Колегія понтифіків (лат. Collegium Pontificum) — у Стародавньому Римі — вищий жрецький інститут царського і республіканського періоду, очолювався Pontifex Maximus — Великим понтифіком, який до III ст. до н. е. вибирався з її членів.
Колегія понтифіків складалася з Великого понтифіка, Головної весталки, Священного царя (лат. rex sacrorum), та фламінів.
У Колегії зосереджувалося знання і зберігання сакрального права (лат. ius pontificium), вироблялися правила його тлумачення (лат. commentarii pontificum), велися записи юридичних прецедентів і давалися компетентні юридичні поради.
Спочатку в Колегії було 5 понтифіків, після закону Огульнія 300/299 до н. е. — 9, після Сулли — 15, після Цезаря — 16. Загальним обов'язком понтифіків було збереження релігійної балансу (лат. pax deorum), тобто рівної міри шанування кожного бога. До закону Огульнія всі понтифіки були патриціями. Було також 3 молодших понтифіка (pontifices minores).
Колегія понтифіків була найважливішою з чотирьох колегій священиків. Інші були — Авгури, Quindecimviri Sacris Faciundis — п'ятнадцять мужів для проведення жертвопринесення, та Епулони (лат. Septemviri epulonum).
|
---|
| Головні боги | | |
---|
| Жерці | |
---|
| Вірування і ритуали | |
---|
| Свята | |
---|
| Інші боги, божества і духи | |
---|
| | |
---|
| Персоніфікація | |
---|
|
|
---|
| Республіка | Ординарні | |
---|
| Екстраординарні | |
---|
| Релігійні | |
---|
| Військові | |
---|
| Інші | |
---|
| |
---|
| Рання імперія | |
---|
| Пізня імперія | Верховна влада | |
---|
| Республіканські магістратури | |
---|
| Центральні адміністративні посади | |
---|
| Провінційна адміністрація | |
---|
| Титули | |
---|
|
---|
| |
|