Карел Яролім — Вікіпедія

Карел Яролім
Особисті дані
Народження	23 серпня 1956(1956-08-23) (67 років)
	Часлав, Чехословаччина
Зріст	174 см
Вага	70 кг
Громадянство	Чехословаччина
Позиція	півзахисник
Юнацькі клуби
1965-1971	«Тремошніце»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1971–1977 «Пардубіце 1899» ? (?) 1977–1978 «Славія»  ? (?) 1978–1979 «Дукла» (Прага)  ? (?) 1979–1980 «Дукла» (Табор) ? (?) 1980–1987 «Славія» 215 (48) 1987–1990 «Руан» 79 (13) 1990–1991 «Ам'єн» 27 (13) 1991–1992 «Славія» 28 (4) 1992 «Вікторія» (Жижков)  ? (?) 1993–1994 «Шварц» (Бенешов)  ? (?) 1994–1995 «Богеміанс 1905» 23 (10) 1995 «Ческа-Липа» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1982–1987 Чехословаччина 13 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1997–1998 «Пршибрам» 1999–2000 «Славія» (асист.) 2000–2001 «Славія» 2001–2003 «Страсбур» (асист.) 2003–2004 «Словацко» 2005–2010 «Славія» 2010–2011 «Слован» 2011–2013 «Аль-Аглі» 2013 «Аль-Вахда» (Абу-Дабі) 2014–2016 «Млада Болеслав» 2016–2018 Чехія
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Карел Яролім (чеськ. Karel Jarolím, нар. 23 серпня 1956, Часлав) — чехословацький, а згодом чеський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер, з 2016 по 2018 рік очолював тренерський штаб збірної Чехії.

Виступав, зокрема, за клуб «Славія», а також національну збірну Чехословаччини.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 23 серпня 1956 року в місті Часлав. Вихованець футбольної школи клубу «Тремошніце». У дорослому футболі дебютував 1971 року виступами за команду клубу «Пардубіце 1899», в якій провів шість сезонів у нижчих дивізіонах країни.

Згодом 1977 року перейшов у «Славію», з якою дебютував у вищому дивізіоні, втім з 1978 року проходив військову службу у клубах «Дукла» (Прага) (вигравши чемпіонат Чехословаччини 1978/79) та «Дукла» (Табор), після чого повернувся до складу «червоно-білих», де провів сім сезонів, взявши участь у 215 матчах Першої ліги, в яких забив 48 голів.

У 1987 році перейшов у французький «Руан», за який грав протягом трьох сезонів у другому дивізіоні. У 1990 році перейшов в інший французький клуб «Ам'єн», де провів ще один сезон у третьому дивізіоні, забивши 13 голів у 27 матчах.

З 1992 року грав у клубах другого дивізіону «Вікторія» (Жижков), «Бенешов», а закінчував кар'єру у клубі «Богеміанс 1905». В подальшому грав за аматорську команду «Ческа-Липа».

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

9 березня 1982 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Чехословаччини в товариській грі проти Аргентини (0:0). Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у формі головної команди країни 13 матчів, забивши 2 голи.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1997 року, очоливши тренерський штаб клубу «Пршибрам», але зайнявши лише 13 місце, був зміщений з посади головного тренера.

З 1999 року працював асистентом головного тренера «Славії» Франтішека Ціпро, а після його звільнення 2000 року сам став головним тренером. Яролім став з командою віце-чемпіоном Чехії 2000/01, втім в кінці сезону був звільнений і протягом 2001—2003 років працював у штабі свого співвітчизника Івана Гашека у французькому «Страсбурі».

Влітку 2003 року очолив «Синот», що з наступного року змінив назву на «Словацко», де Яролім залишався до грудня 2004 року.

