Ковальов Ілля Олегович — Вікіпедія

Ковальов Ілля Олегович
Особисті дані
Дата народження 31 серпня 1996(1996-08-31) (27 років)
Місце народження Рівне, Україна
Зріст 198 см
Вага 86 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція Догравальник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Барком-Кажани»
Номер 14
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2014-2015
2015-2018
2018-2019
2019-2020
2020-2021
2021-2022
2022
2022-2023
2023-		 Україна «МХП-Вінниця»
Україна «Локомотив»
Естонія «Пярну»
Франція «Гранд Нансі»
Україна «Барком-Кажани»
Росія «Газпром-Югра»
Франція «Сен-Назер»
Польща «Купрум» (Любін)
Україна «Барком-Кажани»
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
Україна Україна

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ковальов.

Ілля Олегович Ковальо́в[1] (нар. 31 серпня 1996, Рівне) — український[2] волейболіст, догравальник збірної України та львівського клубу «Барком-Кажани».

Життєпис[ред. | ред. код]

Цей розділ потребує доповнення.

Народжений 31 серпня 1996 року в м. Рівному[3]. Перший професійний контракт підписав з Вінницьким клуб МХП-Вінниця[4] зокрема, у 2015 році[5].

У сезоні 2015/2016 перейшов до багаторічного чемпіона України, харківського «Локомотива». У клубі провів 3-сезони, виграв усі змагання в яких брав участь у Україні.

2018 року перейшов в естонський ВК «Пярну» з однойменного міста. Допоміг команді виграти чемпіонат Естонії і здобути бронзові медалі Балтійської волейбольної ліги.

На початку сезону 2019/2020 підписав контракт із французький ВК «Нансі».

У сезоні 2020—2021 повертається в Україну, де підписує контракт із ВК «Барком-Кажанами» зі Львова[6]. Допоміг команді виграти чемпіонат України.

Сезон 2021—2022 розпочав у складі ВК «Газпром-Югра»[7]. Після початку російського вторгення в Україну 2022 року розірвав угоду з російським клубом (на початку березня)[8].

Після розірвання контракту з російською командою підписав контракт із французькою командою «Сен-Назер». Наприкінці весни разом зі своєю командою «Сен-Назер» став переможцем Ліги В (другого дивізіону Франції).

Партнер Олега Плотницького у пляжному волейболі[9], з яким вибороли срібло юнацького світового чемпіонату (U-19).

Наприкінці липня 2022 року ЗМІ повідомили про його перехід Іллі до польського клубу «Купрум» (Любін)[10][11]. Виступи в Плюс Лізі вийшов доволі невдалий зайняв 14 місце в чемпіонаті.

Перед початком сезону 2023/2024 знову підписав угоду з учасником польської Плюс Ліги — «Баркомом-Кажанами».

Досягнення[ред. | ред. код]

Клубні[ред. | ред. код]

Україна

Естонія

  • Чемпіон Естонії: 2018/2019.
  • Фіналіст Кубка Естонії: 2018/2019.
  • Бронзовий призер Балтійських ліги : 2018/2019.

Франція

  • Чемпіон Франції Ліга В : 2021/2022.

У збірній[ред. | ред. код]

Індивідуальні[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Склад офіційної делегації національної збірної команди України з волейболу (чоловіки) з 31 травня по 03 червня 2021 року, м. Запоріжжя [Архівовано 8 Вересня 2021 у Wayback Machine.].
  2. ↑ На російськоиу сайті Volleyservice.ru стверджують, що має російське громадянство; див.: Ковальов Ілля [Архівовано 16 Листопада 2021 у Wayback Machine.]. (рос.)
  3. ↑ 2 Ковальов Ілля [Архівовано 20 Жовтня 2021 у Wayback Machine.].
  4. ↑ Український нападник Ковальов продовжить кар'єру у Франції [Архівовано 23 Травня 2021 у Wayback Machine.].
  5. ↑ Чемпіонат світу (U-21, чоловіки). Напередодні [Архівовано 3 Грудня 2021 у Wayback Machine.]. — 2015.
  6. ↑ Ілля Ковальов [Архівовано 13 Жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Сайт ВК «Барком-Кажани»
  7. ↑ Доигровщик сборной Украины Илья Ковалёв — новичок «Газпром-Югры» [Архівовано 5 Вересня 2021 у Wayback Machine.]. (рос.)
  8. ↑ Ілля Ковальов розірвав контракт з російською командою [Архівовано 16 травня 2022 у Wayback Machine.]. — 2022. — 5 березня.
  9. ↑ Нова зірка світового волейболу — Олег Плотницький // Нападай як PRO #7. (рос.)
  10. ↑ Волейбол: Ілля Ковальов виступатиме у чемпіонаті Польщі // Волинь — 2022. — 30 липня.
  11. ↑ Іноді клуб називають «Цупрум»; див.: Walka do końca, czyli o meczu Indykpol AZS Olsztyn — Cuprum Lubin. — 1:30—1:40. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ковальов Ілля Олегович


Спорт в Україні Це незавершена стаття про українського спортсмена чи спортсменку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
М'яч Це незавершена стаття про волейболіста чи волейболістку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
1 {{{p1}}} • 3 Вієцький • 5 Плотницький () • 6 Дрозд • 7 Брова (л) • 8 Терьоменко • 9 Остапенко • 10 Семенюк • 11 Діденко • 12 Фомін (л) • 14 Ковальов • 15 Щитков • 17 Полуян • 18 Єрещенко • 20 Сидоренко • Тренер: Крастіньш
Україна
1 Полуян • 2 Дрозд • 4 Шевченко • 5 Плотницький  () • 7 Брова • 9 Остапенко • 10 Семенюк • 12 Фомін • 13 Тупчій • 14 Ковальов • 15 Щитков • 19 Канаєв • 21 Кісілюк • 22 Синиця • Тренер: Крастіньш
Левченко (помічник тренера)
Україна
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ковальов_Ілля_Олегович&oldid=41920632