Колган Олексій Анатолійович — Вікіпедія

Колган Олексій Анатолійович
Народився 21 листопада 1971(1971-11-21) (52 роки)
Львів, Українська РСР, СРСР
Країна  Росія
Діяльність актор, актор дубляжу, диктор
Alma mater Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Знання мов російська
Роки активності 1994тепер. час
У шлюбі з Дворжецька Ніна Ігорівнаd
Нагороди
IMDb ID 2366183

Олексій Анатолійович Колган (нар. 21 листопада 1971 року, Львів, Українська РСР СРСР) — російський актор театру і кіно, майстер дубляжу, співак.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився Олексій Колган 21 листопада 1971 року в місті Львові[1]. Закінчив Санкт-Петербурзьку державну академію театрального мистецтва (СПДАТМ) в 1994 році. Паралельно закінчив курс класичного вокалу при Ленінградській консерваторії імені Миколи Римського-Корсакова.

У 1996—2000 роках співпрацював з російським телеканалом РТР: озвучував дитячу передачу «Лукомор'я», анімаційні програми «Вчасно» і «Фініш-бар», новорічний мюзикл «На Титаніку», а також був голосом анонсів телеканалу з 1998 по 2000 роки[2].

З 1999 року Олексій Колган бере участь у дубляж іноземних картин, його перша робота — озвучування російською мовою шерифа Ноттінгема в диснеївському мультфільмі «Робін Гуд» на студії «Піфагор» під керівництвом Марини Александрової.

Популярність акторові принесло озвучування ролі Хрюна Моржова в телепередачі «Гасіть світло»[3], яка виходила з 2000 по 2003 роки на чотирьох різних телеканалах (НТВ, ТНТ, ТВ-6, ТВС) і була відзначена премією «ТЕФІ». Як наслідок, у 2001 році Олексій Колган був запрошений режисером дубляжу Ярославою Турильовою для дублювання Шрека в серії однойменних мультфільмів. В результаті Олексій був визнаний студією «DreamWorks» найкращим актором, який озвучив Шрека[4]. Після цього йому надходили пропозиції від голлівудських студій.

Працював у Московському академічному театрі Сатири (2001—2009). Також озвучував ігри з серії «Брати Пілоти» та різні рекламні ролики, в тому числі Білку з соціальних роликів «Пекельна білочка»[5]. Зараз знімається в кіно, займається дубляжем, активно концертує країнами Європи з вокальною програмою.

Також Олексій Колган працює диктором на радіостанції «Радіо Шансон».

Дружина (з 2003 року) — Ніна Дворжецька (нар. 1961) — актриса Російського академічного молодіжного театру (РАМТ).

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Премія «ТЕФІ» за програму «Гасіть світло!» в 2001 році,
  • Премія «ТЕФІ» — як найкращий ведучий гумористичної програми у 2002 році

Творчість[ред. | ред. код]

Ролі в театрі[ред. | ред. код]

Театр імені Моссовєта[ред. | ред. код]

Московський академічний театр сатири[ред. | ред. код]

  • «Поле битви після перемоги належить мародерам»
  • «Андрюша» — Вульф і Михалков
  • «Гра» — Федір, камердинер Кричинського
  • «Нам все ще смішно» — Ахмадуліна
  • «Малюк і Карлсон, який живе на даху» — Руллє
  • «Скажені гроші» — Глумов
  • «Свободу за Любов!» — Гістерій

Театр мюзиклу[ред. | ред. код]

  • 2016 — «Принцеса цирку» (за оперетою Імре Кальмана, реж. Себастьян Солдевілья, Марина Швидкая) — мадам Кароліна

Ролі в кіно[ред. | ред. код]

