Квазівійна — Вікіпедія

Квазівійна
Французькі революційні війни та війна другої коаліції
Американський фрегат «Констеллейшн»[Прим. 1] захоплює французький фрегат «Інсургент». 9 лютого 1799
Дата7 липня 1798 — 30 вересня 1800
МісцеАтлантичний океан, Карибське море, Індійський океан, Середземне море
Причина порушення США умов Договору про співтовариство від 1778 року[en]
Результат Конвенція 1800 року
* Мирне припинення франко-американського союзу
* Припинення нападів французьких приватних служб на американське судноплавство
* Проголошення нейтралітету США та відмова від претензій Францією
Сторони
США США
Королівство Велика Британія Королівство Великої Британії
 Франція
* Франція Гваделупа
Командувачі
Сполучені Штати Америки Джон Адамс
Сполучені Штати Америки Джордж Вашингтон
Сполучені Штати Америки Александер Гамілтон
Сполучені Штати Америки Бенджамін Стоддерт
Франція Поль Баррас
Франція Наполеон
Франція Едме Етьєн
Франція Віктор Юг

Квазівійна́ (англ. Quasi-War, фр. Quasi-guerre) — неоголошена війна, що спалахнула між США та Францією на початку президентства Джона Адамса і майже повністю відбувалася в морі з 1798 по 1800 рік.

Після повалення і скасування французької монархії у вересні 1792 року США відмовилися продовжувати погашати свій великий борг перед Францією, яка підтримувала США під час війни за незалежність. США посилалися на те, що завинили попередньому режиму. Франція також була обурена договором Джея і тим, що США почали активно торгувати з Британією, з якою Франція воювала на той час. У відповідь Франція уповноважила так званих «приваті» здійснювати напади на американські судна, що призвело до захоплення численних торговельних суден і, зрештою, змусило США вжити заходів у відповідь.

Війну називали «квазі», оскільки вона не була офіційно оголошена обома державами. Воєнні дії тривали протягом двох років на морі, під час яких регулярні флоти та приватні кораблі вели бойові дії переважно у Вест-Індії. У багатьох битвах брали участь відомі військово-морські офіцери, такі як Стівен Декейтур, Сілас Талбот і Вільям Бейнбрідж. Несподівана бойова агресивність і стійкість новостворених ВМС США, які сконцентрувалися на атаках на французькі західноіндійські «приваті», разом з наростаючими слабкостями та остаточним поваленням панівної Французької директорії, змусили міністра закордонних справ Франції Талейрана відновити переговори зі США. Водночас американський президент Адамс вів «гарячі бої» з Александром Гамільтоном щодо контролю над своєю адміністрацією. Несподівано для всіх Адамс відкинув пропозиції антифранцузьких «яструбів» у власній партії та запропонував мир Франції. У 1800 році він направив Вільяма Ванса Мюррея до Франції для переговорів про мир; федералісти волали про зраду. Бойові дії закінчилися підписанням Мортфонтенської угоди, відомої як «Конвенція 1800 року».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
  1. Один з перших шести фрегатів американського флоту.
Джерела

Література[ред. | ред. код]

  • Hickey, Donald R. (2008). The Quasi-War: America's First Limited War, 1798–1801 (PDF). The Northern Mariner/le marin du nord, XVIII Nos. 3–4, July–October 2008. Архів оригіналу (PDF) за 2 Серпня 2019. Процитовано 27 Листопада 2019.
  • DeConde, Alexander (1966). The Quasi-War: The Politics and Diplomacy of the Undeclared War with France, 1797–1801. Charles Scribner's Sons.
  • Palmer, Michael . (1987). Stoddert's War: Naval Operations During the Quasi War With France 1798-1801. University of South Carolina Press. ISBN 978-0-8724-9499-2. Архів оригіналу за 18 Серпня 2020. Процитовано 27 Листопада 2019.
  • Nash, Howard Pervear. The forgotten wars: the role of the US Navy in the quasi war with France and the Barbary Wars 1798—1805 (AS Barnes, 1968)
  • Palmer, Michael A. Stoddert's war: Naval operations during the quasi-war with France, 1798—1801. Naval Institute Press, 1999

Посилання[ред. | ред. код]