French
DeutschХодовичі — Вікіпедія
| село Ходовичі | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Стрийський район |
| Громада | Стрийська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46100230450030743 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1738 |
| Населення | 893 |
| Площа | 13,6 км² |
| Густота населення | 65,66 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 82428 |
| Телефонний код | +380 3245 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°17′37″ пн. ш. 23°57′38″ сх. д. / 49.29361° пн. ш. 23.96056° сх. д.Координати: 49°17′37″ пн. ш. 23°57′38″ сх. д. / 49.29361° пн. ш. 23.96056° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 275 м |
| Водойми | р. Стрий |
| Відстань до районного центру | 12 км |
| Найближча залізнична станція | Ходовичі |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 82428, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Ходовичі |
| Карта | |
  Ходовичі | |
 Ходовичі | |
| Мапа | |
 | |
Ходо́вичі — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 893 осіб. Орган місцевого самоврядування — Стрийська міська рада. Село розташоване за 12 км на північний схід від м. Стрия.
Назва[ред. | ред. код]
За однією з версій назва села походить від слів «Ходити на віче». На схід від Ходович розташоване с. Стриганці, на захід с. Піщани (колись Татарське). З цих сіл люди сходились на віче в центр, тобто Ходовичі. Площа, де раніше відбувались збори-віче, тепер розлита новим руслом р. Стрий.
Історія[ред. | ред. код]
У 1880 році в селі налічувалось 442 мешканці: 341 був греко-католиком, 96 були юдеями і 5 — римо-католиками.
Через село проходить залізниця Стрий—Ходорів, яка була побудована на початку XX ст., вперше поїзд проїхав 1909 р. Залізниця відділяє село від Ходовицького склозаводу.
1933 року групою поляків був збудований Ходовицький склозавод, який у 1938 році придбав єврей Глісер.
У 1887 році на зібрані гроші громада почала будівництво церкви, яка згодом згоріла. У 1888 році збудовано нову церкву Різдва Пресвятої Богородиці. У 1888 році польські сім'ї, яких тоді нараховувалося 12, побудували школу. Будували школу жителі своїми руками, відбуваючи поденщину. На початку XX століття був побудований громадський магазин, в якому працював Щурко та Панько.
1 серпня 1934 року в Стрийському повіті Станиславівського воєводства було створено ґміну Дашава з центром у Дашаві. До складу ґміни входили сільські громади: Ходовичі', Дашава, Гельсендорф, Комарів, Лотатники, Олексичі, Підгірці, Стриганці, Піщани (в 1934 році село мало назву Татарське), Верчани і Йосиповичі[1].
Станом на 1 січня 1939 року в селі мешкало 780 осіб, з них, 720 українців-грекокатоликів, 10 українців-римокатоликів, 30 поляків і 20 німців[2].
На р. Стрий в межах села Ходовичі розташований гравійний кар'єр, який був заснований у 1955 році.
У 1972—1973 роках побудовано нове приміщення виконкому Ходовицької сільради, а в 1986—1987 р. приміщення сільради реконструйовано.
Сучасність[ред. | ред. код]
Виконавчий комітет повсякденно у своїй роботі приділяє значну увагу впорядкуванню території населеного пункту.
В селі є ФАП, пошта.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці належить до Стрийського деканату Львівської єпархіЇ ПЦУ.
У 2006 році було закінчено будівництво нової школи. Також на території школи у 2009 році було встановлено фігуру Ісуса Христа. Планується реставрувати фігуру Божої Матері, удосконалили територію і саму фігуру.
Політика[ред. | ред. код]
Парламентські вибори, 2019[ред. | ред. код]
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 461504, розташована у приміщенні сільської ради.
- Результати
- зареєстровано 682 виборців, явка 68,48 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 29,55 %, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 25,70 %, за «Голос» — 15,20 %.[3] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Володимир Наконечний (Слуга народу) — 23,49 %, за Олега Канівця (Громадянська позиція) — 21,98 %, за Андрія Гергерта (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 16,81 %[4].
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Колесса Іван Михайлович (1864—1898) — український фольклорист і етнограф.
- Колесса Олександр Михайлович (1867—1945) — український літературознавець, мовознавець, громадсько-політичний діяч.
- Бісик Іван Іванович (1948—2018) — академік інженерних наук України, інженер-хімік-технолог.
- Стасів Андрій Петрович (1974) — прокурор міста Львова (2011-).
- Лі Артур Климентович (1984—2014) — сержант ЗСУ, учасник російсько-української війни.
- Зяблюк Надія Степанівна — етнограф, заслужений працівник культури України.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu stryjskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie // Dziennik Ustaw. — 1934. — Nr 68. — poz. 628. — S. 1265—1266. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 85.
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 18 липня 2023.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 18 липня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Chodowice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 612. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
 | Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
