Криза біженців рохінджа (2015) — Вікіпедія

Див. також: Переслідування рогінджа в М'янмі в 2016-2017

Криза біженців рогінджа належить до масової міграції тисяч людей народу рогінджа з М'янми та Бангладеш в 2015 році, що її названо в міжнародних засобах інформації «людьми в човнах».[1] Майже всі втікачі попрямували до країн Південно-Східної Азії, такі як Малайзія, Індонезія, Філіппіни та Таїланд, на хливких човнах через води Малаккської протоки та Андаманського моря.[1][2][3][4]

За оцінками Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, 25000 людей було переправлено торговцями людьми на човнах з січня по березень 2015 року.[5][6] Згідно з заявою, під час переправи, приблизно 100 людей загинули в Індонезії,[7] 200 в Малайзії[8] і 10 в Таїланді,[9] після того, як работорговці залишили їх в морі.[10][11]

У жовтні 2015 року дослідники з Міжнародної ініціативи по боротьбі зі злочинністю Лондонського університету королеви Марії опублікували звіт, складений на основі розкритих державних документів, що свідчить про збільшення "ізоляції, випадкової різанини, обмежень на пересування" по відношенню до народу рогінжа. Дослідники припускають, що уряд М'янми є заключною ланкою організованого геноциду рогінджа, і закликають міжнародну спільноту виправити ситуацію як таку.[12]

Передумови[ред. | ред. код]

Рогінджа у штаті Ракгайн, темніший колір - рогінджя становлять більшість населення

Народ рогінджа — це мусульманська меншина, що проживає в штаті Ракхайн, раніше відомому як Аракан.[13] Люди рогінджа вважаються «особами без громадянства», через те, що уряд М'янми відмовляється визнавати їх як одну з етнічних груп країни. З цієї причини, рогінджа не мають правового захисту від уряду М'янми. Вони вважаються просто біженцями з Бангладеш і стикаються з сильною ворожістю в країні: їх часто описують як найбільш переслідуваних людей в світі.[14][15][16] Щоб уникнути важкої ситуації в М'янмі, рогінджа намагаються незаконно виїхати в країни Південно-Східної Азії, клопочучи про гуманітарну підтримку з боку потенційних приймаючих країн.[17]

1 травня 2015 року біля 32 неглибоких могил було виявлено на віддаленій скелястій горі в Таїланді, в так званій «зоні очікування» для нелегальних мігрантів, де вони потайки переправлялися через кордон в Малайзію. За даними новинних агентств Таїланду, мігрант з Бангладеш був знайдений в могилі живим і потім відправлений на лікування в місцеву лікарню.[18][19] Однак 22 травня 2015 року військово-морські сили М'янми врятували 208 мігрантів з моря. Після перевірки вони підтвердили, що приїхали з Бангладеш.[20] У столиці націоналісти влаштували протести, закликаючи міжнародне співтовариство припинити звинувачувати М'янму в кризі рогінджа.[21]

24 травня 2015 року малайзійська поліція виявила 139 підозрілих могил в декількох занедбаних таборах, які використовувалися торговцями людьми на кордоні з Таїландом. У них, як вважають, знаходяться тіла мусульман рогінджа, які втекли з М'янми.[22][23]

Мусульмани рогінджа тікають з М'янми тисячами. Оскільки рогінджа вважаються незаконними бенгальськими іммігрантами і їм було відмовлено у визнанні їх релігії урядом М'янми, переважна частина населення Ракхайна відкидає назву «рогінджа» і переслідує цей народ. Закон про громадянство 1982 року відкидає цивільний статус мусульман рогінджа, незважаючи на те, що люди живуть там кілька поколінь. Рогінджа тікають з М'янми через обмеження і правила, встановлені урядом. Обмеження накладаються на «шлюб, планування сім'ї, працевлаштування, освіту, вибір віросповідання і свободу пересування». Така дискримінація пояснюється їхнім етнічним походженням. Населення М'янми змушене потерпати від надалі зростаючої бідності: більше 78% сімей живуть за межею бідності. Це також послугувало тому, що напруженість між рогінджа і іншими релігійними групами вилилася в конфлікт. Насильство і заворушення почалися в 2012 році. Перший інцидент стався, коли група чоловіків рогінджа була звинувачена у згвалтуванні і вбивстві буддійської жінки. Буддійські націоналісти відповіли вбивствами і підпалами будинків рогінджа. Люди з усього світу почали називати цю кризу і кровопролиття "кампанією етнічних чисток». Подібно до японців в Америці, представників рогінджа було розміщено в табори для інтернованих. На даний час в них все ще проживає більше 120000 осіб. Багато років рогінджа стикаються з дискримінацією та переслідуванням і продовжують тікати в інші країни в пошуках притулку. За даними ООН, У 2015 році більш ніж 40 представників народу рогінджа були вбиті в селі Ду Чи Яр Тан місцевими жителями. Серед знайдених озалишків були 10 відрубаних голів в резервуарі для води, в тому числі дітей. Люди рогінджа продовжують піддаватися релігійним переслідуванням і, на сьогоднішній день, як і раніше не мають жодних прав або громадянства на своїй батьківщині.

