Корчин (Стрийський район) — Вікіпедія

село Корчин
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Стрийський район
Громада	Сколівська міська громада
Основні дані
Засноване	1446
Населення	1281
Площа	1,96 км²
Густота населення	653,57 осіб/км²
Поштовий індекс	82616
Телефонний код	+380 3251
Географічні дані
Географічні координати	49°05′46″ пн. ш. 23°32′11″ сх. д. / 49.09611° пн. ш. 23.53639° сх. д.Координати: 49°05′46″ пн. ш. 23°32′11″ сх. д. / 49.09611° пн. ш. 23.53639° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	399 м
Водойми	р. Стрий, Велика Річка, Мала Річка
Місцева влада
Адреса ради	82600, Львівська обл., Сколівський р-н, м. Сколе
Карта
	Корчин
	Корчин
Мапа
	Корчин у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Корчин.

Ко́рчин — село у Стрийському районі Львівської області (Україна). Населення села становить 1281 особу. Орган місцевого самоврядування — Сколівська міська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване при дорозі «Верхнє Синьовидне—Східниця», на березі річки Стрий та потоку Велика Річка.

Історія[ред. | ред. код]

Перша документальна згадка про село датується 1446 роком. Поселення є колискою Драго-Сасівського роду гербу Сас — Корчинських. Історично Корчин поділений на дві частини:

східна — раніше називалася Корчин Рустикальний, де стоїть церква святих Кузьми і Дем'яна (1824 р.);
західна — мала назву Корчин Шляхецький, яка розташована біля потоку.

У 1940-50-і рр. село і прилеглі ліси були осередком боротьби вояків УПА.^[1]^[2]

Із селянської родини в Корчині вийшли українські письменники і громадсько-культурні діячі брати священик Богдар Кирчів (1856—1900) — автор і досі популярної пісні «Крилець, крилець, соколе, дай» та ряду віршів, що також у свій час були покладені на музику композиторами Віктором Матюком і Остапом Нижанківським; та учитель Павло Кирчів (1862—1916), перу якого належить ряд віршів, оповідань і нарисів з життя селян, інтелігенції, на шкільні теми і літературно-критичних та публіцистичних статей.

До кінця 1990-х років в селі знаходився Корчинський світлотехнічний завод ВАТ «Іскра», який виготовляв електроосвітлювальну апаратуру і електрогірлянди та був одним із найбільших підприємств Сколівського району.

Поблизу Корчина на базі свердловин № 10 і № 19 мінеральної води типу «Нафтуся» розташований завод з розливу мінеральної води. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 28 грудня 1996 село належить до курортних.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1379 осіб, з яких 688 чоловіків та 691 жінка.^[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1280 осіб.^[4] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську.^[5]

Визначні природні та історико-культурні об'єкти[ред. | ред. код]

На потоці Велика Річка на відстані приблизно 6 км від села Корчин розташована гідрологічна пам'ятка природи — водоспад Гуркало, який утворився в місці прориву палеогенових пісковиків. Висота водоспаду — приблизно 5 м, довкола оточений лісом. Висота місцевості над рівнем моря: ~ 570 м.

Неподалік від водоспаду височіє гора Кичера, біля підніжжя якої відбувались бої УПА. Також у околиці від села знаходиться гора Парашка (1268,5 м) — найвища вершина Сколівських Бескидів. За хорошої погоди її далеко видно з прикарпатських рівнин, а панорами з вершини гори — одні з найпротяжніших в Бескидах.

Дерев'яна бойківська церква святих Кузьми та Дем'яна знаходиться у центрі села Корчин, біля головної дороги. Церкву збудовано у 1824 році, відремонтовано — у 1890 році. Канонічна візитація церкви відбулася 1909. Церква — тризрубна, одноверха. Об'єм нави накритий восьмигранним шатром, який завершений глухим ліхтарем з маківкою. Бабинець і вівтар мають двосхилі дахи. По периметру будівлі влаштоване піддашшя. Входи з півдня і заходу підкреслені двосхилими дашками, які виступають з площини піддашшя. На північний-захід стоїть дзвіниця. Загалом, церква типової конструкції та класичного кольору. Відрізняється від багатьох дерев'яних церков гірської частини Львівської області місцерозташуванням (стоїть у долині, біля річки Стрий) та відсутністю біля неї цвинтара.

27 серпня 2006 року у селі Корчин відбулося відкриття пам'ятника Іванові Франку. Пам'ятник встановлено на тому місці, де геніальний письменник виступав перед громадою села 26 серпня 1884. Погруддя Франка споруджено з ініціативи депутатів Сколівської районної ради, голови сільської ради Корчина Ігоря Зубрицького, за підтримки Сколівської РДА (голова І. Свистун), районної ради (голова М. Романишин) та меценатів Василя Бандерича і Романа Дяківа. Завдяки натхненній праці ініціатори знайшли союзників в особі авторів пам'ятника: скульптора В. Одрехівського і архітектора М. Білого, а також багатьох доброзичливців, які фізично, матеріально і духовно долучилися до втілення проєкту в життя.

Відомі особи[ред. | ред. код]

У селі народилися[ред. | ред. код]

Безушко Володимир (1894—1980) — український літературознавець, перекладач, педагог. Дійсний член НТШ і УВАН;
Воскрес Мирон-Григорій Григорович «Мирон» — член ОУН, старший вістун УПА (?); відзначений Срібним хрестом бойової заслуги 1 класу (15.10.1949)^[6];
Радевич-Винницький Ярослав Костянтинович — український мовознавець. Кандидат філологічних наук;
Зубрицька Марія Олексіївна (1957) — українська літературознавиця, перекладачка;
Захарчин Галина Миронівна — професор, доктор економічних наук;
Богдар Кирчів (12 червня 1856 — 19 жовтня 1900) — священик УГКЦ, український письменник, поет, громадський і політичний діяч;
Кирчів Павло Олексійович (16 березня 1862 — 12 червня 1916) — український письменник, педагог, громадський і культурний діяч;
Кирчів Роман Федорович (14 квітня 1930 — 7 травня 2018, Львів) — український літературознавець, фольклорист, етнограф. Доктор філологічних наук, професор. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка.
Яцкович–Корчинський Петро Павлович^[7] — учасник УПА, став одним із героїв роману Василя Шкляра «Троща».

Померли[ред. | ред. код]

Лаврів Іван — Діяч ОУН. Повітовий провідник Долинського повіту (1939—1941), окружний провідник Калуської округи (1942—1945), обласний провідник Дрогобицької області (1945—1949).