Кобзар Юрій Іванович — Вікіпедія
Юрій Кобзар | ||
Особисті дані | ||
---|---|---|
Повне ім'я | Юрій Іванович Кобзар | |
Народження | 2 жовтня 1952 (71 рік) | |
Цюрупинськ, СРСР | ||
Тренерська діяльність** | ||
Сезони | Команда | Місце |
1993—2004 2006—2009 2009—2010 2017—2019 2023— | «Універ-Харків» «Енергія» (Львів) «Єнакієвець» «Кобра» | |
** Тільки на посаді головного тренера. |
Ю́рій Іва́нович Кобза́р (нар. 2 жовтня 1952, Цюрупинськ, Херсонська область) — український футзальний тренер. Багаторічний наставник команди «Універ-Харків», на чолі якої він двічі вигравав Кубок Ліги.
Біографія[ред. | ред. код]
В 1970 році вступив в Харківський авіаційний інститут, де на студентському рівні грав у футбол. В 1976 році закінчив навчання і почав працювати на харківському заводі електроапаратури за спеціальністю «системи управління літальними апаратами», продовжуючи займатися футболом на любительському рівні[1]. Згодом почав грати в міні-футбол. В 1990 році як гравець брав участь у всерадянському турнірі з міні-футболу серед виробничих колективів «Честь марки», де разом із заводською командою посів 4-те місце. Також брав участь у Євро-азіатській міні-футбольній лізі.
Пізніше команда харківського заводу електроапаратури «Ехо» отримала професійний статус, а Юрій Кобзар був призначений її головним тренером. З сезону 1993/94 «Ехо» почав виступати у Першій лізі чемпіонату України. У наступному сезоні команда зайняла третє місце і перейшла у Вищу лігу. Кобзар тренував команду до середини сезону 2004/2005, після чого був звільнений[2]. Під його керівництвом команда стабільно трималася в когорті «середняків» чемпіонату, зайнявши найвище 4-те місце у сезоні 2003/04. Також було виграно два Кубка Ліги в 2003 та 2004 рр. За цей період Юрій Кобзар виховав велику кількість гравців, які в подальшому грали у збірній України, таких як Сергій Якунін, Денис Овсянніков, Олександр Хурсов, Олександр Кондратюк, Валерій Замятін, Артем Ковальов, Дмитро Бондар[2].
Після невеликої перерви у тренерській діяльності Кобзаря покликали у львівську «Енергію», де в першому ж сезоні було поставлено завдання виграти чемпіонат[3]. Завдання було виконано і в сезоні 2007/08 команда вперше стартувала у Кубку УЄФА, де дійшла до стадії Елітного раунду, а в чемпіонаті було завойовано «срібло». Під час зимової паузи сезону 2009/10 Кобзар подав у відставку з поста головного тренера «Енергії»[4] і очолив «Єнакієвець»[5], який привів до «бронзових» нагород. В наступному сезоні команда дійшла до фіналу Кубка України та посіла 6-те місцеу чемпіонаті, а у Юрія Кобзаря завершився контракт і він залишив клуб[6].
Наразі Юрій Кобзар працює тренером в декількох любительських клубах Харкова, які грають в аматорському турнірі Кубок ФК «Універ»[1], а також працює в його структурі[7].
2001 року юніорська збірна України під керівництвом Кобзаря виграла срібну медаль на міжнародному турнірі «Петербурзька осінь»[8]. В 2010 році, після того, як Геннадій Лисенчук залишив збірну, Юрій Кобзар розглядався як один з можливих кандидатів на посаду головного тренера збірної[9]. На початку 2013 року увійшов до Тренерської ради Асоціації міні-футболу України[10].
Титули та досягнення[ред. | ред. код]
- Чемпіон України: 2007
- Срібний призер чемпіонату України: 2008
- Бронзовий призер чемпіонату України: 2009
- Фіналіст Кубку України (2): 2003, 2010
- Володар Кубку Ліги: 2003, 2004
- Переможець турніру «Dina Open Cup» (Москва): 2007
- Переможець турніру «Кубку визволення» (Харків): 1999
- Бронзовий призер турніру «Кубку визволення» (Харків): 1997
Міжнародні[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Юрій Кобзар в програмі «Харків спортивний». Архів оригіналу за 19 Червня 2014. Процитовано 4 Квітня 2013.
- ↑ а б Кобзарь вернулся в большую игру (рос.)
Юрий Кобзарь возглавил львовскую «Энергию» [Архівовано 6 Серпня 2017 у Wayback Machine.] (рос.) - ↑ «Десять років — десять кроків». Львів: Галицька видавнича спілка, 2012. — 288 с., іл.
- ↑ Юрий Кобзарь уходит из Энергии (рос.)
- ↑ Юрий Кобзарь возглавил Енакиевец [Архівовано 4 Березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ КОБЗАРЬ: «До Енакиевца я думал, что разбираюсь в футзале» (рос.)
- ↑ Контакты[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- ↑ Страницы истории футзала в Украине [Архівовано 8 Вересня 2012 у Archive.is] (рос.)
- ↑ На посаду головного тренера збірної України претендують троє кандидатів. Архів оригіналу за 24 Березня 2013. Процитовано 4 Квітня 2013.
- ↑ Створено Тренерську раду Асоціації міні-футболу. Архів оригіналу за 25 Січня 2013. Процитовано 4 Квітня 2013.