French
DeutschКрилівська сотня — Вікіпедія
| Крилівська сотня | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Полк: | 1648—1676 — Чигиринський 1744—1752 — Миргородський |
| Утворена: | у 1620 рр. |
| Ліквідована: | 1676 р., та вдруге у 1752 р. |
| Населені пункти | |
| Центр: | 1648—1676 — містечко Крилів[1] 1744—1752 — слобода Крилів[1] |
| Сотенна влада | |
| Сотники | |
Крилівська сотня (вона ж і Криловська сотня) — адміністративно-територіальна та військова одиниця за Гетьманщини (Військо Запорозьке Городове) з центром у містечку Крилів[1]. Сотня першочергово створена і існувала в складі Чигиринського полку. Пізніше ліквідована, та наново створена аж у середині XVIII ст. вже у складі Миргородського полку. Новий сотенний центр знаходився по інший берег р. Тясмин у слободі з такою ж назвою — Крилів (пізніше з ХІХ ст. Новогеоргіївськ).
Історія[ред. | ред. код]
Виникла ще у 1620-х роках у складі Чигиринського козацького полку як військово-територіальний підрозділ. Адміністративною одиницею стала за Зборівською угодою 1649 року. Мала 138 козаків, яких очолював Лесько Вовченко.
Як адміністративна одиниця ліквідована фактично у 1676 році після зречення булави Петра Дорошенка, юридично ж за Бахчисарайським миром 1681 року, ця територія мала бути незаселеною.
У 1744 році Крилівську сотню було відновлено за царським указом у складі Миргородського полку на Правобережжі для захисту течії і переправ Дніпра від татарських вторгнень на Лівобережну Україну.
У 1752 році указом Єлизавети Петрівни сотня ліквідована, а її територію включено до складу Нової Сербії, яку у свою чергу указом Катерини ІІ у 1764 році включено у новостворену Новоросійську губернію.
Населені пункти[ред. | ред. код]
Села: Андрусівка, Биківка, Войтове, Горобцівка, Калантаїв, Криліївка, Стецівка, Федорки, Хомівка, Маріампільський хутір.
Слобідки: Данилівка, Скубіївка.
Хутори:
- козака Івана Бабича
- козаків Буличенків Марка і Панька
- козаків Бутків Василя і Яцька
- козака Степана Ворожки
- крилівського отамана Павла Делятинського
- хорунжого Олексія Костини
- сина полкового хорунжого Леонтієва — Івана Леонтієва
- козака Івана Москаленка
- козака Семена Павлова
- крилівського сотника Григорія Рудя
- козака Івана Скирти
- значкового товариша Василя Устимовича
- значкового товариша Дмитра Устимовича
- власівського священика Назара Устимовича
- табуриського намісника Онисія Яковенка
Сотенний устрій[ред. | ред. код]
Сотники[ред. | ред. код]
|
|
Писарі[ред. | ред. код]
- Дейнека Юхим (? — 1745 — ?)
- Стебранов Іван (? — 1752 — ?)
Осавули[ред. | ред. код]
- Лисяк Іван (? — 1752 — ?)
Хорунжі[ред. | ред. код]
- Костина Олексій (? — 1752 — ?)
Городові отамани[ред. | ред. код]
|
|
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 159-160.
- Кривошея В.В. Козацька старшина Гетьманщини. — Київ, 2010. — С. 9, 128-129.
| ||||||||||
| ||||||||||