У квітні 2005 року прийняв пропозицію повернутись до «Славії». Другий прихід виявився набагато вдалішим — в сезоні 2004/05 «Славія» знову стала другою, а в наступному році третьою. У сезоні 2006/07 «Славія» знову зайняла друге місце, втім наступний сезон 2007/08 став найуспішнішим в новітній історії «Славії» — команда вперше в історії зуміла вийти в груповий етап Ліги чемпіонів, пройшовши нідерландський «Аякс»^[1], там клуб став третім в групі і продовжив виступи у Кубку УЄФА^[2].Крім того навесні 2008 року відкрився новий стадіон, а «Славія» вперше за 12 років здобула титул чемпіона Чехії^[3]. Наступного року Яролім допоміг клубу вдруге поспіль виграти титул чемпіона, ставши першим тренером за 66 років, що зумів захистити титул (вперше з 1943 року)^[4]. Втім цього разу команда не потрапила в групу Ліги чемпіонів, поступившись у відборі «Фіорентині»^[5], а у Кубку УЄФА вилетіла на груповому етапі^[6].

На початку 2009 року у команди почались проблеми, вона кілька разів змінювала власників^[7][8], а Яролім часто робив зміни в складі. Засоби масової інформації подейкували про його суперечки з гравцями^[9] У червні 2009 року Яролім несподівано прибрав з команди капітана Еріха Брабека^[10], на додачу через суперечки клуб вирішив звільнити племінника Карела, півзахисника Марека Яроліма^[11], до того ж команду послабило кілька травм^[12]. В результаті «Славія» знову не потрапила до групи Ліги чемпіонів^[13], а в Лізі Європи закінчила єврокампанію на груповому етапі, зайнявши останнє місце^[14]. У чемпіонаті Чехії 2009/10 «Славія» зайняла сьоме місце^[15], що стало найгіршим місцем для «Славії» з сезону 1990/91 і вперше з 1991 року команда не потрапила в жоден єврокубковий турнір. Ще до кінця сезону у квітні Яролім покинув клуб і чемпіонат завершував Франтішек Ціпро^[16], що вже втретє очолював цей клуб. Утім зміна тренера не покращила результати, і в червні того ж року Яролім знову став тренером «Славії»^[17]. Але після дев'яти турів нового сезону, у яких команда здобула лише 10 очок, він пішов у відставку^[18].

У середині жовтня підписав контракт зі словацьким «Слованом», з яким виграв чемпіонський титул і Кубок Словаччини в сезоні 2010/11. Після цього у серпні 2011 року очолив саудівський «Аль-Аглі», з яким в перший же сезон став срібним призером національного чемпіонату, володарем Саудівського кубка чемпіонів та фіналістом Ліги чемпіонів АФК.

З травня 2013 року тренував еміратський клуб «Аль-Вахда» (Абу-Дабі), втім вже у січні 2014 року повернувся до Чехії, ставши головним тренером клубу «Млада Болеслав»^[19]. У новому клубі працював із своїм сином Давидом Яролімом і у сезоні 2013/14 команда посіла третє місце, кваліфікувавшись у Лігу Європи. У наступні два сезони (2014/15 та 2015/16) клуб зайняв четверте місце, а також став володарем кубка Чехії 2015/16. У травні 2016 року Яролім продовжив контракт з «Младою Болеслав» ще на три роки. Проте вже 25 серпня 2016 року Карел покинув клуб^[20].

25 серпня 2016 року Яролім змінив Павела Врбу на посаді головного тренера національної збірної Чехії^[21]. Під керівництвом Яроліма чехи не зуміли вийти на чемпіонат світу 2018 року, втім Карел залишився на посаді. Під його керівництвом збірна почала боротьбу у першому розіграші Ліги націй, зазнавши поразки у дебютній домашній грі зі збірною України. А вже менш ніж за тиждень, 10 вересня 2018 року, чехи розгромно програли збірній Росії (1:5), і наступного дня Яроліма було звільнено з посади.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон	Команда	Чемпіонат			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
1971–72	«Пардубіце 1899»		?	?	?	?
1972–73			?	?	?	?
1973–74			?	?	?	?
1974–75			?	?	?	?
1975–76			?	?	?	?
1976–77			?	?	?	?
Усього за «Пардубіце 1899»			?	?	?	?
1977–78	«Славія»	1Л	?	?	?	?
1978–79	«Дукла» (Прага)	1Л	?	?	?	?
1979–80	«Дукла» (Табор)		?	?	?	?
1980–81	«Славія»	1Л	29	6	29	6
1981–82		1Л	30	5	30	5
1982–83		1Л	26	6	26	6
1983–84		1Л	28	9	28	9
1984–85		1Л	23	5	23	5
1985–86		1Л	22	2	22	2
1986–87		1Л	29	11	29	11
1987–88	«Руан»	Д2	32	9	32	9
1988–89		Д2	22	3	22	3
1989–90		Д2	25	1	25	1
Усього за «Руан»			79	13	79	13
1990–91	«Ам'єн»	Д3	?	?	?	?
1991–92	«Славія»	1Л	28	4	28	4
Усього за «Славію»			215	46	215	46
1992–93	«Вікторія» (Жижков)	2Л	?	?	?	?
1993–94	«Шварц» (Бенешов)	2Л	?	?	?	?
1994–95	«Богеміанс 1905»	1Л	23	10	23	10
1995	«Ческа-Липа»		?	?	?	?
Усього за кар'єру			324	69	324	69

