на фронт. Після демобілізації працював у Головмостобуді міста Москви, де сформував Мостопоїзд. Під його керівництовом було відновлено низку залізничних мостів у Криму, від Джанкоя до Севастополя і Керчі. За завданням Уряду СРСР брав участь в освоєнні цілинних і перелогових земель Північного Казахстану. У 1957 році Лев Карелі ненадовго повертається до Тбілісі, щоб захистити диплом, чому за 16 років до того завадила війна. Темою його дипломного проекту було створення моста з опорами на палях-оболонках великого діаметру за допомогою віброзанурювачів, що він здійснив пізніше при спорудженні моста через Південний Буг у Миколаєві.[1]
У 1950 Мостопоїзд N 444, який очолював Лев Карелі, був передислокований в місто Миколаїв, де під його керівництвом були побудовані унікальні мости:
- стратегічний Трихатський залізничний міст через річку Південний Буг (будівництво розпочато у 1950, зданий в експлуатацію у 1954);[2]
- Варварівський міст — розвідний автомобільний міст через річку Південний Буг в Миколаєві (будівництво розпочато у 1957, зданий в експлуатацію у 1964). Станом на 1964 рік це був найбільший автодорожній міст в СРСР;
- Інгульський міст — розвідний автомобільний міст через річку Інгул в Миколаєві (будівництво розпочато у 1974, зданий в експлуатацію у 1980). До 1996 року Інгульський міст був мостом з найбільшою розвідною частиною в Європі, зараз він поступається менше 6 метрів мосту в Роттердамі.[3]
Загалом Лев Карелі побудував близько 40 мостів різноманітного класу. При будівницітві Варварівського мосту, за який Карелі отримав Ленінську премію, було втілено в практику чимало кардинально нових технологій, за якими пізніше побудували найбільший на той час у Європі міст через Волгу в Саратові (Саратовський міст) і міст Метро в Києві.[4] За його безпосередньої участі мостобудівники відмовилися від смертельно небезпечного методу будівництва мостових опор — за допомогою кесонних камер і перейшли до досконалішого і безпечного для людей — камуфлетного (за допомогою направленого вибуху) методу.[5] Будівництво Варваровського мосту через річку Південний Буг було включено до списку об'єктів показового будівництва Мінтрансбуду СРСР.
Нагороди та визнання[ред. | ред. код]
- Ленінська премія (1962) — за участь в розробці і впровадженні передових методів спорудження фундаментів глибокого заповнення
- Заслужений будівельник Української РСР
- Орден Трудового Червоного Прапора та медалі СРСР
- Почесний громадянин Миколаєва[6]
У 2016 році на честь Лева Карелі була перейменована колишня вулиця Воровського у Миколаєві.[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Юрий Словинский. Так наводили мосты // Стаття з журналу «Русский клуб» № 2, лютий 2009 року на сайті «Николаевский Базар» [Архівовано 18 травня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Історія села Трихати. Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 27 травня 2016.
- ↑ Ингульскому мосту исполнилось 35 лет // Николаевские Известия, 1.02.2016 (рос.). Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 9 березня 2022.
- ↑ Були красивими, стали — небезпечними // Олена Івашко. «[[Урядовий кур'єр]]», 1 березня 2012. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 27 травня 2016.
- ↑ Александр Сайковский. На двух берегах // «[[Вечерний Николаев]]». № 84 (3549) від 19.06.2014 р. (рос.). Архів оригіналу за 25.06.2016. Процитовано 27.05.2016.
- ↑ а б Миколаївський міський голова. Розпорядження від 19 лютого 2016 № 28р «Про перейменування об'єктів топоніміки». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 травня 2016.
Джерела[ред. | ред. код]
- http://esu.com.ua/search_articles.php?id=9788 [Архівовано 27 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Энциклопедический словарь «Николаевцы, 1789—1999 г.г.», г. Николаев, «Возможности Киммерии», 1999 (рос.)
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Л. Г. Карели, Н. К. Сарычев, А. Л. Френкель, «Монтаж пролётных строений моста через р. Южный Буг», Транспортное строительство, 1963 год, № 4. (рос.)
- Л. Г. Карели, М. Е. Карасин., М. Г. Левенталь, Н. К. Сарычев, А. Л. Френкель, «Строительство автодорожного моста через реку Южный Буг (Из опыта работы Мостопоезда № 444 ордена Ленина треста „Мостострой-1“», Оргтрансстрой Технического управления Государственного производственного комитета по транспортному строительству СССР, 1964. (рос.)