Статистика[ред. | ред. код]

Табір біженців у зілі Коксс-Базар, 20 лютого 2013 року

Бангладеш є місцем проживання для 32 000 зареєстрованих біженців рогінджа, які переховуються у двох таборах в зілі Коксс-Базар.[24] Агенство Франс Прес повідомило, що в травні 2015 года інші 200 000 незареєстрованих біженців рогінджа проживали в Бангладеш, більшість з них поряд з двома офіційними таборами.[25]

За даними агенства Рейтер, більш ніж 140 000 з, за різними оцінками, від 800 000 до 1 000 000 рогінджа[26], були вимушені шукати притулку в таборах переміщення після безладів в Ракхайні в 2012 році.[27] Щоб уникнути систематичного насилля та переслідувань в М'янмі, приблизно 100 000 осіб[28] з того часу залишили табір.[29]

В кінці травня 2015 року біля 3000-3500 біженців рогінджа, які вирушили з М'янми і Бангладеш в інші країни Південно-Східної Азії, були врятовані або допливли до берега, в той час як кілька тисяч, за припущеннями, виявилися в пастці на човнах, що пливуть морем, з обмеженою кількістю їжі і води.[25][30]

Кількість біженців рогінджа в США значно зросла з 2014 року. У 2015 році кількість біженців з М'янми зросла від 650 до 2573. Інші 2173 біженці рохіджа прибули в 2016 році. Президент Обама зняв санкції, спочатку введені відносно М'янми, що дозволило США допомогти більшій кількості біженців. Міграція в Сполучені Штати з Азії різко зросла, після того, як в 1965 році був прийняті закон про імміграцію та громадянство. З цими двома актами була скасована квота для іммігрантів — і азіати, і араби знову могли приїжджати до США. Сьогодні найбільше число іммігрантів і біженців рогінджа в США можна знайти в Чикаго, штат Іллінойс.

Реакція[ред. | ред. код]

Малайзія[ред. | ред. код]

Спочатку, Малайзія відмовилася надавати будь-який притулок людям, які досягають її берегів, але погодилася «забезпечити харчами і відправити назад».[31]

Пізніше, Малайзія та Індонезія погодилися надавати тимчасовий притулок народу рогінджа.[32]

Індонезія[ред. | ред. код]

Індонезія, одночасно з Малайзією, погодилася надати тимчасовий притулок рогінджа.[32]

Міністр закордонних справ Австралії Джулі Бішоп заявила про те, що Індонезія вважає, що тільки 30-40% з тих, хто був в море, — рогінджа, а решта, в основному, були «нелегальними робочими» з Бангладеш[33]

Таїланд[ред. | ред. код]

Таїланд заявив, що надасть гуманітарну допомогу і не буде відсилати назад човни, які виявлять бажання увійти в його територіальні води.[34]

Філіппіни[ред. | ред. код]

Уряд Філіппін висловив намір надати притулок для 3000 «людей в човнах» з М'янми і Бангладеш. Будучи учасником Конвенції 1951 року про статус біженців, країна дотримується норм міжнародного права і збирається надавати допомогу біженцям.[35] Палац Малакаланг також зазначив в заяві, що цей крок є наступним після надання притулку та допомоги в'єтнамцям в човнах, які втекли з В'єтнаму в другій половині 1970х років.[36]

Гамбія[ред. | ред. код]

Уряд Гамбії також висловило свою стурбованість і бажання прийняти людей в човнах, заявивши, що «священний обов'язок — допомагати пом'якшувати невимовні труднощі і страждання, з якими стикаються люди».[37]

Бангладеш[ред. | ред. код]

Прем'єр-міністр Бангладеш Шейх Хасина назвала мігрантів своєї країни «психічно хворими» і сказала, що вони могли б жити кращим життям в Бангладеш, одночасно поскаржившись, що вони дискредитують Бангладеш своєю втечею.[25][38]

