Коршунов Олександр Вікторович — Вікіпедія

Коршунов Олександр Вікторович
Народився 11 лютого 1954(1954-02-11) (70 років)
Москва, СРСР
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність актор, театральний режисер, педагог, педагог
Alma mater Школа-студія МХАТ (1975)
Знання мов російська
Заклад Московський драматичний театр «Сфера»,
Малий театр
Роки активності 1975 — тепер. час
Батько Коршунов Віктор Іванович
Мати Ekaterina Ilinitsjna Elanskajad
Діти Коршунова Клавдія Олександрівна
Нагороди
Орден Дружби (Російська Федерація)
Заслужений артист РРФСР Народний артист Російської Федерації
medal «For merit in upholding the memory of fallen defenders of the Homeland»
IMDb ID 0466697

Олександр Вікторович Коршунов (нар.. 11 лютого 1954, Москва, СРСР) — радянський і російський актор театру і кіно, театральний режисер, педагог, професор Вищого театрального училища ім. М. С. Щепкіна (2002), головний режисер Московського драматичного театру «Сфера» з 2014 року[1] ; народний артист РФ (1999)[2].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 11 лютого 1954 року в Москві в родині народного артиста СРСР Віктора Коршунова (1929—2015) і актриси і режисера Катерини Єланської (1929—2013), художнього керівника театру «Сфера».

У 1975 році закінчив Школу-студію МХАТ імені В. І. Немировича-Данченка, курс Віктора Карловича Монюкова . В цьому ж році був прийнятий до трупи Московського нового драматичного театру[3].

З 1981 року, з моменту заснування Московського драматичного театру «Сфера», служить в ньому як актор та режисер-постановник[1].

Паралельно, з 1984 року (на запрошення Михайла Царьова) — актор і режисер Державного академічного Малого театру Росії в Москві[1].

З 1996 року — викладач дисципліни «Майстерність актора» у Вищому театральному училищі імені М. С. Щепкіна, професор (з 2002 року[1]) кафедри майстерності актора. Серед учнів Олександра Вікторовича Коршунова — актори Ігор Петренко, Ілля Ісаєв, Георгій Дронов, Клавдія Коршунова, Катерина Порубель, Сергій Потапов, Аліса Сапегіна, Антон Хабаров, Микола Іванов, Олександр Суворов та інші[3][4].

З квітня 2014 року є головним режисером Московського драматичного театру «Сфера»[1].

Дружина — Ольга Семенівна Коршунова (дівоче — Леонова), театральний художник-постановник.

Діти: Степан Коршунов (нар.. 1978, режисер і актор) і Клавдія Коршунова (нар.. 8 червня 1984, актриса).

Творчість[ред. | ред. код]

Ролі в театрі[ред. | ред. код]

Московський Новий драматичний театр[ред. | ред. код]

Акторські роботи[ред. | ред. код]

Московський драматичний театр «Сфера»[ред. | ред. код]

Акторські роботи[ред. | ред. код]
Режисерські роботи[ред. | ред. код]

Державний академічний Малий театр Росії[ред. | ред. код]

Акторські роботи[ред. | ред. код]
Режисерські роботи[ред. | ред. код]

Фільмографія[ред. | ред. код]

