French
DeutschКарлівський район — Вікіпедія
| Карлівський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
| Район на карті Полтавська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна | ||||
| Область: | Полтавська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 5321600000 | ||||
| Утворений: | 1923 | ||||
| Населення: | ▼ 34 039 (на 1.02.2016) | ||||
| Площа: | 854 км² | ||||
| Густота: | 41.7 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-5346 | ||||
| Поштові індекси: | 39500—39543 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Карлівка | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 12 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Села: | 25 | ||||
| Селища: | 11 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Ткачов Юрій Олександрович | ||||
| Голова РДА: | Солодовник Олександр Іванович[1] | ||||
| Вебсторінка: | Карлівська РДА Карлівська районна рада | ||||
| Адреса: | 39500, Полтавська обл., Карлівський р-н, м. Карлівка, вул. Полтавський Шлях, 85 | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
| | |||||
|
| |||||
Ка́рлівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця Полтавської області з центром у місті Карлівці. Ліквідований в ході адміністративної реформи 2020 р.
Географія[ред. | ред. код]
Район розташований у південно-східній частині Полтавської області. Площа 900 км². Карлівський район лежить у межах Придніпровської низовини. Ґрунти, переважно, чорноземні. Розташований у лісостеповій зоні. Корисні копалини: природний газ, пісок, глина.
| Чутівський район | ||
| Машівський район |  | Харківська область (Красноградський район) |
| Харківська область (Зачепилівський район) |
Річки району: Орчик, Тагамлик, Ланна, Бузова.
Історія[ред. | ред. код]
 | Було запропоновано приєднати цю статтю або розділ до Карлівка#Історія, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з квітня 2024. |
Місто засноване на початку XVIII століття. У 1-й чверті XVIII століття землі Полтавського полку між річками Коломак й Орчик було віддано на ранг генералові російської армії І.-Б. Вейсбаху (уродженець Богемії з Карлових Вар). Він і перейменував Орчик на Карлівку. Після смерті Вейсбаха російська імператриця Анна Іванівна подарувала ці землі фельдмаршалу Мініху, який назвав слободу Мініхполь. Є версія, що від нього пішла назва Карлівка, проте справжнє ім'я Мініха — Іоганн Буркхарт Христофор Мініх (нім. Burkhard Christoph Graf von Münnich), в Росії — Христофор Антонович Мініх.
Після утворення Полтавської губернії територія району входила до складу Костянтиноградського повіту (сьогодні Красноградський район Харківської області). З 07.03.1923 р. район став носити назву Карлівський.
Населення[ред. | ред. код]
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[2]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 19 198 | 3729 | 2655 | 5918 | 4738 | 2080 | 78 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 22 439 | 3484 | 2478 | 6017 | 5831 | 4158 | 471 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 39252 | 94,42 % |
| росіяни | 1619 | 3,89 % |
| білоруси | 262 | 0,63 % |
| молдовани | 119 | 0,29 % |
| вірмени | 71 | 0,17 % |
| інші | 249 | 0,60 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 39845 | 95,85 % |
| російська | 1393 | 3,35 % |
| білоруська | 110 | 0,26 % |
| молдовська | 60 | 0,14 % |
| вірменська | 52 | 0,13 % |
| інші | 112 | 0,27 % |
Чисельність населення на 01.01.2002 р. становила 43288 чол.
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
В районі 37 населених пунктів (1 місто, 11 селищ, 25 сіл, підпорядкованих 1 міській та 12 сільським радам).
Зняті з обліку: Нікітовка.
Економіка[ред. | ред. код]
Карлівський район по характеру виробництва — індустріально-аграрний. Середній по величині. 10 промислових підприємств, які мають економічні зв'язки з країнами ближнього зарубіжжя.
Станом на 01.01.2002 р. створено: 19 сільськогосподарських товариств. У районі зареєстровано та діють 52 селянських (фермерських) господарств.
Інфраструктура[ред. | ред. код]
У районі 4 школи I ступеня, 2 школи I—II ступенів, 17 шкіл I—III ступенів, ПТУ, вечірня середня школа, 1 центральна районна лікарня та 5 дільничних, 25 будинків культури, клубів, кінотеатрів, 16 бібліотек, школа мистецтв, дитяча юнацька спортивна школа, 1 стадіон, 101 спортивний майданчик, 24 спортзали, 1 районний краєзнавчий музей і 4 сільських, 4 районних відділення банків, 2 церкви, 10 релігійних громад, 1 пам'ятник архітектури — Благовіщенська церква 1828 року.
Політика[ред. | ред. код]
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Карлівського району були створені 23 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 54,06 % (проголосували 16 076 із 29 736 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 45,71 % (7 348 виборців); Юлія Тимошенко — 21,15 % (3 400 виборців), Олег Ляшко — 13,81 % (2 220 виборців), Анатолій Гриценко — 5,10 % (820 виборців), Сергій Тігіпко — 3,22 % (517 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,01 %.[4]
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Персоналії[ред. | ред. код]
Видатні уродженці району: український художник — реставратор і мистецтвознавець Л. П. Калениченко (1898–1968 рр.), радянський агроном, академік Академії Наук СРСР (з 1939 р.), Академії Наук УРСР (з 1934 р.), Герой Соціалістичної Праці (1945 р.). Т. Д. Лисенко (1898—1976 рр.), державний партійний діяч УРСР і СРСР, двічі Герой Соціалістичної Праці М. В. Підгорний (1903–1983 рр.). Береговий Г. Т. — льотчик-космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу, Василенко А. П. — заслужений художник України, Чухрай О. — композитор і керівник ансамблю «Карусель», Беззубенко О. Д. та Фисун А. Л. — Герої Соціалістичної Праці. З районним центром пов'язані життя і діяльність Героїв Соціалістичної Праці Л. С. Водолаги, заслуженого агронома УРСР Г. К. Дробницького, Кавалера трьох орденів Слави I.П. Максименка, Героя Радянського Союзу М.I. Симоненка (1917–1985 рр.), заслуженого лікаря УРСР Л. В. Радевича-Сягайла.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Розпорядження Президента України від 19 березня 2020 року № 203/2020-рп «Про призначення О.Солодовника головою Карлівської районної державної адміністрації Полтавської області»
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Полтавська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 12 грудня 2020.
- ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Полтавська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 30 травня 2017.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 29 березня 2016.
Джерела[ред. | ред. код]
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (травень 2017) |
| |||||||||||