Незабаром після цього, уряд Бангладеш оголосив про плани по переселенню 32000 зареєстрованих біженців рогінджа, які провели кілька років в таборах поруч з кордоном з М'янмою (200 000 інших незареєстрованих біженців офіційно не входили в урядовий план переселення).[25][39] Як повідомляється, спочатку, острів Тенгара Чар, в 18 милях на схід від острова Хатія, був обраний для переселення.[40] В наступній доповіді було зазначено, що на острові Гатія відведено 200 гектарів землі, в дев'яти годинах їзди від таборів по суші і морю від таборів.[25]

Могаммед Іслам, лідер рогінджа, що живе в одному з таборів, попросив уряд Бангладеш переглянути своє рішення, пославшись на величезні страждання, які вже пережили переміщені рогінджа, і наполягав на тому, щоб уряд і міжнародні організації вирішили майбутнє рогінджа, поки вони залишаються в теперішнях таборах. Агентство ООН у справах біженців, яке допомагає табірним біженцям з 1991 року, заявило, що таке переміщення повинно бути добровільним, в разі, якщо воно буде успішним.[25]

Сполучені Штати Америки[ред. | ред. код]

Державний департамент США висловив намір прийняти біженців рогінджа в рамках міжнародних зусиль.[41]

Потім, 2 червня 2015 року, президент США Барак Обама закликав М'янму припинити дискримінацію меншості рогінджа.[42]