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну —  Чехословаччина

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
09/03/1982	Мар-дель-Плата	Аргентина	0 – 0	Чехословаччина	товариський матч	-
24/03/1982	Прага	Чехословаччина	2 – 1	Греція	товариський матч	-
14/04/1982	Кельн	ФРН	2 – 1	Чехословаччина	товариський матч	-
27/10/1982	Копенгаген	Данія	1 – 3	Чехословаччина	товариський матч	-
13/11/1982	Мілан	Італія	2 – 2	Чехословаччина	Відбір до ЧЄ 1984	-
27/03/1983	Нікосія	Кіпр	1 – 1	Чехословаччина	Відбір до ЧЄ 1984	-
28/03/1984	Ерфурт	НДР	2 – 1	Чехословаччина	товариський матч	-
07/04/1984	Верона	Італія	1 – 1	Чехословаччина	товариський матч	-
16/05/1984	Прага	Чехословаччина	1 – 0	Данія	товариський матч	-
14/10/1984	Порту	Португалія	2 – 1	Чехословаччина	Відбір до ЧС 1986	-
31/10/1984	Прага	Чехословаччина	4 – 0	Мальта	Відбір до ЧС 1986	-
3/06/1987	Копенгаген	Данія	1 – 1	Чехословаччина	Відбір до ЧЄ 1988	-
09/09/1987	Гельсінкі	Фінляндія	3 – 0	Чехословаччина	Відбір до ЧЄ 1988	-
Усього		Матчів	13		Голів	2

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

• Чехословаччини (1):

«Дукла»: 1978–79

Як тренера[ред. | ред. код]

• Чемпіон Чехії (2):

«Славія»: 2007–08, 2008–09

• Чемпіон Словаччини (1):

«Слован»: 2010–11

• Володар Кубка Словаччини (1):

«Слован»: 2010–11

• Володар Кубка Чехії (1):

«Млада Болеслав»: 2015–16

Особисті[ред. | ред. код]

• Тренер року в Чехії: 2008

Особисте життя[ред. | ред. код]

Одружений і має двох синів та дочку. Його дружина Ярослава Яролімова. Старший син Лукаш^[cs] (нар. 1976) і Молодший Давид (нар. 1979) також були професійними футболістами, а дочка Анет^[cs] (нар. 1989) професійна флорболістка, визнана найкращою флорболісткою Чехії 2014 року^[22]. Племінник Марек Яролім теж був професійним футболістом.

Примітки[ред. | ред. код]

