Котюк Андрій Валерійович — Вікіпедія

Ф
Андрій Котюк
Особисті дані
Повне ім'я Котюк Андрій Валерійович
Народження 3 вересня 1976(1976-09-03) (47 років)
  Дніпропетровськ, СРСР
Зріст 173 см
Вага 72 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція півзахисник / нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1993–1998 Україна «Дніпро» Дн 23 (1)
1995–1996   Україна «Металург» Нв 50 (14)
1996–1997   Україна «Кривбас» 23 (1)
1998   Україна «Дніпро-2» 3 (0)
1998–2001 Україна «Металург» М 34 (2)
2000–2001   Україна «Металург-2» М 18 (3)
2001–2003 Україна «Таврія» 63 (3)
2004 Україна «Сталь» Днд 31 (7)
2005 Україна «Дніпро» Ч 1 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1994–1995 Україна Україна (U-19)  ? (?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Андрі́й Вале́рійович Котю́к (нар. 3 вересня 1976, Дніпропетровськ, СРСР) — український футболіст, півзахисник та нападник найбільше відомий завдяки виступам у складі дніпропетровського «Дніпра», маріупольського «Металурга», сімферопольської «Таврії» та низки інших українських клубів.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Андрій Котюк народився у Дніпропетровську, де й почав займатися футболом. У 17-річному віці дебютував у складі «Дніпра», а 28 листопада 1993 вразив ворота запорізького «Металурга», ставши одним з наймолодших на той час голеадорів вищої ліги[1]. Втім, закріпитися у складі рідного клубу Андрію не вдалося і він змушений був шукати щастя у новомосковському «Металурзі» та криворізькому «Кривбасі». Викликався до юніорської збірної України[2].

У 1998 році відгукнувся на пропозицію Миколи Павлова, з яким працював раніше у «Дніпрі», та уклав угоду з маріупольським «Металургом», де провів три повноцінні сезони, однак міцним гравцем «основи» так і не став. У 2001 році Котюк опинився в сімферопольській «Таврії», де нарешті зумів проявити себе повною мірою та здобути статус провідного гравця клубу.

Завершував кар'єру в складі клубів нижчих ліг — дніпродзержинської «Сталі» та черкаського «Дніпра».

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Виступав за юнацьку збірну України U-18[3].

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Carpe diem. Чемпионаты Украины. Часть II (рос.) . «Ua-Football». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 листопада 2015.
  2. Юноши и звезды (рос.) . «2000». Процитовано 19 листопада 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. Голи Шевченка і Зеєдорфа, загублений багаж, епопея із гімном: Україна – Нідерланди у Львові, як це було у 1994-му. Архів оригіналу за 23 квітня 2020. Процитовано 22 січня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]