  • 1992 — Наречена з Парижа
  • 2002 — Кодекс честі — граф
  • 2003 — Москва. Центральний округ — капітан Якушонок
  • 2003 — Острів без любові — товариш по службі
  • 2004 — 2005 — Гріхи батьків — Давид Бурлюк
  • 2004 — Близнюки — Сєва
  • 2004, 2006 — Фитиль (сюжети «Митниця дає добро», «По кабінетах»)
  • 2004 — Москва. Центральний округ 2 — капітан Якушонок
  • 2004 — Відображення
  • 2005 — Взяти Тарантіно — текст від автора
  • 2005 — Лола і Маркіз — Рудик Штерман
  • 2005 — Люба, діти та завод… — інопланетянин / лікар
  • 2005 — Зірка епохи — Щербаков Олександр Сергійович
  • 2006 — Богиня прайм-тайму — Песцов
  • 2006 — Золота теща — Сергій Кримов, директор турагентства
  • 2006 — Карамболь — Сорокін
  • 2007 — Нізвідки з любов'ю, або Веселий похорон — піп
  • 2007 — Глянець — Володя
  • 2007 — Аферисти
  • 2007 — Шалена — Богданов
  • 2007 — Терміново в номер — Жора[6]
  • 2007 — Вбити змія — Колмен
  • 2008 — П'ять кроків по хмарах — Геннадій Садовников
  • 2008 — Криза Віри — президент фірми
  • 2008 — Терміново в номер 2 — Жора
  • 2009 — рос. Если бы да кабы — Арнольд
  • 2009 — Подвійна пропажа — Патрикеєв
  • 2009 — Брудна робота — Михайло Петрович Кузін
  • 2010 — Москва. Центральний округ 3 — капітан Якушонок
  • 2010 — Гаражі — Андрій Іванович Бузєєв, особистий шофер
  • 2010 — Братани 3 — Саша, директор Миколи Сибірського
  • 2012 — Санта Лючія — головний редактор
  • 2012 — Москва. Центральний округ 4 — капітан Якушонок
  • 2012 — Одеса-мама — Мелешко
  • 2012 — Кухня — Микола Андрійович, господар ресторану-конкурента Arcobaleno
  • 2014 — Хороші руки — Віктор Олександрович Денисов
  • 2015 — Постріл — Свиридов, лікар
  • 2015 — Батьківщина — Ігор Данилов, помічник депутата
  • 2015 — Провокатор — Михайло Федорович Виноградов, мер м. Вишнєгорська
  • 2015 — Таємнича пристрасть — Юрій Юрченко
  • 2016 — Дама Пік — Степан
  • 2016 — Москва. Центральний округ. Останній сезон — капітан Якушонок
  • 2016 — В зоні доступу любові — Вадим Орлов-Ростовський
  • 2017 — Срібний бор — Мєшков
  • 2017 — Ходіння по муках — Микола Іванович Смоковніков, адвокат, чоловік Каті
  • 2017 — Демон революції — Мечислав Юлійович Козловський
  • 2018 — Надламані душі — Філіп Андрійович, режисер

Озвучування[ред. | ред. код]

Фільми[ред. | ред. код]

Мультфільми та мультсеріали[ред. | ред. код]

Відеоігри[ред. | ред. код]

  • 1994 — King's Quest VII: Наречена троля — Король Отар, Трехголова рослина та інші голоси (локалізація від Софт Клаб 2003 року)
  • 2001 — Петька 3: Повернення Аляски — бармен, професор Гроссбаум
  • 2001 — Влада закону — Артур, Мортімер, Проповідник
  • 2002 — Mafia: The City of Lost Heaven — Френк, Вінченцо, Луїджі, Серджіо Морелло, інструктор, епізодичні персонажі
  • 2002 — Lord of the Rings: The Fellowship of the Ring — Елронд, Гімлі
  • 2002 — Syberia — нотаріус Альфольтер
  • 2003 — Call of Duty — Сержант Моді
  • 2003 — 12 стільців — Киса Вороб'янінов
  • 2003 — Ну, постривай! Випуск 3: Пісня для Зайця — Вовк
  • 2004 — Брати Пілоти: Зворотна сторона Землі — Шеф, Колега, Карбофос
  • 2004 — Брати Пілоти: Олімпіада — Шеф, Колега, Карбофос
  • 2004 — Брати Пілоти 3D: Справа про городніх шкідників — Шеф, Колега, усі чоловічі ролі
  • 2004 — Call of Duty: United Offensive — Сержант Моді
  • 2004 — Shrek 2: The Game — Шрек
  • 2004 — The Lord of the Rings: The Battle for Middle-earth — Саруман, Теодо, Гімлі
  • 2004 — Особливості національної риболовлі — буровик, генерал, капітан, кок, мафіозі, механік, моряк
  • 2004 — Закон і порядок 3: Гра на виліт — Генрі Гаскінс, Омар Таліб, Юрій Залісський
  • 2005 — Брати Пілоти 3D: Таємниці клубу собаківників — Шеф, Колега, половина чоловічих ролей
  • 2005 — Ну, постривай! Випуск 4: Догонялки — Вовк
  • 2005 — Кіт Леопольд: Догонялки — Леопольд, миші
  • 2005 — Мама не горюй — Рінат
  • 2005 — Lemony Snicket's A Series Of Unfortunate Events — Граф Олаф
  • 2006 — Ice Age 2: The Meltdown — Сід
  • 2006 — Брати Пілоти: Загадка атлантичного оселедця — Шеф, Колега, Карбофос
  • 2006 — The Elder Scrolls IV: Oblivion — Джоффрі, пророк (в додатку Knights of the Nine)
  • 2006 — Гарфілд 2 — Гарфілд, гусак
  • 2007 — Брати Пілоти: Догонялки — Шеф, Колега, Карбофос
  • 2007 — Crysis — Пророк
  • 2007 — Shrek the Third — Шрек
  • 2007 — Смерть шпигунам — Слідчий МДБ СРСР
  • 2008 — Crysis Warhead — Пророк
  • 2008 — Need for Speed: Undercover — Поліцейський в радіопереговорах
  • 2008 — World of Warcraft: Wrath of the Lich King — Архієпископ Бенедикт
  • 2009 — Ice Age: Dawn of the Dinosaurs — Сід
  • 2011 — StarCraft II: Wings of Liberty — Голіаф
  • 2011 — Duke Nukem Forever — Дюк Нюкем