З 2002 року США прийняли 13000 біженців з М'янми. Чикаго має одну з найбільших громад рогінджа в Сполучених Штатах. Біженці знайшли притулок в Чикаго, але їм все ще доводиться стикатися з важким життям. Іммігранти-діти, залишені без нагляду батьків, швидко стають членами банд Чикаго. Місто, як відомо, також є «столицею» країни за кількістю вбивств.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б The Rohingya boat crisis: why refugees are fleeing Burma. Архів оригіналу за 22 травня 2015. Процитовано 22 травня 2015.
  2. ↑ Hookway, James (22 травня 2015). Rohingya Refugee Crisis Likely to Ease During Monsoon, but Only Temporarily. The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 22 травня 2015.
  3. ↑ South-east Asia migrant crisis: Gambia offers to resettle all Rohingya refugees. The Guardian. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 22 травня 2015.
  4. ↑ Al-Zaquan Amer Hamzah; Aubrey Belford (17 травня 2015). Pressure mounts on Myanmar over Asia 'boat people' crisis. Reuters. Архів оригіналу за 8 жовтня 2015. Процитовано 22 травня 2015.
  5. ↑ Malaysia tells thousands of Rohingya refugees to 'go back to your country'. The Guardian. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
  6. ↑ Bay of Bengal people-smuggling doubles in 2015: UNHCR. Reuters. 8 травня 2015. Архів оригіналу за 2 жовтня 2015.
  7. ↑ Rohingya migrants ‘died in fight for food’ on boat. The Pakistan Today. Архів оригіналу за 22 травня 2015. Процитовано 22 травня 2015.
  8. ↑ Langsa, Kate Lamb in. 'They hit us, with hammers, by knife': Rohingya migrants tell of horror at sea. the Guardian. Архів оригіналу за 23 травня 2015. Процитовано 22 травня 2015.
  9. ↑ SE Asia migrants 'killed in fight for food' on boat - BBC News. Архів оригіналу за 21 травня 2015. Процитовано 22 травня 2015.
  10. ↑ Ng, Eileen (25 травня 2015). Rohingya seek better life in Malaysia, but reality is stark. Huffington Post. AP. Процитовано 25 травня 2015.
  11. ↑ Rachman, Anita; Mahtani, Shibani (25 травня 2015). Indonesia Joins Search for Bangladeshi and Rohingya Muslim Migrants at Sea. Wall Street Journal. ISSN 0099-9660. Архів оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 25 травня 2015.
  12. ↑ Campaigns of violence towards Rohingya are highly organised and genocidal in intent. Queen Mary University of London. 29 жовтня 2015. Архів оригіналу за 7 листопада 2015. Процитовано 2 листопада 2015.
  13. ↑ Sydney, By. Who are the Rohingya boat people?. The Telegraph. Архів оригіналу за 23 травня 2015. Процитовано 22 травня 2015.
  14. ↑ Rohingya boat people: Myanmar’s shame. The Economist. 23 травня 2015. Архів оригіналу за 25 травня 2015. Процитовано 25 травня 2015.
  15. ↑ Report documents 'Rohingya persecution'. Al Jazeera. 23 квітня 2013. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 31 травня 2015.
  16. ↑ Why Burma's Rohingya Muslims are among the world's most persecuted people. CBC News. 25 травня 2015. Архів оригіналу за 7 грудня 2018. Процитовано 31 травня 2015.
  17. ↑ Rohingya refugee crisis shames Southeast Asia | The Japan Times. Архів оригіналу за 23 травня 2015. Процитовано 22 травня 2015.
  18. ↑ Star Online Report. Bangladeshi migrants' mass grave in Thailand!. The Daily Star. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 24 травня 2015.
  19. ↑ Bangladeshi migrants' mass grave in Thailand!. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 24 травня 2015.
  20. ↑ The Latest on Rohingya: US envoy says address root causes. Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 28 травня 2015.
  21. ↑ Monks, Activists Stage Protest Against Rohingya in Myanmar. Radio Free Asia. Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 28 травня 2015.
  22. ↑ Malaysia finds mass graves of suspected migrants. www.aljazeera.com. Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 24 травня 2015.
  23. ↑ Malaysia finds 'migrant' mass graves near Thai border. BBC News. Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 24 травня 2015.
  24. ↑ Food cards for 32,000 Rohingya refugees. Архів оригіналу за 27 вересня 2014. Процитовано 3 червня 2015.
  25. ↑ а б в г д е Agence France-Presse report: "Bangladesh plans to move Rohingya refugees to island in the south, " [Архівовано 8 червня 2019 у Wayback Machine.] 2015-05-27 The Guardian, retrieved 19 February 2017
  26. ↑ McLaughlin, Antoni Slodkowski and Tim. Myanmar's Rakhine State denies persecution at root of migrant crisis. Reuters UK (брит.). Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 10 липня 2017.
  27. ↑ Burma military chief claims refugees pretending to be Rohingya to get aid. The Guardian. Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 22 травня 2015.
  28. ↑ More than 100,000 'have now fled Myanmar'. Aljazeera. Архів оригіналу за 15 травня 2015. Процитовано 22 травня 2015.
  29. ↑ More Than 10,000 People Fled Myanmar In 2 Weeks. The Huffington Post. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 травня 2015.
  30. ↑ Migrant crisis — the boats and the numbers. Архів оригіналу за 22 травня 2015. Процитовано 22 травня 2015.
  31. ↑ Pushed back - Malaysia refuses safe haven to abandoned refugees. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 23 травня 2015.
  32. ↑ а б The Latest on Rohingya: Australia won't take in migrants. The San Diego Union Tribune. Associated Press. 19 травня 2015. Архів оригіналу за 4 червня 2016.
  33. ↑ Crisis refugees Bangladeshi workers: Indo. AAP. Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 23 травня 2015.
  34. ↑ Indonesia and Malaysia Agree to Take Rohingya and Bangladeshi Boat Migrants. Newsweek. Архів оригіналу за 11 жовтня 2019. Процитовано 23 травня 2015.
  35. ↑ Esmaquel II, Paterno (18 травня 2015). PH open to sheltering 3,000 'boat people'. Rappler. Agence France-Presse. Архів оригіналу за 21 травня 2015. Процитовано 24 травня 2015.
  36. ↑ Beh, Lih Yi; various, agencies (19 травня 2015). Philippines offers refuge to desperate migrants trapped on boats. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 31 травня 2015. “The Philippines has extended humanitarian assistance to ... ‘boat people’ and had even established a processing centre for Vietnamese travellers in the 70s”, said Herminio Coloma, a spokesman for the president, Benigno Aquino.
  37. ↑ France-Presse, Agence. South-east Asia migrant crisis: Gambia offers to resettle all Rohingya refugees. the Guardian. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 24 травня 2015.
  38. ↑ Migrants ‘mentally sick’, says Bangladeshi PM. The Malaysian Insider. Agence France-Presse. Архів оригіналу за 25 травня 2015. Процитовано 25 травня 2015.
  39. ↑ Bangladesh plans to move Rohingya refugees to island in the south. the Guardian. Agence France-Presse. Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 3 червня 2015.
  40. ↑ Rohingya refugees in Bangladesh face relocation to island. BBC. 30 січня 2017. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 31 січня 2017.
  41. ↑ U.S. Is Willing to Take in Rohingya Boat People. Time Magazine. Associated Press. 20 травня 2015. Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 23 травня 2015.
  42. ↑ Obama calls on Myanmar to end 'discrimination' against Rohingya. The Times of India. Архів оригіналу за 2 червня 2015. Процитовано 3 червня 2015.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Криза_біженців_рохінджа_(2015)&oldid=39666415