1. ↑ Skvělé: Slavia je v Lize mistrů! Porazila Ajax. Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 6 серпня 2018.
2. ↑ Slavia uspěla. Z Bukurešti veze remízu a Pohár UEFA. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 6 серпня 2018.
3. ↑ Slavia má po 12 letech titul, Klokani jsou opět druholigoví. Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 6 серпня 2018.
4. ↑ Slavia po výhře na Žižkově obhájila titul. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 6 серпня 2018.
5. ↑ Slavia uhrála jen bezbrankovou remízu, do Ligy mistrů jde Fiorentina. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 6 серпня 2018.
6. ↑ O výhru připravil českého mistra sudí a penalta: Ajax — Slavia 2:2. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 6 серпня 2018.
7. ↑ Insolvenční rejstřík na justice.cz, KSCB 27 INS 24597 / 2012, dokument A2
8. ↑ Insolvenční rejstřík na justice.cz, KSCB 27 INS 24597 / 2012, dokument C1 — 1.
9. ↑ Jarolímových pět let ve Slavii: Liga mistrů, dva tituly, ale také přehmaty. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 6 серпня 2018.
10. ↑ «Kluk z plakátu» ve Slavii končí. Nezapadá do koncepce. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 6 серпня 2018.
11. ↑ Marek Jarolím: S mým jménem to ve Slavii nebylo lehké. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 6 серпня 2018.
12. ↑ HOUŠKA, Vítězslav, PROCHÁZKA, Pavel: Věčná Slavia. S. 238—242.
13. ↑ Naděje na Ligu mistrů zhasla v nastaveném čase: Slavia — Tiraspol 1:1^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
14. ↑ Slavia v Lille nepřekvapila. Evropské trápení skončilo. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 6 серпня 2018.
15. ↑ ligová tabulka po 16. kole sezony 2009/10 [Архівовано 3 січня 2017 у Wayback Machine.] na ePojisteniliga.cz
16. ↑ Jarolím ve Slavii končí, střídá ho navrátilec Cipro. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 6 серпня 2018.
17. ↑ Divadlo se dohrálo do konce: Jarolím se vrací do Slavie, Doležal končí. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 6 серпня 2018.
18. ↑ Jarolím ve Slavii skončil, tým povede Petrouš. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 6 серпня 2018.
19. ↑ Boleslav povede Karel Jarolím (Czech) . denik.cz. 3 січня 2014. Архів оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 10 травня 2014.
20. ↑ Pelta se s Boleslaví dohodl. Novým koučem reprezentace se stal Karel Jarolím [Архівовано 20 вересня 2016 у Wayback Machine.], eurozpravy.cz, cit. 19. 7. 2016
21. ↑ Czech Republic appoint Karel Jarolim as replacement for Pavel Vrba. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 6 серпня 2018.
22. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 6 серпня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання[ред. | ред. код]

• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Карел Яролім на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Карел Яролім на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Карел Яролім на сайті fussballdaten.de (нім.)
• Карел Яролім на сайті National-Football-Teams.com (англ.)

п о р Збірна Чехії з футболу – Тренери Угрін (1994–97) · Хованець (1998–2001) · Брюкнер (2001–08) · Рада (2008–09) · Страка (2009) · Гашек (2009) · Білек (2009–13) · Пешице (2013) · Врба (2014–16) · Яролім (2016–18) · Шилгавий (2018–)

п о р «Аль-Вахда» (Абу-Дабі) – Тренери Тулан (1979–84) · Мохаджерані (1984–86) · Халілович (1991–92) · Ель-Ґогарі (1995–96) · Бонфрере (1998–99) · Крол (1999) · Давидович (1999–00) · Ісраел (2000–01) · Бонфрере (2001–02) · Муратоглу (2002–03) · Фрінгер (2003) · Курбіс (2003) · Ісраел (2003–04) · Абдель-Халім (2004) · Гольманн (2005–06) · Тарді (2006) · Кеппель (2006) · Бонфрере (2007–08) · Гікерсбергер (2008–10) · Белені (2010) · Тіте (2010) · Гікерсбергер (2010–12) · Іванкович (2012–13) · Гікерсбергер (2013) · Яролім (2013) · Пезейру (2013–15) · Аль-Джабер (2015) · Агірре (2015–17) · Регекампф (2017–18) · Тен Кате (2018–19) · Стейн (2019) · Хіменес (2019–20) · Вотте (2020) · Рашович (2020–21) · Тен Кате (2021) · Дюфренн (2021–22) · Карвальял (2022) · Хіменес (2022–23) · Бейтенвегв. о. (2023–)