  1. 1980 — Ключ — Гоги Галієв
  2. 1981 — Коли кити йдуть — # 1981 — Портрет дружини художника — Юра Рябов, молодий художник
  3. 1982 — Не можу сказати «прощавай» — Василь Михайлович, міліціонер
  4. 1984 — Подвійний обгін — Леонід Федорович Жигаєв, грабіжник-рецидивіст
  5. 1986 — Додатковий прибуває на другий шлях — електрик
  6. 1988 — Холопи — Міроша, син Веточкіних
  7. 1998 — Цар Іван Грозний — # 1998 — Чайка — Костянтин Гаврилович Трепльов
  8. 2003 — Повернення Мухтара — Станіслав Дмитрович Ільковський, експерт-криміналіст, майор міліції
  9. 2004 — Дрібнота — Смирнов, фельдшер
  10. 2005 — Парниковий ефект — доктор
  11. 2007 — Заповіт Леніна — Іван Петрович Бондаренко, начальник Оркоголінського табору
  12. 2008 — Дике поле — мужик з коровою
  13. 2008 — Спасите наши души — Іванов, уповноважений з Москви
  14. 2008 — Голубка — Генка, художник
  15. 2009 — Петя по дорозі в Царство небесне — Коновалов
  16. 2009 — Московський дворик — Микола Петрович Фомін, майор
  17. 2010 — Брестська фортеця — Петро Михайлович Гаврилов, майор, командир 44-го полку
  18. 2011 — Розкол — Іоанн Миронович Неронов, протопоп
  19. 2011 — Чорні вовки — Юрій Ілліч Гарозій, майор, співробітник карного розшуку
  20. 2011 — Інкасатори — Федір Семенович Зубров («Зубр»), старший групи інкасаторів
  21. 2011 — Ялта-45 — Мавлянов, слідчий НКДБ СРСР, майор
  22. 2012 — Красуня — Павло Гущин, майор міліції
  23. 2012 — Три товариші — Іванич
  24. 2012 — Чкалов — Михайло Михайлович Громов, радянський льотчик, генерал-полковник авіації
  25. 2012 — НС (Надзвичайна ситуація) — Олександр Вікторович Ліванов, начальник аварійно-рятувального загону
  26. 2013 — Дві зими і три літа — Ілля Нетьоса
  27. 2013 — Третя світова — Тимофій Семенович Жилін, голова колгоспу
  28. 2014 — Тальянки — Олександр Прохоров, голова колгоспу
  29. 2014 — Дурень — Нікітін, батько Діми
  30. 2015 — Територія — Сидорчук
  31. 2017 — Доярка і лопух
  32. 2017 — Час перших — лікар
  33. 2018 — Рубіж — Микола Шуров
  34. 2020 — Зелений фургон. Зовсім інша історія — полковник Чернишенко начальник карного розшуку
  35. 2020 — Собор — священик Микола

Визнання[ред. | ред. код]

Державні нагороди[ред. | ред. код]

Громадські нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Коршунов Александр Викторович. Краткая биография. [Архівовано 3 листопада 2014 у Wayback Machine.] Официальный сайт Московского драматического театра «Сфера» // spheratheatre.ru
  2. а б Указ Президента Российской Федерации Б. Ельцина № 36 от 8 января 1999 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации». [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] // document.kremlin.ru
  3. а б Народный артист России. Коршунов Александр Викторович. Творческая биография. [Архівовано 30 березня 2015 у Wayback Machine.] Официальный сайт Малого театра России // maly.ru
  4. Кафедра мастерства актёра. Александр Викторович Коршунов. Народный артист РФ, профессор. Краткая творческая биография. [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.] Официальный сайт Высшего театрального училища имени М. С. Щепкина // shepkinskoe.ru
  5. Распоряжение мэра Москвы Ю. М. Лужкова от 9 августа 1993 года № 474-РМ «О присуждении премии мэрии города Москвы 1993 года в области литературы и искусства». [Архівовано 16 лютого 2016 у Wayback Machine.] «КонсультантПлюс» // base.consultant.ru
  6. Фильм «Брестская крепость». 11 апреля 2012 года создатели фильма награждены медалями «За заслуги в увековечении памяти погибших защитников Отечества» Министерства обороны Российской Федерации. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // brestkrepost-film.ru
  7. Награждение творческой группы создателей фильма «Брестская крепость» 11 апреля 2012 года. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Благотворительный фонд «Достойная память» // fondmemory.ru
  8. Номинанты премии «Золотая маска». Сезон 1998—1999 гг. [Архівовано 9 липня 2016 у Wayback Machine.] Официальный сайт театральной премии «Золотая маска» // goldenmask.ru
  9. Победители VII Международного фестиваля кинематографических дебютов «Дух огня» 2009 года. [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] Официальный сайт Международного фестиваля кинематографических дебютов «Дух огня» // ugrafest.ru

Посилання[ред. | ред. код]