Кобрин Володимир Борисович — Вікіпедія

Кобрин Володимир Борисович
Народився	5 липня 1930; Москва, СРСР
Помер	30 грудня 1990 (60 років); Москва, СРСР
Поховання	Нове Донське кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	історик
Alma mater	Московський університет
Галузь	історія
Заклад	МДПІ ім.Леніна, МДІАІ
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Науковий керівник	Valentin Nikolaevich Bochkarevd
Аспіранти, докторанти	Konstantin Averyanovd

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Кобрин.

|портрет=

Кобрин Володимир Борисович (5 липня 1930 року, Москва — 1990) — російський історик, доктор історичних наук, професор.

Освіта[ред. | ред. код]

Закінчив з відзнакою історичний факультет Московського державного університету в 1951. В університеті займався історією стародавньої Русі, проте дипломну роботу захистив з історії сучасної Італії.

Працював за розподілом у місті Сталіно (нині — Донецьк), потім у Москві. У 1955 році вступив до аспірантури, займався проблемами соціально-політичної історії XVI століття, у 1958 — 1960 роках опублікував серію статей з цих питань.

У 1961 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за темою «Соціальний склад опричного двору». Вперше в науці було фронтально вивчено феодальне землеволодіння опричників. Складений ним список 277 «безперечних опричників» ґрунтувався на опублікованих джерелах і численних архівних матеріалах.

Одночасно, з 1957 року, за рекомендацією О. О. Зіміна, працював у відділі рукописів Державної бібліотеки ім. Леніна.

Опублікував більше 20 робіт у «Записках відділу рукописів» (огляди, описи). З цього часу займався допоміжними історичними дисциплінами — генеалогією, антропоніміки, історичної ономастикою, топонімікою, фалеристикою. Пізніше опублікував (у співавторстві) підручник з допоміжних історичних дисциплін. Починаючи з 1970-х рр. активно розробляв тему про світському землеволодінні в XV—XVI ст. На початку 1980-х рр. з'явився ряд його фундаментальних статей на цю тему. У 1983 році захистив докторську дисертацію «Землеволодіння світських феодалів і соціально-політичний лад Росії XV—XVI століть». У центрі дослідження знаходилися взаємини в XV—XVI ст. «Землеволодіння і централізації, економіки і політики, влади і власності». Вивчення становлення вотчинної і помісної систем у Північно-Східній Русі призвели автора до висновку про переважної ролі княжого пожалування у виникненні вотчини й тісного зв'язку вотчинників з князівською владою. Принципово нове положення про близькість соціального складу поміщиків і вотчинників дає можливість автору чітко сформулювати тезу про неправомірність протиставлення вотчини та маєтку , політичних позицій дворян і бояр, показати вразливість концепції боротьби боярства з дворянством в досліджуваний період. Висновки і спостереження, зроблені в дисертації, склали зміст книги «Влада у власність у середньовічної Росії (XV—XVI ст)». У своїх працях Кобрин визначив Смутний час як «складне переплетення різноманітних протиріч — станових і національних, внутріклассових і межклассових». Він один з перших російських істориків говорив про Смута не тільки як про селянській війні а як про громадянську: «Чи вправі ми бушувала в Росії початку XVII століття громадянську війну звести до селянської?».

Активно брав участь у підготовці до друку праць О. О. Зіміна (1920 — 1980) після його смерті.

Викладач[ред. | ред. код]

З 1971 року викладав історію Росії у Московському державному педагогічному інституті імені В. І. Леніна. А. Л. Юрганов: "… умів бути одночасно м'яким, інтелігентним наставником і темпераментним лектором, суворим екзаменатором і доброзичливим співбесідником. Ерудиція його у вузівській аудиторії не демонструвалася, вона була органічною оратору властивістю ". У 1989 році перейшов до Московського державного історико-архівний інститут, де був професором на кафедрі джерелознавства та допоміжних історичних дисциплін.

Історичний письменник[ред. | ред. код]

У 1989 році опублікував науково-популярну книгу про Івана Грозного. Вважав, що Іван IV Грозний здійснював терор з метою встановлення особистої диктатури. А опричнина не тільки не укріпила державу, а, навпаки, привела її до кризи. Досліджуючи політику «доброчесного героя і мудрого державного мужа в першу половину царювання», він приходить до думки, що без запровадження опричнини держава «на шляху ліберальних перетворень» просунулася б вперед у XVI столітті і отримала рівний, поступальний рух у наступні століття. Вважав, що дослідник не має морального права «амністувати звірство», тобто прощати загибель тисяч ні в чому не винних людей через «прогресивних наслідків опричнини». У тому ж році, спільно з К. А. Аверьяновим випустив книгу про відомого російського історика, академіка Веселовського («С. Б. Веселовський. Життя. Діяльність. Особистість»).

В останній період життя вийшов у світ цикл його публіцистичних статей: «Вождь і цар» (рос. Вождь и царь), «Чекаю книги про підсумки виборів» (рос. Жду книги об итогах выборов), «Все або нічого» (рос. Всё или ничего), «Необхідно пам'ятати: політика — мистецтво можливого» (рос. Необходимо помнить: политика — искусство возможного), «Два портрета. Курбський і Раскольников» (рос. Два портрета. Курбский и Раскольников). Автор статті «Під пресом ідеології» (рос. Под прессом идеологии) (Известия АН СРСР. 1990. № 12. С. 25-40).

Посмертно була опублікована його науково-публіцистична книга (рос. «Кому ти опасен, историк?»).

Перелік основних праць[ред. | ред. код]

Вспомогательные исторические дисциплины: Учебное пособие для истфаков пединститутов.- М., 1984 (в соавторстве с Г. А. Леонтьевой и П. А. Шориным).
Власть в собственность в средневековой России (XV—XVI вв).- М., 1985.
Власть в собственность в средневековой России (XV—XVI вв).- М., 1985.
В. Б. Кобрин. Иван Грозный. М.,1989.
В. Б. Кобрин. Смутное время — утраченные возможности:/ в кн.“ Очерки истории России 9-н.11в.“- М.,1991
В. Б. Кобрин. Иван Грозный:избранная рада или опричнина? :/ в кн. «Очерки русской истории…».- М.,1991

Джерела[ред. | ред. код]

Юрганов А. Л. Владимир Борисович Кобрин./ в кн.: Владимир Борисович Кобрин: Биобиблиографический указатель. Сост.: Р. Б. Казаков, Л. Н. Простоволосова. М., 1999.

Посилання[ред. | ред. код]

В.Б.Кобрин. Кому ты опасен, историк? (рос.)
В.Б.Кобрин. Иван Грозный (рос.)
Владимир Кобрин. Смутное время — утраченные возможности [Архівовано 25 Жовтня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)