п о р «Славія» (Прага) – Тренери Мадден (1905–30) · Штаплік (1930–33) · Конрад (1933–35) · Рейхерт (1935–38) · Сейферт (1939–46) · Пояр (1946–47) · Кьоніг (1947–48) · Рейхерт (1949) · Кьоніг (1950–51) · Сейферт (1952–53) · Біцан (1954–56) · Ригр (1956–58) · Форейт (1958) · Ригр (1959) · В. Копецький (1959) · Фінек (1959–60) · Форейт (1960) · Ригр (1960–63) · Фінек (1963–64) · Іпсер (1964–66) · Фікейз (1966) · Парачек (1966) · Гавранек (1966–68) · Недвідек (1968–69) · Форейт (1969–70) · Ригр (1970–72) · Лінгарт (1972) · Витлачил (1973) · Яреш (1973–79) · Мусіл (1979–80) · Боушка (1981) · Стари (1981) · Мачала (1982–84) · Яреш (1984–86) · Петржела (1986–87) · Поспіхал (1987–88) · І. Копецький (1988–89) · Петржела (1990–92) · Ярабінський (1992–93) · Деймал (1993–94) · Беранек (1994–95) · Ципро (1995–97) · Тобіаш (1997–98) · Радав. о. (1998) · Гржебік (1998–99) · Ципро (1999–2000) · Яролім (2000–01) · Пешице (2001) · Беранек (2001–03) · Чаплар (2004–05) · Яролім (2005–10) · Ципро (2010) · Яролім (2010) · Петроушв. о. (2010–11) · Страка (2011–12) · Поусткав. о. (2012) · Рада (2012–13) · Петроуш (2013) · Коубек (2013–14) · Пастор (2014) · Беранек (2014–15) · Угрін (2015–16) · Шилгавий (2016–17) · Трпишовський (2017–)

п о р «Слован» (Братислава) – Тренери Уріділь (1927–1929) · Браун (1934–1937) · Якубе (1937–1938) · Браун (1938) · Мазал-Шквайн (1939) · Ланак (1939) · Мюллер (1939–1940) · Діттріх (1941) · Даучик (1942–1946) · Снеддон (1947–1948) · Даучик (1948) · Штястний (1949–1951) · Бучко (1951–1952) · Булла (1953) · Штястний (1953–1957) · Балажі (1958) · Яч'янський (1958) · Ембер (1959) · Яч'янський (1960) · Ходак (1960) · Грешшо (1960–1961) · Булла (1961) · Боргий (1961–1962) · Булла (1962–1963) · Штястний (1963–1965) · Скива (1965) · Чургалий (1966) · Гуцко (1966–1968) · Вічан (1968–1971) · Гуцко (1971–1973) · Венглош (1973–1976) · Гуцко (1976) · Венглош (1977–1978) · Грдлічка (1978) · Малатинський (1978–1981) · Урбан (1981) · Вічан (1982–1983) · Пеце (1983–1984) · Гуцко (1984) · Швец (1985–1986) · Захар (1986–1988) · Янкех (1988–1990) · Галіс (1990–1995) · Драгунь (1995) · Йокл (1995) · Галіс (1996–1997) · Швеглік (1997) · Прохотський (1997–1998) · Швеглік (1998) · Грига (1998–1999) · Ярабек (1999–2001) · Драгунь (2001) · Венцель (2002) · Прохотський (2002) · Свобода (2002) · Радольський (2002–2003) · Валович (2003) · Таран (2003) · Фаш'янг (2003) · Адамець (2003–2004) · Гоффа (2004) · Затько (2004–2005) · Янкех (2005–2007) · Кітка (2007) · Пецко (2008–2009) · Угрін (2009) · Гіпп (2009) · Тіттел (2010) · Янкех (2010) · Яролім (2010–2011) · Вайсс (2011–2012) · Словак (2012–2013) · Галіс (2013–2014) · Страка (2014) · Тіттел (2014–2015) · Папавасілею (2015–2016) · Вукоманович (2016–2017) · Шевела (2017–2019) · Козак (2019–2020) · Миланич (2020–2021) · Вайсс (2021–)

Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Портал «Біографії»   Портал «Футбол»