Коса (географія) — Вікіпедія

Піщано-галечникова коса

Коса́ або стрілка — вузька намивна смуга суходолу у прибережній частині моря або озера, одним кінцем сполучена з берегом. Коса складається з піску, гальки, гравію, що нагромаджується при переміщенні їх течією уздовж берегів. Поверхня коси рівнинна, висота незначна.

В Україні поширені на чорноморському (Тендрівська коса, Кінбурнська коса) та азовському (коса Арабатська стрілка, Бердянська коса, Обитічна коса, Федотова коса) узбережжях.

Термінологія

[ред. | ред. код]

Косу, що відокремлює затоку або бухту, називають «пересипю». Косу, що з'єднує острів і материк, називають «томболо» або «переймою»[1].

Процес формування та структура

[ред. | ред. код]
Один з варіантів процесу формування коси

Складена зазвичай сипучим матеріалом (піском, галькою, гравієм, ракушою), що переміщується вздовж береговими течіями.

Коса утворюється в результаті переміщення уламкового матеріалу хвилями і вздовж береговими течіями і акумуляції (акумуляції) (відкладення) цих наносів в результаті огинання потоком наносів виступу берега.

Коса також утворюється при одночасному надходженні наносів із двох протилежних сторін. Така коса видається у відкрите море майже перпендикулярно до берега, і її часто називають «стрілкою».

Коси в Україні

[ред. | ред. код]

Азовське море

[ред. | ред. код]

Чорне море

[ред. | ред. код]

Зниклі

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Коса / Олександр Горкін // Енциклопедія «Географія». Частина 1. А - Л. С. 871

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]