Телепередачі[ред. | ред. код]

  • 1995 — телепередача «Ляльки» (НТВ) — 24 випуск: «На дні» — Іван Рибкін
  • вересень 1996 — серпень 1999 — телепередача «Лукомор'я» (РТР, Культура) — Лісовик, Кощей та інші (озвучення)
  • вересень 1997 — вересень 1998 — анімаційно-інформаційна програма «Вчасно» (РТР) — різні персонажі (озвучення)
  • жовтень 1997 — анімаційно-інформаційна програма «Фініш-бар» (РТР) — дядя Міша, бармен (озвучення)
  • грудень 1999 — новорічний мюзикл «Титаніку» (РТР) — капітан корабля (озвучення)
  • липень 2000 — травень 2003 — телепередача «Гасіть світло!» (НТВ, ТНТ, ТВ-6, ТВЗ) — Хрюн Моржов[10], Філіп Кульок, Генка і інші (озвучення)[3]
  • грудень 2001 — січень 2002 — телепередача «Десять років, які потрясли нас» (ТБ-6) — Хрюн Моржов, Філіп Шаріков та багато політичних діячів (озвучення)
  • листопад 2002 — травень 2003 — телепередача «Кремлівський концерт» (ТВЗ) — половина ролей (озвучення)[11]
  • вересень 2003 — липень 2004 — телепередача «Червона стріла» (НТВ) — Хрюн Моржов (озвучення)[12]
  • 2004—2005 — рубрика «Це правильно» у програмі «Ранок на НТВ» — половина ролей (озвучення)[13]
  • 2006 — телепередача «Моя хата з краю» («Інтер») — Хрюн Моржов (озвучення)
  • 2009 — програма «Прізвище» («Перший канал») — ведучий, спільно з А. Максімковим[14]

У 2002 році також пробувався на роль ведучого телевізійного шоу «Кулінарний поєдинок» на НТВ[14].

Аудіокниги[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Голос за кадром: художественный образ или пропаганда. Эхо Москвы. 20 жовтня 2007. Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 27 січня 2019.
  2. а б Вольнодумие с нечеловеческим лицом. Хрюн и Степан наносят ответный удар. Еженедельный журнал. 12 листопада 2001. Архів оригіналу за 17 грудня 2004.
  3. Інтерв'ю з Ярославою Турылевой [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.] // Сайт про про-диснеївській анімації www.prodisney.ru : Інтернет-сайт.  — 2010.
  4. Фильм о ролике «Адская белка». Архів оригіналу за 10 червня 2014. Процитовано 14 грудня 2013.
  5. Срочно в номер (рос.). Сайт "Мостелефильм". Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 18-04-2009.(рос.)
  6. а б в г «Голоса» дублированной «Резни» можно увидеть. FIlmPro. 17 листопада 2011. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 27 січня 2019.(рос.)
  7. Ксенія Ларіна (17 серпня 2004). Интервью: Выход в российский прокат мультфильма «Шрек-2». Ехо Москви. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016.
  8. а б Голос за кадром. Антенна-Телесемь. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 27 січня 2019.
  9. Нина Дворжецкая вышла замуж за Хрюна Моржова. Комсомольская правда. 16 жовтня 2003. Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 27 січня 2019.
  10. Путин, Лужков и Касьянов запоют на ТВС. Комсомольская правда. 15 листопада 2002. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 27 січня 2019.
  11. Хрюна и Степана уволили с НТВ. Известия. 15 липня 2004. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 27 січня 2019.
  12. Юлия Ларина. Это правильнее? // Огонёк. — 2004. — № 42 (4869) (24 жовтня).
  13. а б Алексей Колган: Каждому актёру хочется славы!. Экспресс-газета. 20 квітня 2009. Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 27 січня 2019.

[1]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Интервью с Ярославой Турылёвой // Сайт о про-диснеевской анимации www.prodisney.ru : Интернет-сайт. — 2010.